Пташка за пташкою: Порадник з письменництва та життя загалом

Це не черговий письменницький посібник, не збірник правил до створення сильних текстів, не гайд до видання власної книжки. Я сприймала книжку, як приємну бесіду з людиною, яка просто ділиться власним досвідом - не тільки про злети, а й про гіркі невдачі. Авторка не боїться розказати про свій бекграунд, переживання, втрату батька і подруги, нервові зриви і працю з психоаналітиком. Може, комусь того й буде забагато, але мені було цікаво, а деякі речі неабияк розчулили.

Вона пише про те, як письменство може допомогти вийти з темного лісу страхів, болю та переживань і так само завести в той же ліс. Про перфекціонізм, який здатен добити тебе і твою працю. Про параною і нав'язливі думки, які осьдечки, коли ти щось пишеш.

Якщо ви очікуєте ліки для хворого письма, чи стос правил, то такого тут немає. Є гарні історії, цікаві поради і шанс упізнати себе в якомусь розділі для тих, хто пише.

Мій відгук короткий: недочитала.
Якщо детальніше, то недочитала з кількох причин, які не зовсім свідчать, що книжка погана. Ні. Книжка непогана. Але.

По-перше, я її взяла почитати, бо трапилася нагода позичити. Тож фактично читала просто так, без потреби. А насправді цю книжку треба читати тим, хто справді шукає корисних практичних порад. Я їх не шукала.

По-друге, я вже трохи начиталася книг про письменництво, тож мене складно здивувати і вразити. Після Кінга, Ґілберт, Кемерон та інших дрібніших авторів ця не стала чимось новим. Безліч знайомих порад. Але якщо Ви читатимете лише цю книжку, першою, то точно дізнається багато цінного.

По-третє, тут, як на мене, трохи водички, яка цікаво ллється, але зважаючи на попередню причину #2, я таки кинула це читання. Бо мені стало нецікаво читати оті всі історії й пояснення очевидних речей про письменництво, мовляв, це робота, треба писати регулярно, як працювати з текстом, як редагувати тощо.

По-четверте, це таки книжка виключно для тих, хто хоче написати роман, наприклад. Хто хоче стати письменником. А якщо я працюю просто з текстами (не обов'язково як копірайтер, але точно не письменник), то тут корисного мало. Бо ЦА книжки - власне молоді зелені письменники.

І отак, прочитавши лише третину (так, я абсолютно чесна з Вами), я написала ледь не повноцінний відгук на книжку. Вперше.