У романі «Сни увіч проти вербної неділі» реальність переплітається з химерними видіннями й спогадами головної героїні Уляни. Тридцять три сни, помережані прислів’ями, приказками, міфологічними όбразами, присмачені словечками місцевих говірок, проводять читача крізь особисту родину історію, тісно пов’язану з трагічними обставинами життя українців у ХХ столітті.
Це барокова суміш гротеску й драми, де смерть межує з еросом, містика — з неуникненною реальністю, віра в судьбу — з альтернативною версією розвитку подій. На початку роману в дім удови Уляни приходить квартирант Микола Іванович, який постійно замикається у своїй хатині і проводить там свої химерні експерименти. Чи вдасться йому завершити те, заради чого приїхав? Куди зник Володька зі давніх родинних світлин? І що це за дитина раптом з’явилася на подвір’ї Уляни, мов дві краплі води схожа на її давно померлого сина?
