Смерть на Сході

Дочитала свою другу книгу Абіра Мухерджі, а саме – «Смерть на Сході»💭

Тут у нас знову з'являється капітан поліції Сем Віндгем та його помічник – сержант Банерджі. Разом вони розслідують незвичну смерть загадкового чоловіка, яка трапилася у індійській провінції Ассам. В той самий час, коли капітан поліції лікувався від опійної залежності, він побачив знайомого, який повернув його у часи початку кар'єри у східному Лондоні.

Читаючи «Смерть на сході» я моментами згадувала твори Аґати Крісті. Думаю, що автор трішки надихався цією відомою авторкою та її стилем. Варто додати, що детектив мені сподобався. Особливо те, як нам розповідали історію – дві часові лінії, знайомі персонажі.

Також у книзі піднімається питання расизму на початку ХХ століття. Вважаю, що важливо обговорювати такі речі й у сучасній літературі.

• Кажуть, що мозок людини намагається знайти сенс у хаосі. Набагато легше списати все на долю чи богів, ніж подивитися у вічі правді: всесвіт черствий і примхливий, це місце, де з добрими людьми трапляються погані речі, бо немає ніякої причини, чому б їм не траплятися.

• Якщо всесвіт дає шанс спокутувати гріхи, краще за нього хапатися, бо другий шанс – справжня рідкість, а третього взагалі не буває.

• Смерть неперебірлива, випадкова, як у лотереї. І коли випадає твій номер, у тебе не лишається іншого виходу, як перейти з цього кола життя до того, що настає – якщо настає – після нього.

🎧 Nothing Compares – The Weeknd

Четверта книга з циклу. Як і обіцяв нам головний герой - британський поліцейський в Індії, він вирішив позбутися своєї пагубної звички (опіум), доки вона не позбулася його. Мужик сказав - мужик виконав)

І треба ж такому статися, що у цій ретритній подорожі він зустрічається з привидами минулого - свідками та учасниками вбивств початку 20 століття, коли капітан Віндґем був ще юним поліцейським Лондона. Тоді не вдалося поставити крапку в розслідуванні. А зараз? Чи ці зустрічі спричинять нові смерті? Тим більше, що до цього містечка навіть птахи прилітають, щоб закінчити життя самогубством. Символізм? Чи просто незбагненні таємниці природи?

І залишається ще ж питання, чи дає життя другий шанс? Бо індуїзм другого шансу не дає.

"Це вам не англіканська церква, Віндґеме, з її любов'ю до прощення. Це практичний, реалістичний індуїзм. Раз ускочиш у халепу - тобі допоможуть. Схибиш ще раз - розбирайся сам."

Рекомендую поціновувачам таємниць і прихильникам справедливості. А я чекатиму на продовження.