Теорія ймовірностей для подорожнього в часі

Гайнемо у минуле?

Перша прочитана книга липня і одразу на одну з улюблених тематик — подорожі у часі. Взагалі, коли бачу історії на цю тему, одразу перед очима постають Док з Марті і їх DeLorean (і одразу хочеться передивитися всі частини 😆).

У книзі Ніколь Валентайн не буде стильного-модного-молодіжного Марті зі скейтом і гітарою, проте є 13-річний Фінн, який не може подорожувати у часі на відміну від жінок його роду. Та й взагалі не вірить у цю маячню, але вірить у науку.

А ще тут також є Док, проте зовсім не божевільний (ну може трохи і не в тому сенсі) і без свого колоритного транспортного засобу. Ба більше, для подорожей взагалі непотрібні ніякі засоби - лише власна воля, віра в себе та трохи практики.

Загалом це досить легка добра історія про хлопчика, який ще малим втратив сестру (і з цього все-все-все почалося), а нещодавно й іншу важливу частину своєї родини. Все, що в нього залишилося - найкраща подруга та неможливе, на перший погляд, завдання. Але, як ми знаємо, для виконання чогось неможливого просто треба трохи більше часу і підтримки з боку тих, хто в нас вірить.

Для мене це перш за все була книга про відносини у сім'ї, про ставлення батьків до дітей, про родинне тепло, про намагання виправити помилки і не скоїти ще більших. Про таємниці, які частіше за все лиш ускладнюють життя. Про дружбу, адже вона долає всі перепони. І про те, що не буває поганців від природи, адже злими люди не народжуються — злодіями стають внаслідок певних обставин. А ще про те, що щирі почуття здатні змінювати навіть лиходіїв, бо, хай там як, а любов творить справжні дива, навіть якщо це любов батьківська чи братерська.

Не буду переповідати сюжет (бо буде багато спойлерів), скажу лише, що якоїсь миті заплуталася в бабцях (так, їх тут набагато більше, ніж одна) 😆 і не одразу зрозуміла механізм подорожей, а фінал здався мені трохи змазаним. Проте, як розважальна історія на вечір — однозначно підійде, тим більше книга змушує міркувати, в який час і місце хотілося б вирушити і, можливо, що змінити у власному житті чи навіть у всесвітній історії.

Книги видавництва завжди подобались мені своїм дизайном та естетикою. Ця книга просто зачарувала мене візуально. При чому видавництво не зупинилося на зовнішній обкладинці, всередині текст також оформлений з численними монохромним ілюстраціями, що наче вплетені в нього. Тому читати таку книгу одне задоволення. І ця тема з суперобкладинками від видавництва також не залишить вас байдужими.

А тепер про історію. Вона дуже легка, читаючи її відпочиваєш. Це пригодницька історія про подорожі в часі, головними героями які є діти. Але не подумайте, історія буде цікава для будь-якого віку. До того ж автор підіймає різні філософські питання та розглядає їх з наукової точки зору. А ще, вона навіть пояснила як можливі подорожі у часі на квантовому рівні.

Також авторка окрім пригодницького фактору розглядає питання конфлікту і непорозуміння батьків і дітей, а також добре прописує розвиток головного персонажа з досвідом який він проживає.

«Річ не в помаху крил метелика, а в порухах людських душ»

Автор вважає що ефекту метелика не існує, що час не так легко змінити, і навіть якщо внести корективи в якісь події так чи інакше час повернеться в своє русло. Але тільки сильним та справжнім порухом душі, якщо дуже старатися то це можливо. Тобто доля існує, але якщо ваша воля сильна її можна змінити. Така теорія мені сподобалася і книга причарувала ще більше.

Однозначно збережу її в своїй бібліотеці. Та раджу до причитання як дорослим? так і дітям для відпочинку.

Останнім часом мені дуже подобаються підліткові історії. Тому книгу цю дуже хотіла прочитати. І вона потрапила якраз в мій настрій.

Історія про подорожі в часі. Про вміння подорожувати в часі, яке передається лише по жіночій лінії. Але головний герой хлопчик, який вірить в науку. Він звик читати достовірну інформацію і бачити реальні факти. А виявляється, що в його родині існує магія... А може це можливість змінити минуле?

Дуже було приємно читати про взаємини онука з бабусею. Згадалося власне дитинство.

Вся книга читається легко. Але краще неспішно нею насолоджуватися. Тим паче, що якихось дуже різких поворотів сюжету чи несподіванок тут немає.

Окремо хочу відзначити оформлення книги😍 Кожен початок і кінець розділу прикрашає малюнок. Я отримала від цієї книги величезне задоволення 🤗