Продовжуємо вашу і нашу улюблену рубрику «Київ читацький», в якій ми дізнаємося про книжкові вподобання відомих українців. Сьогоднішньою гостею котиків стала неймовірно творча Марина Кошкіна – акторка театру та кіно, фундаторка благодійної організації «Мистецький Український Рух».
З початком вторгнення читаю менше й повільніше.
З початком повномасштабного вторгнення читаю набагато менше – 2-3 книги на місяць. До того ж читати почала повільніше, бо повсякчас мушу кидати і знову повертатися до текстів.
Буває, читаю і водночас думаю про те, що мені треба викласти нові сторіс у соцмережах, аби нагадати про благодійний збір чи звітувати про зібрані кошти.
Зараз багато часу займає робота у телефоні, тому мушу швидко перемикатися, а потім за нагоди знову повертаюся до розпочатої книги, намагаюся поринути у читання.
Вірю, що кожна книга має свою енергію.
Зазвичай читаю паперові книжки, не можу слухати аудіо. Для мене важливо тримати книгу в руках, відчувати її енергію. Вірю, що кожна книга має свою енергію.
У моїй сумці або ранці зазвичай 2-3 книги. Я не знаю, який матиму настрій, тому обираю декілька на день.
Залюбки читаю автобіографії. До прикладу, Алана Рікмана, Моніку Белуччі, Вілла Сміта, Метью Макконагі. Люблю історичні та філософські романи. Так само залюбки берусь за психологію та професійну літературу. З трепетом ставлюсь до поетичних збірок.
Улюблене місце для читання – скверик біля театру Франка.
Знаєте, я вдячна за будь-який час, який маю наодинці з книгою. Зізнаюсь, із нею мені буває цікавіше, ніж з людьми. Втомлююся від живого насиченого спілкування, тож найкращий час відпочити – це якраз читання.
А одне з улюблених місць для читання – наш затишний маленький скверик біля театру Франка.
Читацьких планів маю на 2 роки вперед!
У літературі мене цікавить так багацько всього! Тому читацьких планів маю на 2 роки вперед!
Проте зараз намагаюсь зосередитися на чомусь одному. От, наприклад, перечитати всю українську літературу, глибше дослідити для себе історію України.
А от готуючись до нової вистави, звісно, читаю виключно те, що допоможе мені у роботі над роллю. У періоди підготовки до виходу вистави зазвичай роблю перерви в читанні іншої літератури – повністю присвячую себе опануванню образу, осяганню епохи.
До прикладу, зараз працювали з текстами Фрідріха Шиллера «Марія Стюарт», тож у цей період я прочитала дивовижну автобіографічну книгу про Марію Джона Гайя.
У мене є творча кімната з домашньою бібліотекою.
У мене є творча кімната з моєю маленькою домашньою бібліотекою, там маю декілька книжкових шаф. Все розставляю по тематиці і побажанням щодо першості читання.
З улюблених видань книжки «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Видавництва Старого Лева», Vivat.
За книжковими рекомендаціями теж стежу. Зазвичай опираюсь на книжкові блоги Ірини Побідаш, Богдани Неборак та Анастасії Євдокимової.
Також часом зазираю на канали «Загін Кіноманів» та «Імені Т.Г. Шевченка».
Мене вразила «Доця» Тамари Горіха Зерня.
З останніх прочитаних текстів мене вразила «Доця» Тамари Горіха Зерня.
Події в книжці відбуваються 2014 року у Донецьку, рідному місті моєї мами.
У романі йдеться про російсько-українську війну в житті однієї молодої жінки, яка з початком подій вирішує не ховатись, не вичікувати, а активно стати на захист своєї країни. Книжку написано, сказати б, просто, живо, дещо романтично.
Мене дуже вразила ця історія.
Друзям з-за кордону подарувала б «Український театр».
Якщо обирати, що подарувати друзям чи колегам за кордоном, то думаю, це був би новенький журнал «Український театр». А ще «Заповіт» Т. Г. Шевченка, «Антологія української поезії».
Знайомство з нашою поезією – це чудовий початок знайомства з нашою культурною спадщиною.
Нам всім необхідно знати історію України та своїх героїв.
Загалом немає однієї книжки, яку варто прочитати всім. Але всім точно необхідно знати історію України, знати своїх героїв. Читати тексти з фронту, які пишуть наші захисники і захисниці. Закарбовувати це все у своїй пам'яті та передавати з покоління в покоління.
Знати. Памʼятати. Бути вдячним за все, що робили і роблять неймовірні люди. Бути гідними їхніх вчинків.
Я би могла написати прізвища, але не буду, бо їх дуже багато за століття нашої боротьби. Є ті, яких ми знаємо, але є так само ті, кого ми не знаємо…
Робити все можливе, щоб не осоромити їх.
Видання з книжкової полиці пані Марини
Нижче – добірка книжок, які рекомендує прочитати акторка Марина Кошкіна.
Читайте найкращі книжки з полиці рекомендацій пані Марини та не забувайте ділитися враженнями. А ще рекомендуйте вподобані видання друзям або підписникам – і забирайте до 15% бонусами за їхні замовлення. Деталі тут.