Книга цікава тим, що дає можливість спостерігати за внутрішньою трансформацією героя і вплив міста на нього

Збірка еротичної прози, що відкриває чуттєвість і романтичні пориви українських класиків першої третини ХХ століття. Книга поєднує ніжність і пристрасть, інтимність і сміливу відвертість, створюючи справжній літературний калейдоскоп людських бажань.

✍️ "життя складається з двох сил: великих обставин і маленького «я». маленьке «я» робить людину частиною великих обставин життя. хто має «я», рівне нулеві, той не живе, а додається" після Невеличкої драми, мені аж свербіло читати Підмогильного ще, і я одразу знала, яке це буде видання? у збірці шість оповідань і дві повісті. мені, очікувано, більше сподобались повісті. з оповіданнями склались складніші стосунки? та Підмогильний однаково геній, тому решту його оповідань читатиму безумовно. ?Важке питання ⭐ 3,5/5 теми тілесності і сексу, що пронизують ледь не всю творчість автора, тут максимально концентровані? двоє товаришів, розмови про жагучість, досвіди, чи їх відсутність, та повій? ?Гайдамака ⭐ 3,5/5 про життєві вибори, (не) сприйняття себе, бажання бути поміченим ?Військовий літун ⭐ 4,5/5 химерна драма з інцестними нахилами? ?Історія пані Ївги ⭐ 4,5/5 історія на зламі поколінь, на зламі ідеологій. про те як жорстокість і невігластво перемогли, щоб постати тим монстром, що зрештою знищив мільйони ? Сонце сходить ⭐ 3,5/5 якась чоловіча криза середнього віку? Володимир Петрович мені тотожний персонаж з Давидом Семеновичем з Невеличкої драми ?Смерть ⭐ 3,5/5 сексуалізація смерті? ?Остап Шаптала ⭐ 5/5 класичний для Підмогильного контраст місто-село і між ними оригінальний персонаж ✨ дуже крінжове, але не менш цікаве, ставлення до смерті сестри і прийняття втрати. не менш типовий для автора, неймовірний мудак - математик Вербнун?і мова, така, що половину тексту хочеться виділити❤️‍? ?Повість без назви ⭐5/5 журналіст зустрічає на вулиці чарівну незнайомку, закохується з першого погляду і шукає її вулицями Києва. дуже романтична історія? аж ніяк? психологічно-філософська химерна повість, що підірве вам мозок і змусить стікерити і підкреслювати кожну сторінку? знову прекрасне місто, герой, що кидається між розумом і почуттями і його випадковий сусід - фізик, що вважає себе тим хто пізнав це життя?

Це книжка-класика, але коли читаєш, взагалі не відчувається, що їй майже сто років. Вона дуже сучасна за змістом. Мені сподобалось, як автор показує життя в великому місті — зі змінами, спокусами, розчаруваннями. І як головний герой, Степан, трансформується разом із ним. Стиль дуже лаконічний, але точний. І багато моментів в книзі прям змушують задуматися. Якщо хочете щось глибоке, справжнє і трохи філософське — “Місто” ідеальний варіант.

Роман захоплює своєю сміливістю, психологічною точністю та майстерною мовою. Однак образ Степана Радченка часто викликає антипатію через його егоцентризм і цинізм у ставленні до жінок та людей. Саме ця суперечливість героя і робить твір таким правдивим і глибоким.

В кожного покоління своя література. Підмогильний - геніальний, але мені було важко зараз читати цей твір, хоча читала я його не вперше за життя. Все ж стиль має свою роль.

Після прочитання іншого твору автора "Місто", який мені сподобався, я вирішив прочитати й інші твори Підмогильного, тому й купив збірку. Тепер можу з радістю сказати: це мій найулюбленіший український прозаїк! Його твори "звичайні", але цим і чіпляють. Вони описують звичайне життя людей після революційних змагань, крім того, можна прочитати про "добрих" комуністів, які відбирали майно у людей. Загалом чудова збірка, особливо сподобались твори "Важке питання" та "Військовий літун", хоча й інші твори не гірші, просто ці найбільше запам'ятались. Згодом куплю ще одну книгу цього величного автора) Єдиний недолік: часто бачив одруківки: пропущені літери, або розділові знаки(

Мені пощастило прочитати "Великодню класику"! Не буду першою, але висловлю захоплення від дизайну обкладинки, який розробила Лада Касьяненко?! До речі, яйце, якщо потерти і досі ароматне??. Тепер щодо змісту - приємно вразив. І це ще одна Велика Подяка колективу науковців, що працювали над антологією! Найперше, - вірші ?! Підібрані зі смаком і любов'ю до України й українського❤️. Це і мій улюблений "На Великдень на соломі..." Тараса Шевченка - напівдитячий та напівжартівливий. Більшість віршів обов'язково містять у сюжеті одвічні Великодні символи - Паска, Крашанка (Писанка), Хрест. Але іноді автори віршів для надання більшої урочистості та ефекту піднесення додають образ дзвонів, як у Б.-І. Антонича: "Дзвони грають шовково, осяйно, бароково..." Щодо прозових творів українських письменників ХVIII-XX ст., треба зазначити, що більшість з них розповідають про події або напередодні, або під час свята Великодня. Автори намагалися через оповідачів передати всю красу Великодня і водночас важку, кропітку працю у підготовці до свята. Мабуть, це йде від наших пращурів, які з такою теплотою передавали наступним поколінням любов і шану до традицій. Моя прабабця вважала Великдень найголовнішим святом! Окремо хочу зазначити ще тему святкування на чужині, у неволі (твори М. Чернявського, П. Феденка). Наскільки щемко і важко давалися українцям Великодні поза Батьківщиною ?. Тому особливо Актуально зараз, під час повномасштабної Війни, звучать слова М. Чернявського: "Тяжко бути в таку ніч (мається на увазі, напередодні Великодня) десь далеко від рідного краю, від сім'ї і, блукаючи між чужими людьми, прислухаючись до чужої радості, ловити слухом чужий сміх, в серці точити, капля по краплі, гірку отруту самотини". Тож, прочитавши антологію, раджу її як дітям, так і дорослим! Ви не лише познайомитися із малознаними творами про Великдень, а й відчуєте на Смак всю Велич і Красу цього українського традиційного свята! Оцінка 10 з 10!