Оранж. Том 2

Нахо продовжує слідувати порадам з листа від своєї майбутньої версії, намагаючись змінити трагічну долю Какеру. Вона стає все більш рішучою і готовою боротися за його щастя, навіть коли це здається неможливим, але часто залишається надто сором`язливою. Взаємодії між Нахо і Какеру стають більш глибокими і значущими, і їхні стосунки розвиваються на тлі постійної напруги з боку Нахо і її рішень, щодо листів та дій які в них прописані.

У цьому томі я дізналася більше про минуле Какеру і про те, що змусило його впасти в депресію. Розкриття цих деталей викликало у мене сльози, оскільки його біль і відчай стають відчутними і реальними. Як читач, я відчувала глибоку симпатію і співчуття до Какеру, спостерігаючи, як він намагається впоратися зі своїми внутрішніми демонами.

Дружба між головними персонажами також зміцнюється. Сува, Азу, Такако і Хагіта всіляко підтримують Нахо у її спробах допомогти Какеру, демонструючи справжню силу колективної підтримки і турботи, вони такі хороші друзі🥺. Їхня взаємодія приносить теплі і радісні моменти, які контрастують з важкими і сумними епізодами, створюючи збалансовану і насичену історію. Друзі Нахо показують, наскільки вони насправді хороші, роблячи все можливе, щоб Нахо та Какеру почали зустрічатися. Вони організовують спільні заходи, підштовхують Нахо до більшої впевненості і завжди підтримують її, коли вона сумнівається.

Особливо виділяється Сува, який виявляє себе як справжній друг і чудова людина. Незважаючи на те, що він сам закоханий у Нахо, він ставить її щастя вище власних почуттів. Сува готовий відпустити Нахо, розуміючи, що вона і Какеру можуть бути щасливі разом. Це його жертовне рішення демонструє глибину його любові і відданості, і це викликає ще більше поваги і симпатії до його персонажа, Сува мій улюбленець, милун.

Я з нетерпінням продовжую читати, щоб дізнатися, як ця емоційна подорож завершиться і чи вдасться Нахо і її друзям змінити долю Какеру(дуже сподіваюсь, що так).