«Надя пробіглася пальцем блискучими гладкими обкладинками, потім взяла «Інститут», розгорнула, від чого ледь тріснув корінець, і зашелестіла сторінками, вдихаючи незрівнянний запах паперу та свіжого друку. Це був запах інших світів, неймовірних пригод та жахливих таємниць.»
Віталій Дуленко — «Там, де живуть книжки»
Це книжка, яка несподівано торкається дуже глибоко. Вона починається як історія про звичайну дівчину, Надю, що вела книжковий блог і раптом опинилася перед тим, як книжки перестали її рятувати. Усе, що колись надихало, починає тиснути. І саме в цей момент до неї потрапляє загадкова книга — в якій, наче кимось підглянуте, описано її власне життя та його жахлива таємниця.
Автор створює атмосферу тривожної тиші — тихої, провінційної, але наповненої напругою. З кожною сторінкою Надя наче спускається вниз по сходах своєї пам’яті, де виявляє травми дитинства, забуті голоси, тіні минулого. Щоб розібратися зі своїм минулим Надя бере відпустку та їде до рідних в провінційне містечко Соколяни де й відкриває старі сімейні рани, давні травми і приховані таємниці.. Цікавий сюжет з ароматом книжкових полиць. Але найбільше — це роман про те, як література лікує, навіть коли здається, що вона тебе зрадила.
P.S. Хто надіслав головній героїні книжку я здогадалася майже одразу, але чимось автор мене зачепив і я з задоволенням дочитала книжку до кінця, щоб підтвердити свою здогадку.
А ще я відвідала онлайн зустріч з автором і дізналася багато цікавого про книгу та її персонажів, наприклад, що історія виникла як жарт у книжковому чаті та виросла в щось справді захопливе, впізнаване для блогерів і читачів💗
#марафонкнигомам (Книга в якій є відпустка/канікули)
Анонім
Хоча книга має містичні ноти, але загальна атмосфера книги не викликала "мурашок". Головний герой спочатку викликав співчуття, але потім стало зрозуміло, що він сам не хоче змінюватись, ні заради себе, ні заради Насті та почав трохи дратувати. Данило тільки те й робить, що звинувачує усіх у своїх проблемах і постійно хоче, щоб хтось звернув на нього увагу і оцінив його старання змінитися, покинути пити, хоча змінитися треба тільки для себе і заради себе самого, не очікуючи похвали від когось. Загалом суспільні проблеми описані в романі, такі як бідність, несправедливість, корупція, самотність та нетактовність людей, щодо чужого особистого життя, є звичними для кожного з нас. Сюжет мелодрами 2000-х. Окремо хочу зазначити легкий стиль читання написаного. Текст не змушує напружуватися аж до головного болю, щоб його зрозуміти. Дуже легко та швидко читається, що мені надзвичайно сподобалося.
Анонім
Чесно, я була впевнена, що ця книга стане моєю улюбленою, бо тут зібрано все, що я люблю! Але, на жаль, вона викликала в мене лише ностальгічні емоції, детективна лінія, як на мене, трохи загубилась і моторошно не було зовсім, хоча я очікувала таких емоцій від неї. Якщо її позиціонувати як просто сучасну прозу, я би їй поставила 8/10❤️
Анонім
Котолог
