Орхан Памук (нар. 1952 р. у Стамбулі) — турецький письменник, володар найвищих світових премій, серед яких Нобелівська премія з літератури 2006 року. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи О. Памука «Сніг», «Чорна книга», «Стамбул: місто та спогади», «Музей невинності», «Мовчазний дім», «Рудоволоса жінка».
На рубежі XIX—ХХ століть стара Османська імперія, горезвісна «хвора людина Європи», вже не справляється з управлінням на місцях. І в цій ситуації чума, що прийшла зі Сходу на мальовничий середземноморський острів Мінґер, стає проблемою здебільшого самих його жителів, губернатора та молодого столичного епідеміолога Нурі-паші, який опинився тут разом із дружиною Пакізе-султан — рідною племінницею султана Абдул-Гаміда, дочкою його скинутого брата. Епідемія чуми загострює й без того непрості стосунки між християнами та мусульманами, які мешкають на острові, що й призводить до революції.
Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.
