Драма була в мене з цією історією, яку я мучила більше тижня 🙃 Нудно, не цікаво, повільно та, власне, ніяк. Мене не захопили герої та їх історія, як спільна так і окремо. Я не повірила у те кохання з першого погляду, у сeксуaльнe тяжіння так, а от у кохання всього їхнього життя ні. Це мабуть вперше, мені було шкода героя через те, що він закохався 🙈 Все через безтолковість Хлої. Багата спадкоємиця, яка все життя жила від опікою матері і вирішила вирватися із сімейного гнізда почавши самостійне життя. Та тут маленька помарочка, самостійне за рахунок Сіда, тому що ані  користуватися метро ані купувати продукти дівчина не вміє. Вона як і була на початку, так і залишилась для мене інфантильною, хоча спроби рости над собою вона робила. Сіг це той зелений прапорець, якого ми всі любимо. Та пристрасть між героями не переважила мою думку, що між би ти, хлопче, пошукати когось більш вартого тебе 🙃 Роман позиціонують як спортивний. Та спорту тут як і снігу в травні. Дуже побіжно зустрічається. Це четверта прочитана книжка Бейлі і більше читати в мене бажання немає. Це історія позбавлена глибини, хоча авторка намагалась піднімати теми батьки-діти, але чесно, мене це не торкнулося. Історія дуже на один раз, яка окрім як відчуттям роздратування, нічим не вирізняється з сотні подібних.

Непогана історія для того, щоб перемкнути увагу! Іноді дратувала поведінка головної героїні, але для відволіктись якраз

Значок 18+ мав бути зверху на обкладинці, а не позаду) бо 2/3 книжки - це любовне оце все між головними героями. 18+ динаміка починається буквально з перших сторінок. Комедії мені було малувато. Детективу - ще менше. Це просто фон, що дозволяв героям товктися один біля одного щоб це виглядало менш безглуздим. Якщо розглядати як легеньку історійку на деньок - ну ок. Далі мінуси, МОЖЛИВІ СПОЙЛЕРИ. Часто ловила сюжет на логічних нестиковках. Наприклад, герой 195, а героїня куца. І вона могла до нього підійти і несподівано поцілувати в губи чи в шию. Без табуретки?)) дуже багато було оцих неспівпадінь по зросту і яка частина тіла мала бути поруч з якою... І ще один момент який ДУЖЕ, СТРАШЕННО дратував - це в КОЖНІЙ еротичній сцені, особливо в моментах уже крайнього збудження герої порушують Третю заповідь. Ну тобто реально наче авторка підбирала для цього найбільш хтиві, непристойні, непідходящі моменти. Мене як християнку це не просто дратувало, а прямо вивело з себе. Крім того що за мода в сучасних творах описувати сцени сексу в церкві?? Наче спеціально прагнуть попустити щось святе. Без цього сюжет взагалі не втратив би нічого. А з цим - 3/10, не більше

я отримала все, що хотіла від книги! смішно, spicy, і все добре закінчилось

Вкотре переконуюся, що романтичні жанри не дуже добре працюють для мене в оповіданнях? Занадто мало сторінок, щоб розкрити героїв та їхні почуття. Але занижені очікування щодо цієї збірки зіграли мені на руку, і я була приємно вражена тим, як легко вона читалася) ? "Жорстока зима з тобою" Алі Гейзелвуд сподобалася мені найбільше. У героїв був бекграунду для стосунків, тому їхня взаємодія та симпатія не здавалися штучними та необґрунтованими. Дуже гарно провела час з цими героями, я навіть прочитала б повноцінну історію про них? ? "Різдвяне "довго й щасливо"" Тесси Бейлі отримує звання найкринжовішого оповідання цієї збірки? Але я була готова до всього, що там відбуватиметься, коли читала, тому я не сильно здивувалася, але ще раз посміялася) ? "Наодинці з ельфом" Олівії Дейд здивувала мене своїми тропами: герої трохи старші за звичних персонажів любовних історій, він навіть молодший за неї, і не більший у сто разів. Це було реально неочікувано? Не вау, але мило і прикольно) ? "Кохання під ялинкою" Александрії Беллефлер. Трошки мене вже підзадовбав троп "вона вся така неловка ходяча катастрофа, а він її весь час рятує". А тут це прям основна тема? Тому ця історія пройшла для мене дуже рівно. Але хоча б не було такої кринжі, як з другим оповіданням, і за це дякую) ?? "Санти в одній будівлі" Алексіс Дарії також дуже мила історія з супер грінфлежним чоловіком. Впринципі, як і майже у всіх цих історіях. Але інколи все було так ідеально та солодко, що аж цукор на зубах хрустів? Впринципі, я розслабилася з цією збіркою та гарно провела час. Окрім першої історії, ніяка інша сильно емоційно мене не зачепила, але було просто приємно читати ввечері перед сном. У цих оповіданнях не так вже й багато різдвяного, особисто для мене, в деяких історіях це був просто фон, але якщо ви хочете чогось гарячого від різних авторок, у різному стилі, то це сюди?

