Уривок з інтерв’ю: “... Чому детектив? Я загалом сама є великою фанаткою цього літературного жанру, мої улюблені автори, що у ньому творять – Ю Несбьо, Франк Тільє…насправді для письменника він дуже складний для написання в технічному плані: тут на початку все виглядає, наче розібраний пазл, і автор має з різних деталей і шматків сюжету скласти все це в єдине ціле. При цьому, зробити це так, щоб весь час тримати інтригу, і щоб наприкінці читач відчув задоволення і подив від кульмінації…”
!!! Задоволення, подив, захват і стійкий післясмак - це те що залишається після прочитання цієї книги!!! Скажу чесно, придбала я її випадково. чекала вона своєї черги декілька місяців і минулого тижня я взяла до рук лише тому, що у мене попросили її почитати, а я не хотіла її давати нечитаною… І це був вибух!
Михайлина - кримінальна психологиня, що постраждала від рук маніяка, який понівечив її обличчя і душу, тікає від світу, закриваючись в своїй квартирі і відмовляючись від будь-якого спілкування. Після року усамітнення вона повертається до роботи зі своїм напарником Мирославом, беручись за справу вбивства молодої дівчини, лице якої вщент порізане.
У "Не плач, моя красуне" майстерно втілена технічна вправність “оповідача”, що забезпечує неабиякий напружений стан протягом всього сюжету. Сплетеність інтриг та загадкових подій веде по коридорах кримінального лабіринту, в якому кожен поворот має величезне значення. Історія від різних осіб, що спостерігаються через призму різних перспектив, робить кожен епізод інтригуючим та багатогранним, викликаючи цікавість і бажання дізнатися більше. Розкриття внутрішнього світу героїв, віддзеркалення їх внутрішніх конфліктів, створює враження живих і реальних людей. Такий підхід до розкриття характерів, створення інтригуючого сюжету та відтворення історії через різні голоси робить книгу не лише кримінальним трилером, але й захоплюючим літературним дослідженням, яке залишить вас враженими і вдячними за чудовий читацький досвід.
Я в захваті!