Владислава
Владислава Горева
Котик
18.02.2025
Новий відгук
Корисна книга не лише про психологічні травми, а і про психологію в загальному. Було цікаво читати історію створення таких відомих нам усім термінів як невроз, депресія та ПТСР.

Книга більше підійде психологам і усім, хто працює з травмами, зокрема, із військовими, які повернулися з фронту та полону.
Новий відгук
«Найголовніший скарб - це саме життя».

Притча про те, що потрібно шукати світло всередині себе та вірити в свої сили, адже тільки так можна пройти крізь темні часи. Треба лишень вірити в себе.

Мені було важко читати і часом здавалося, що не зможу закінчити цю книгу. Читала майже місяць, а тут лише 128 сторінок, на хвилинку. Можливо це просто не моя історія або ж я не до кінця її зрозуміла. Окремо хочу сказати за ілюстрації - вони такі красивенні, просто перехоплює подих!

Залишу цитати, які мені відгукнулись:

«Варто навчитися не надавати минулому надто великого значення, адже в ньому вже нічого не можна змінити. Проте дорога до щастя можлива лише в напрямку вперед».

«Адже ж, якщо людина вірить у дива, життя ніколи не здаватиметься їй порожнім та сумним. У кожного має бути своє джерело світла, аби осяювати життя в його найпохмурніші миті».

«Кожен може змінити своє життя. Треба лишень припинити чіплятися за минуле й спробувати не боятися майбутнього».
Новий відгук
«Життя стало твоїм суперником, а ти спробуй зробити його спільником».

В житті кожного буває момент, коли хочеться все кинути і поїхати якнайдалі. Так і вчинила головна героїня, забравши своїх дітей в далеку подорож, де вони навчилися чути і любити один одного.

Родзинка цієї історії - Лілі, неймовірна дитина, яка постійно викликала посмішку. Книга дуже легко читається, хоч і підіймає важливі та непрості теми. Після прочитання залишився приємний післясмак 🥰
Новий відгук
«Іноді люди повертаються у твоє життя не просто так».

Зазвичай я не люблю романи про другий шанс, але ця історія надзвичайно мила. І особливо сподобався гумор, хочу ще!

На якийсь момент знову опинилась серед різдвяної метушні і в очікування дива, як було колись, до війни. За це і люблю книги ✨🫶
Новий відгук
Крізь сторінки відчуваються нотки депресії. Спочатку вони ледь помітні, але далі стають курсивом. І то не просто так. Важке життя та війна даються взнаки. Для мене це було важке чтиво, хоча книга зовсім маленька.

Дуже потішив щоденник автора, не хотілось, щоб він закінчувався. Але раджу цю книгу для розуміння подій в Донецьку після 2014 року, а також людей, які там жили або досі живуть.
Книжкомрії поки не створені :(
Хей, я Офан! А зверху сидить Драко і ми разом охороняємо книги цієї панянки. Не хвилюйтеся, вони в надійних лапках 🫶