Непоганий легкий роман, на один раз. Прям щоб прив'язатись до героїв, то нє, але для відволіктись, то так

«Фанатка» — це ромком, який я відкривала з думкою «хоч би не було так погано, як "Моя вбивча відпустка"», а закривала з думкою «ого, та це навіть краще за "Сестер Беллінгер». Я знову потрапила на гачок, і мені це подобається? Авторка бере класичний троп «занепалий зірковий спортсмен» і додає до нього фанатку, яка не кричить під вікнами, а тихо вірить, навіть коли вірити вже соромно. Цілком логічне поєднання (хоча мені ще не траплялося в книгах), а у виконанні Тесси Бейлі — просто смакота для фанатів жанру? ~ Веллс Вітакер — герой, якого легко не полюбити на старті. Він злий, різкий, самозакоханий і дуже добре навчився ховати біль за сарказмом і алкоголем. Але саме це робить його живим: він не «зламаний хлопчик», а людина, яка роками тікала від відповідальності за власне життя. І спостерігати, як він повільно перестає тікати, — одне з найбільших задоволень книги, бо це розкрито ідеально (на мою думку). Джозефіна для мене — справжній скарб. Так, вона фанатка, але не сліпа фанатка. Вірить, але не дозволяє принижувати себе. Її сила тиха, без маніфестів, і саме тому дуже переконлива. Вона не рятує Веллса своєю появою — вона просто поруч, завжди готова підставити плече, і цього виявляється достатньо, щоб він захотів рятуватися сам. Цей момент теж дуже тонко, але влучно розкрито. Пікантні сцени фірмово гарячі як для Бейлі (боже, що в душі робила Джозефіна? Там таке, такееее...). Але важливо інше: вони про контакт, а не лише про фізику. Про те, як двоє людей вчаться бути чесними тілом тоді, коли словами ще страшно. ~ Для мене «Фанатка» — це історія про те, що іноді одна людина, яка в тебе вірить, може стати точкою опори. Але тільки якщо ти сам наважишся повірити у себе. І так, "Фанатка" — це безумовно секcі, дуже смішно і підозріло зворушливо. Однозначно рекомендую ? А сама беруся за другу книгу серії "Вища ліга"?

Перша частина дилогії  "Сестри Беллінгер". Тропи: * Маленьке містечко * Протилежності притягуються * Віднайдена родина Spicy : 16, 18, 21, 26. Пайпер - розбещена дівчинка, яка те і робить, що ходить на тусовки й витрачає кошти багатого вітчима, той своєю чергою довгий час закривав очі на її витівки, але настав час дорослішати й ставати самостійною. Брендан - капітан корабля, любить стабільність, не звик нічого змінювати у своєму житті, виходити зі своєї зони комфорту. Вдівець. Упродовж семи років він був скований обставинами й відчував провину перед колишніми тестями, які кожен рік вшановували пам'ять померлої доньки. Поява Пайпер в житті капітана стала поштовхом до змін, перевернувши його звичне життя з ніг на голову. Йому потрібно було рухатися далі. Сама Пайпер насправді ніколи не почувалася на своєму місці, її життя в Лос-Анджелесі видавалося фальшивим, красивою картинкою. Все життя їй ніби не вистачало важливого пазла. Ветспорт подарував їй дім, родину і коханого чоловіка, який кохав і приймав її такою, яка Вона є.