Конкурс читацьких вражень із видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га» завершився. І ми готові оголосити переможців та поділитись їхніми відгуками.
Читайте, надихайтесь і пишіть свої книжкові враження на сайті Readeat.com та ставайте учасниками наступних конкурсів 😻
«Агенція "Локвуд і Ко". Сходи, що кричать. Книга 1» Джонатан Страуд
Авторка відгуку — Яна Якби Гаррі Поттер опинився в трохи іншій Англії, де замість Волдеморта і чарів були би злі духи, то він однозначно подавався би в Агенцію "Локвуд і К°", але чи взяли би хлопчика, що вижив, на боротьбу з привидами... Це питання відкрите, а от те, що книга "Сходи, що кричать" чудово підійде фанатам Гаррі Поттера та Персі Джексона, це факт: неймовірні пригоди і небезпеки, загадки і таємниці, та трохи інше, але все ж золоте тріо, яке мусить рятувати Англію від привидів — чим не ідеальна книжка? Скрізь ця серія Джонатана Страуда позиціонується як підліткова, але я прочитала її вперше в 20+ років, з тих пір перечитала ще двічі і от що можу сказати: це та історія, яку можна читати будь-кому. Любите фентезі? Та тут привидів різних типів і прибамбасів по боротьбі з ними навалом (навіть є словник, щоб не плутати, коли використовувати грецький вогонь, а коли лаванду) Любите містику? Ця книга не дасть вам засумувати, а почасти і трохи налякає. Любите трилери і детективи? В "Локвуд і К°" доведеться не одну таємницю розкрити, і деякі з них будуть ну дуже небезпечними. Книга настільки насичена подіями і всілякими цікавинками, що він неї неможливо було відірватися під час жодного з прочитань, нехай я вже і знала кінцівку. А ще вона не залишить і без комфортних моментів, коли герої п'ють разом чай з тістечками і обмінюються жартами, а ти відчуваєш таке тепло в душі, ніби теж є частиною їх команди ❤️ І, звісно ж, як в будь-якій пригодницькій історії, не обійшлося і без харизматичних персонажів: розумник Джордж, віддана Люсі, що не залишить в небезпеці, відчайдушний Локвуд, під командуванням якого ніякий привид не страшний... Ну і не людських героїв теж вистачає: Череп однозначно вкрав моє серце, і шкода, що в першій частині його так мало (але далі він наробить галасу 😈) Тож якщо ви дивилися на цю книгу і сумнівалися, думаючи, що занадто дитячою вона виглядає, то знайте — це зовсім не так. Ця книга може захопити так сильно, що ви і не помітите, як вже будете мати на руках всю серію, кусаючи нігті в очікуванні розв'язки кожного із розслідувань (які врешті-решт приведуть до чогось масштабного і абсолютно неочікуваного? 😏) А ще це просто ідеальна історія для похмурої днини: Англія, дощі, а ви з горнятком чаю в руках полюєте на привидів з рапірою і соляними бомбами 🔍
|
Відгук на книжку —
«Мами» Марія Матіос
Авторка відгуку — Яна Це книга великого болю, в дечому є і автобіографічною, яка може об’єднати всіх тих, хто втратив близьких людей. "Навіть загойні слова ранять не легше шпаги. Особливо, якщо ти не хочеш їх ані чути, ні розуміти, ні сприймати". Книга складається з п’яти історій жінок, з яких центральною є розповідь про Сидонію — медсестру, яка втратила сина на війні. Її розпач, відчай і боротьба з бюрократичною системою, щоб зрозуміти, що сталося з її дитиною, постають надзвичайно сильно. Мати отримує лише сухі канцеляризми у документах, а людяності та співчуття від оточення їй так і не судилося знайти. Книга також піднімає важливі питання про психологічну підтримку тих, хто пережив війну. Матіос показує, як героїні та бійці шукають допомоги, стикаючись з нерозумінням і відторгненням з боку близьких. Вона ламає радянський стереотип, що психіатрична допомога — це для «ненормальних», і підкреслює, що це важлива частина процесу одужання для всіх, хто пережив важкі ситуації. Особливо мене вразила історія матері Михайлини, сина якої стратили більшовики. Опис болю і внутрішнього зламання цієї жінки вражає своєю глибиною та чесністю. Відчуття безсилля і жаху, що передають ці рядки, неможливо забути. Ця книжка — не просто про втрату, а й про те, як важливо давати людям можливість пережити свої почуття і отримати допомогу. Читати було важко, хоча книга написана легкою мовою. Вона болюча, але неймовірно потрібна для тих, хто стикається з подібними трагедіями. Особливо зараз.
|
Відгук на книжку —
«Гаррі Поттер і орден фенікса» Джоан Ролінґ
Авторка відгуку — Ангеліна
З самого початку книга вражає тим, наскільки все змінилося. Гаррі, який завжди мав підтримку своїх друзів і викладачів, раптом стикається з тим, що більшість чарівницького світу просто не вірить у його слова про повернення Волдеморта. Міністерство магії, замість того, щоб боротися зі злом, розпочинає кампанію проти нього й Дамблдора. Це відчуття ізоляції й несправедливості робить цю частину дуже емоційною. Ідея таємної організації, Ордену Фенікса, яка бореться проти Волдеморта, додає історії напруги й інтриги. Мені сподобалися нові персонажі, такі як Тонкс (вона просто супер!). Уся атмосфера штаб-квартири Ордена на площі Ґримо дуже атмосферна: трохи похмура, але сповнена духу боротьби. Гоґвортс у цій книзі відчувається зовсім іншим через постійну присутність Долорес Амбридж. Вона просто жахливий персонаж! Читати про її методи керування школою й покарання було нестерпно, але водночас це зробило історію ще більш напруженою. Сцени з нею буквально викликають обурення, і я разом із Гаррі хотів, щоб її якнайшвидше вигнали. Дуже сподобався Дамблдорів загін. Це чудова ідея: побачити, як учні об’єднуються, щоб навчитися захищатися. Гаррі тут стає справжнім лідером, і це показує, як він виріс. Його тренування з іншими учнями були одними з найцікавіших моментів у книзі, бо ти бачиш, як кожен із них вчиться, набирається впевненості й стає сильнішим. Щодо персонажів, то ця книга дуже багато дає в плані емоцій. Постійні спалахи гніву Гаррі спершу можуть дратувати, але потім розумієш, чому це відбувається. Він переживає величезний тиск, втратив багато дорогих людей, і тепер навіть не має підтримки. Герміона і Рон як завжди поруч, але й вони не завжди можуть зрозуміти, через що він проходить. Кульмінація у Відділі таємниць — це просто бомба. Бій між Орденом і смертежерами тримав мене в напрузі до останньої сторінки. Смерть Сіріуса була одним із найбільш емоційних моментів. Це було так несподівано й боляче, що я просто не могла в це повірити. Його втрата сильно змінила Гаррі, але вона також показала, наскільки висока ціна боротьби з Волдемортом. "Гаррі Поттер і Орден Фенікса" — це історія про те, як важливо боротися, навіть коли весь світ проти тебе. Це книга про дорослішання, втрати й відповідальність. Вона показує, що добро завжди потребує сміливості й готовності жертвувати заради інших.
|
Відгук на книжку —
Не забувайте ділитись своїми враженнями від прочитаного на сайті Readeat.com. А ще рекомендуйте улюблені книжки друзям та отримуйте до 15% бонусів від їхніх покупок! Усі деталі тут!