Мовчазний дім

RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
130 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
130 грн
1
Про товар
Код товару
104769
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Перекладач
Тетяна Філоненкос
Кількість сторінок
448
Формат (мм)
170 x 130
Вага
0.306
ISBN
9789660372535
Опис

Роман «Мовчазний дім» — це сумна історія про щасливе минуле і, як часто буває в житті, незрозуміле і невизначене майбутнє кількох поколінь старовинної сім'ї.

...На популярному морському курорті живе Пані — старенька бабуся, до якої приїздять її онуки. У країні неспокійно: в 1980-х роках Туреччина знаходилася на межі громадянської війни. Хаос, що панує у суспільстві, де різні екстремістські угруповання рвуться до влади, не може не відбиватися на взаєминах у сім'ї. Онуки дискутують про політику, і кожен з них має свій погляд на те, що відбувається. Родинні почуття піддаються неабиякому випробуванню. У романі автор використовує цікавий літературний прийом, коли про одну і ту саму подію розповідають кілька осіб. І здається, що кожен з героїв має свою правду. 

Враження читачів
RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
8
03.05.2025
«Мовчазний дім» — це багатоголосий, емоційно насичений і глибоко символічний роман, у якому Орхан Памук з вражаючою майстерністю змальовує не лише родинну драму, а й складну палітру турецького суспільства напередодні перевороту. Це другий роман Памука, але вже тут відчувається його фірмовий стиль — поєднання психологічної глибини, історичного контексту і філософських роздумів.

У центрі оповіді — тижнева зустріч онуків у домі старенької бабусі Фатми, яка живе з німим слугою Реджепом. П’ять голосів — кожен із власним болем, страхами, надіями та ілюзіями — змінюються від глави до глави, створюючи панораму поколінь, ідей і внутрішніх конфліктів. І кожен голос звучить правдиво, гірко і яскраво. Особливо вражає те, як Памук показує, що історія однієї родини — це водночас і відображення роздвоєної душі Туреччини, розірваної між Сходом і Заходом, минулим і майбутнім.

Структурно роман нагадує камерну трагедію, але емоційна напруга — масштабна, майже епічна. Серед буденних розмов, спогадів і дрібних конфліктів поступово проростає насильство, що здається неминучим. А мовчання — і бабусі, і суспільства — стає метафорою внутрішньої глухоти, спадкової травми і небажання чути одне одного.

Памук пише глибоко, але не важко. Його стиль — прозорий, але багатий на сенси. «Мовчазний дім» — це не просто роман про родину, а роман про країну, про покоління, які не вміють порозумітися, і про те, як історія вплітається в особисте життя кожного.