Queen of Shadows

я не перестану казати вам, наскільки сильно захоплююсь витримкою сари маас і тим, як глибоко і детально вона прописує свій світ і конфлікт в цій історії. як продумано вона вводить кожного персонажа і як прискіпливо підбирає пари, створює між ними хімію і не заплутується у всіх подіях «до». «королева тіней» це четверта частина великого циклу про боротьбу асасинки-королеви за свою свободу, і мені є, що вам сказати.

сюжет продовжує розповідати нам про аеліну, яка всіма силами намагається розібратись у своєму житті і таємницях, що їй залишили давні предки. нові магічні артефакти, нові раси, проблеми, конфлікт (який реально з кожною наступною книгою стає все більш моторошним), повернення магії на континент, нові друзі і старі вороги — з цим і зіштовхнеться адерланстка асасинка у цій книзі. повернення на континент безжальне, аеліна мала б зустрітись з друзями, розповісти про всі пригоди що вона пережила у вендоліні і про те як навчилась контролювати власну магію, але реальність жорстока і замість старих друзів вона зустрічається з аробіном (даю хвилинку на ненависть до цього персонажа), колишнім хазяїном селени і головним асасином континенту. а разом з цим вона зустрічає і старих знайомих: лісандру, кількох асасинів нікчемних (вибачте але вони<<), шаола (що в біса шаол робив разом з аробіном??) і купку проблем. так і починаються всі веселощі.

героїв багато. чоловіки, жінки, фейці, відьми, дракони, принци-демони та просто демони, якісь незрозумілі чудовиська ну і все напевно. кожен росте (емоційно і фізично), розвивається, знаходить друзів і відкриває нові шляхи. дружба акліни і лісандре це щось безумовно прекрасне, про що я не можу не згадати. дружба манони і астеріни це щось сильне і давнє, про що я теж не можу не згадати. зустріч аеліни та манони (і манони з доріном) змінює багато чого і проявляє нові сторони в обох моїх улюблених персонажках. я дійсно виділила саме цих двох, адже сильні жінки це моя слабкість, а манона та аеліна безумовно сильні та прекрасні (особливо в цій частині вразила манона і те як вона боролась за своїх відьом і дракона з верховною відьмою).

є багато чого, що б я могла вам сказати, але боюсь це будуть спойлери, тому єдине що додам – беріть «трон зі скла» і починайте читати. це неймовірний світ з живими героями, магією і цікавими таємницями. а я продовжу і разом з героями буду боротися проти валгів (тих самих демонів) і відновлювати магію (і свободу) на ерілеї.

Сміливо заявляю, що ця частина вийшла дуже емоційною і хвилюючою для мене, оскільки Аеліна повертається з Вендоліну (краю магії) назад у Рафтголд, щоб зупинити війну і недопустити знищення континенту королем Адарлану.⠀
⠀
Повернувшись вже королевою, а не перелякам дівчиськом, вона планує повернути собі трон, Террасен, підданих і магію, але щоб виконати всі ці обіцянки Вогняне серце стикнеться з небаченим злом, сотвореним королем.⠀
⠀
Аеліна звільнить свого брата Едіона і цим вона відкриє себе перед королем, зустрінеться з Кейолом, прибічниками і повстанцями, занесе меч над Доріном - своїм найкращим другом та принцом королівства. У цій частині юна королева зазнає чимало випробувань, буде використовувати всі можливі методи протистояти королю, вірдовим міткам і валгським демонам.⠀
⠀
Вона поквитається за смерть свого першого кохання - Аробінн Хемел паде однозначно лиш питання від чиєї руки…Клятви дані Сему, Негімії та Кейолу з Доріном вона триматиме поки б’ються її серце.⠀
⠀
Мене дуже вразили вчинки і дії Монони - верховної головнокомандуючої повітряного загону на драконах, Кальтени - придворної дами, яку король використовує як зброю проти Аеліни, а особливо Лісандри - колишньої куртизанки і особистої власності Аробінна.⠀

Але саме більше в мене був шок від Ровна - він тепер перший придворний дому Терасенськоі королеви, пов’язаний з нею кров’ю і силами, а ще ці дві вперті гарячі голови ніяк не скажуть про свої почуття один до одного. Деяку поведінку Рована я записала йому за гріх 🙈🙈🙈але не скажу) це надто цікаво читати 😅⠀
⠀
Напруга, емоції, сюжет і герої не залишать вас байдужими однозначно ❤️‍🔥
Далі буде...