Реквієм по мрії це та сама правдива історія про зламаних людей, зламані душі та зламані мрії. Момент, де Гаррі купив мамі телевізор був таким знаковим, саме діями він намагався показати Сарі, що цінує її, адже він не міг висловити словами хоч якусь вдячність їй, тому знайшов свій спосіб. Віра Сари у марні надії, вона так хотіла уваги і любові, яку їй було ні від кого отримати, ці такі інфантильні та дитячі мрії такі живі та болісні. Вона дійсно чекала на те, щоб почати жити💔 Спроби Меріан запевнити себе, що вона в порядку це як класична історія людини з проблемами продовжувати вірити в те, що вона сильна, вона з усім впорається... Ця історія про людей у безвиході, травмованих людей, яким бракувало просто розмови, розуміння, любові. Про людей, які були чужими/інакшими, про людей, які піддалися своїм слабкостям. Про людей, які не вміли і не знали як піклуватися про своє ментальне здоров’я. Це історія про травмовані душі, які намагалися залатати свої діри хоч якимось чином❤️🩹
Анонім
Гюберт Селбі молодший, автор книги, якщо вірити Вікіпедії, став наркозалежним після лікування хвороби, в 1950 роках лікували і героїном, книга про нещасних, але добрих людей, автор один з найскандальніших американських письменників ХХІ століття.
Анонім
Слухаю пісню "Lux Aeterna", пишу відгук на книгу «Реквієм по мрії» Г’юберта Селбі-Молодшого та згадую шикарну екранізацію Даррена Аронофскі💔 Якщо ви ще й досі не знайомі з цим культовим твором, тоді обов'язково це зробіть вже найближчим часом. Це книга про залежність, про загублені мрії, про втрати та, як не дивно, про дружбу. Історія складна, болісна та зовсім невесела. І в той же час вона залишає слід у душі та не відпускає ще довгий час. Після прочитання хочу передивитися екранізацію. Знаю, що буде морально складно, але це варто зробити для кращого усвідомлення головної думки, яку автор хотів до нас донести. Також хочу подякувати видавництву за цю обкладинку. На ній зображені два головні герої – Гаррі та Меріон. Вони будуть плани, вимріюють власну кав'ярню, кохають, але з кожним днем все більше занурються у прірву, з якої вже ніколи не зможуть вирватися. Ось декілька цитат з книги, які мені сподобалася та змусили задуматися: • Сара відчула порожнечу всередині. Усе її єство затопив глибокий сум. Її голова звисала чимдалі нижче, і нарешті їй довелося підвести очі, щоб бачити екран. Вона почувалася нещасною, вкрай спустошеною і самотньою. Абсолютно самотньою. Цілковито. • Хай яка гарна зовнішність, у людини є внутрішній світ, є почуття, є потреби, які не задовольнити простими словами. • Гадаю, це одна з проблем сучасного світу – ніхто не знає, ким є. Усі носяться і шукають якоїсь ідентичності або намагаються начепити на себе чужу, тільки не знають як. 🎧 Lux Aeterna – Clint Mansell
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях