![[dasein: оборона присутності]](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/65b/123/133/thumb_53217_900_900_0_0_auto.jpg)
![[dasein: оборона присутності]](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/64d/e27/ad2/thumb_20596_900_900_0_0_auto.png)
![[dasein: оборона присутності]](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/64d/e27/d97/thumb_20598_900_900_0_0_auto.png)
![[dasein: оборона присутності]](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/64d/e27/e14/thumb_20599_900_900_0_0_auto.png)
![[dasein: оборона присутності]](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/64d/e27/ef9/thumb_20600_900_900_0_0_auto.png)
![[dasein: оборона присутності]](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/64d/e27/f4d/thumb_20601_900_900_0_0_auto.png)
Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.
Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».
