Це однозначно один із найпотужніших романів, що трапляються за життя!

Рекомендую книги цього автора. Початок історії відбувається в Афганістані, країні яка зовсім не схожа на ту, яку ми знаємо з новин. Історія про двох хлопчиків, про долі різних людей, які міняються після одного випадку та після того, як в країні змінюється влада. Про хлопця, якому вдалося вирватись з цього місця та доростав в США, здобув гарну освіту, але який загубився в цьому житті. Та іншого хлопця, який все життя залишався в Афганістані і прожив важке життя, але який несе неймовірну любов та добро до світу.

війна, кров, етнічна дискримінація, культура, дружба, відданість, жертовність, несправедливість, гідність, жага любові, вибір, страх, зрада, наслідки, провина, каяття, сила, надія боляче. важко сИроти моє серденько ?

Одна з найулюбленіших книг, яка дозволяє познайомитися з історією Афганістану через призму оповіді про долі, дружбу та вірність двох хлопців на тлі політичних подій.

Крутезна книга, яку рекомендую всім почитати! Це історія країни, яка змінилась, історія дружби, яка була в дитинстві, дорослішання та усвідомлення того, чого не змінити. Автор майстерно описує життя!

«Ніхто не знав чи доживе до вечора. Наші вуха звикли до свисту артилерійських снарядів, до гуркотіння гарматного вогню, а очі звикли бачити, як з-під уламків викопують тіла загиблих». Не можливо читати цю книгу без сліз, огиди та обурення. І не тільки через страшну війну, яку ж знову таки принесла росія, а потім і талібан. А через вчинки головного героя. Не дивлячись на жорстокість та несправедливість, книга була прекрасною! І це все завдяки автору. Він розтрощив моє серце вщент, а потім склеїв назад. Це потрібно мати великий талант, щоб так майстерно написати! Однозначно буду читати наступні книги автора!

Читаючи цю книгу, я не могла повірити, що це все придумана історія, для мене все так було реалістично - здавалось ніби розповідає реальну історію мій друг, так сильно я в неї занурилась і так добре автору вдалось реалістично описати життя в Афганістані, тому що сам провів там своє дитинство. Після цієї книги на мене напав «нечитун» - я довго проживала історію двох хлопчиків, які дуже сильно вплинули на мій емоційний стан. Книгу проплакала….через вчинки Аміра, через те що трапилось з Гассаном, війну - кляту війну, яку принесла країна-терорист росія; наша держава зараз проживає теж війну через той самий режим. Якби хотілось щоб книга закінчилась не так ….але…

Є книги, які попадають у саме ♥️. А є книги, які розбивають ?. "Ловець повітряних зміїв" саме така. Вона вщерть розбила моє ? і зібрала його назад. Я так жалкую, що не прочитала її раніше. Але в той же час добре, що прочитала зараз. У кожному рядку, у кожному слові, де описаний воєнний Афганістан, я бачила Україну. Це допомогло більш глибше зрозуміти історію та відчути героїв. Одні лиш ці слова:"...у Афганістані є дуже багато дітей, однак практично немає дитинства", як на мене, яскраво підкреслюють проблеми дітей в країнах, де йде вiйнa. Така сумна історія, але вона мене полонила. І навіть фінал з легка обнадійливий, а не приторно-солодкий, як і повинно бути в таких книгах. Щодо персонажів. ГГ спочатку взагалі мені не імпонував. Я більше прониклася долею Гассана. Та, читаючи книгу, ми бачимо трансформацію Аміра, як особистості. Що вже під кінець вже забула про неприязнь до цього героя. Бо врешті-решт він почав щось робити, "щоб знову стати хорошим". Загалом можу сказати, що цю книгу варто читати. Рекомендую ?