Оранж. Том 3

У цьому томі події набирають нових обертів, наповнюючи історію емоційною напругою і несподіваними поворотами.

Одним із ключових моментів цього тому є рішення Нахо більше не покладатися лише на листи з майбутнього. Вона усвідомлює, що не може передбачити всі наслідки своїх дій, і вирішує діяти згідно з власними почуттями та інтуїцією. Це рішення підкреслює її ріст як персонажа, в моїх очах, і демонструє її готовність взяти відповідальність за свої вчинки.

Ще однією важливою подією є зізнання друзів Нахо, що вони також отримали листи з майбутнього. Цей момент був для мене надзвичайно зворушливим, адже він показує, наскільки глибокою і щирою є їхня дружба. Тепер, коли всі знають про листи, вони вирішують об'єднати зусилля, щоб врятувати Какеру. Це спільне рішення підкреслює силу колективної підтримки і надає надію на те, що разом вони зможуть змінити майбутнє.

Водночас у цьому томі емоції Какеру стають ще більш складними і неоднозначними. Він продовжує боротися зі своїми внутрішніми демонами, і його поведінка іноді виглядає суперечливою. Я неодноразово ловила себе на тому, що мені важко зрозуміти, що саме відчуває Какеру і що очікувати від нього далі. Ця невизначеність додає історії напруги і змушує з нетерпінням чекати наступних подій.

Окрім того, третій том показує, як всі герої починають діяти більш злагоджено і рішуче. Вони організовують спільні заходи і підтримують Какеру в його повсякденних справах, намагаючись повернути йому радість і надію. Особливо зворушливим був момент коли Сува відкрито говорив з Какеру та не побоявся показати свої почуття.

Нахо все ж наважується попросити допомоги з порятунком Какеру у Суви. Виявляється, він теж отримав листа з майбутнього! Дорослий Сува просить його підтримати друга і, хай як би не було боляче бачити кохану дівчину з іншим, допомогти йому зійтися з Нахо. Тепер ясно, чому Сува був таким поступливим.

Діяти удвох значно простіше. Та й ефективніше. Для того й існують близькі друзі, щоб у скрутні моменти підтримувати одне одного. Успіхів певних досягнуто, Какеру посміхається. Але біль в глибині душі нікуди не зник 😔.

Вони щиро й старанно намагаються виконувати усі вказівки з листів. Вшістьох відсвяткували день народження Какеру, про яке той "забув" повідомити, вивели на відверту розмову про те, що його турбує. Нахо й Какеру навіть зізналися про почуття одне одному, хоч почати зустрічатися і не наважуються, та й взагалі поводяться надто нерішуче. До речі, тепер розповідь іноді йде і від імені Суви.

Завдяки спільним зусиллям двох, майбутнє змінюється. Деякі поради виявляються уже не актуальними. А чи не можуть за нових умов декотрі з них нашкодити? І чи не можуть помилятися? Зрештою, чи правильно буде продовжувати виконувати вказівки з листів? Може, час перестати вагатися й сумніватися, а взяти натомість майбутнє у власні руки? Але знову ж, є ризик зробити тільки гірше… Як усе складно 😵‍💫.

Читаючи "Orange", іноді страшенно дратуюся через нелогічність певних рішень і вчинків персонажів, а також через їхню нерішучість. Ну навіщо ж все так ускладнювати 😒? Але ж ця манґа розрахована на вік 12+ як зазначено на сайті видавництва, а не на мої 30+ 😄. Ех, байдуже. Всерівно читатиму далі)

Звісно ж, тут міститься ще й третій розділ "Розбуялого астронавта". Який же він кумедний! Усі ці "подобається" - "не подобається" і "хочу" - "не хочу" такі смішні, а Тацуакі це взагалі щось з чимось 😄.

«Orange» продовжує розбивати мені серце 💔 ця манґа складається із семи томів, тож історія вже близька до завершення.
⠀
Нахо та Сува отримали листи з майбутнього зі світу, де їхній друг Какеру покінчив із собою. У листах дорослі Нахо та Сува просять себе врятувати друга, змінити майбутнє та описують, що відбувалось і що треба зробити, аби майбутнє стало світліше, аби Какеру і через 10 років був живий та був разом із ними.
⠀
У третьому томі Нахо та Сува продовжують свої спроби змінити майбутнє та показати Какеру, що життя класне й варте, щоб його жити. Адже після смерті матері, в якій він звинувачує себе, він постійно пригнічений та сумний. Друзі це помічають, але переконати його важко.
⠀
Третій том мені сподобався. Як на мене, він більше про почуття між Нахо та Какеру, які нарешті їх визнали й почали розбиратися в собі. Було мило спостерігати за ніяковінням обох героїв. Водночас я трішки не розуміла, чому вони так соромляться, але тут треба зважати на культуру.
⠀
Однак все ж таки ця манґа розбиває мені серце не так смертю Какеру, якої намагаються запобігти, як почуттями Суви, якими він нехтує.
⠀
У цій манґі є любовний трикутник. З листів ми знаємо, яким буде результат. Але також знаємо, що Сува хоча змінити майбутнє і врятувати Какеру, а отже він думає, що для цього може пожартувати своїми почуттями і мене це дуже засмучує. Нарешті про це почали говорити у четвертому томі!
⠀
Останні сторінки цього тому для мене були просто 💔 адже мені все ж таки чомусь близький саме Сува, а от поведінка Какеру здається драматичною і якоюсь дитячою.
⠀
Загалом я дуже люблю «Orange» і можу радити цю манґу всім, особливо, якщо вам подобається:
🔶маніпуляція з часом, листи з майбутнього і таке інше;
🔶драматичні історія;
🔶історії про шкільне життя;
🔶любовні трикутники;
🔶гарна мальовка.
⠀
Раджу до прочитання, до того ж серія невелика.