Поетична збірка Пауля Целана "Злам подиху", вже п'ята за рахунком з серії повного зібрання творів письменника, містить 80 написаних в 1963-1965 роках віршів, які поділені на 6 циклів. В одному з листів до своєї дружини автор характеризує цю збірку як "справді найщільніше з усього, що я досі написав, але також і найоб'ємніше". Наявне вже у назві книги поняття подиху визначає у багатьох випадках також його програматику - подих як передумову життя і поетичного творення, як поетологічно-екзистенційний шифр безперервних метаморфоз людини.
Подих, за Р.М. Рільке, є водночас "незримим віршем", отож це поняття передбачає для Целана також невпинний розвиток його поетичних уявлень і принципів, пошуки нового, наснаженого реальністю і правдою, естетично довершеного вірша.
