Я не очікувала від цієї книги прям вау, але мені дуже сподобався сюжет і захотілось купити наступну книгу із серії. Мені видалась розвʼязка не банальною, тому мені зайшло. І ще я думала, судячи по обкладинці, що буде якесь жахіття-місиво, а все насправді - ок)

Напевно, найкращий показник — це те, що під час читання детективу я кілька разів перевіряла, чи зачинені в мене двері. Історія тримає в напрузі від початку до кінця — книжка буквально «проковтнулася» за день. Особливо захоплює головна героїня — сильна, рішуча й дуже жива детективка Джейн Ріццолі. А медичні деталі додають сюжету ще більше реалістичності та моторошної правдоподібності — усе ж складно написати медичний трилер краще, ніж авторці з медичною освітою.

Знову не знаю, як писати відгук на чергову книжку з серії Тесс Ґеррітсен, щоб не наспойлерити не лише цю частину, а й всі інші😁 Тому розкажу свої загальні враження від сюжету, які у мене дуже чітко поділилися на чотири частини: 📍Перший розділ був дуже цікавий. Я була в шоці з того, як це бридко, та який тут потенціал для розвитку історії. Дуже зраділа, що ця книжка буде в такій тематиці: важкій, але цікавій🙃 📍Далі трохи нудилася від довгої зав'язки. У всіх інших книгах якийсь екшен починався майже одразу, а тут трохи повільніше. Напруга будувалася поступово, і хоч мені подобається, як пише Тесс та сетинг, який тут вибудовувався, але мені хотілося швидшого розвитку подій. Щоб книжка затягнула, і я не могла піти спати. 📍І коли цей екшен почався, я дуже зраділа, бо це було саме те, чого я чекала! Я дуже переживала за героїв, читала з рівненькою спиною, настільки напружена була. Реально не могла піти спати, поки не дійду до якоїсь більш менш ясності. А знаючи Тесс, розуміла, що це може бути в самому кінці😅 Ця частина книжки сподобалася мені найбільше: давно я не відчувала такої напруги та переживань. Було в саме яблучко! 📍Та кінцівка трохи мене розчарувала. Не тим, як розв'язалася головна загадка. Бо тут авторці точно є чим вас здивувати. Не думаю, що хтось сам здогадався, що й до чого, бо неймовірні повороти сюжету не перестають зносити читачів з дороги на обочину до самого кінця😅 Але я розчарувалася тим, як закінчилися сюжетні лінії деяких героїв. Моя романтична натура не змогла прийняти деякі не дуже романтичні рішення персонажів та жорстокості реальності, тому я засумувала. Але це й підігріло інтерес до читання наступних частин🤔 Тому, враження вийшли дуже змішаними. Сетинг мені зайшов на ура, хоча я й очікувала більшого розвитку тієї лінії, що почалася в пролозі, але якісь точкові моменти та трохи затягнутий початок не дають назвати цю частину найулюбленішою з усіх прочитаних🤷🏻‍♀️

Я вкотре прокайфувала з книжкою Тесс Ґеррітсен😌 Цього разу злочин (і навіть не один) завів нас у Чайнатаун. Як же було цікаво дізнаватися щось нове про культуру Азії, а саме міфологію, історію та бойові мистецтва. До частини про археологів не дотягнула, але було все одно класно😁 Спочатку я трохи губилася, бо за раз з'явилося купа героїв, один теперішній злочин, пов'язаний з іншим, який трапився багато років тому, і гора подробиць звалилася на мене, як снігова лавина, і я трохи не встигала за всім + читала хвора і після роботи, і мій мозок взагалі відмовлявся працювати 😅 Але коли все розкладається по поличках, то це дуже хороша, як детективно, так і емоційно історія. Деякі моменти сюжету я здогадалася, але звісно не більшу частину твістів. Тесс як завжди дивувала до останнього. Але що здивувало мене найбільше, то це нові герої, до яких я прив'язалася. Минулі частини я читала заради Джейн та Мори, але в цій полюбила нових героїнь та героїв, які були пов'язані зі злочином. Наприкінці було навіть сумно з ними прощатися, сподіватимуся, що вони з'являться в наступних частинах( Чого було замало, так це Мори. На початку авторка приділяла їй багато часу, і в неї така цікава сюжетна лінія була. А в кінці одним реченням з третіх уст розказала, чим закінчилася історія, пов'язана з нею, і все. Зрозуміло, що неможливо вмістити все в одну книжку, тому чекатиму на реабілітацію щодо цієї персонажки в наступній😁

🐈 Мурчу від задоволення

4/5 На початку я дуже сильно порівнювала головну героїню з Місіс Марпл і вже боялася, що мені не сподобається. Але книжка виявилася чудовою. Меґґі Віл — шпигунка на пенсії, яка живе на узбережжі в маленькому містечку та вирощує птицю для продажу яєць. Все йде як завжди, допоки біля її будинку не викинули труп, і жінка розуміє, що це нагадування з минулого. Це була захоплива історія, яка складається з двох часових ліній. У теперішньому часі ми слідкуємо за тим, як Меґґі зі своїми друзями, до речі також колишніми шпигунами, розслідують вбивство. А в минулому ми дізнаємося, що змусило її покинути роботу. Мені дуже подобається, як вони вдають із себе милих пенсіонерів перед поліцією, коли у їхніх будинках найкращі системи захисту, і вони вже добули більше інформації ніж поліція. Тут набагато менше жорстокості, ніж у серії про Ріццолі та Айлз, і сама історія більше зосереджена на копанні в минулому. Але попри це мені було цікаво, і навіть деякі деталі дивували, хоча я думала, що тут все буде очевидно. Обов'язково читатиму наступні частини, бо цікаво, що в них на цей раз трапиться.

Тобі здається наче ти читаєш нову частину, але вона тягне тебе назад, щоразу повертаючись до справжнього головного монстра.. Ця частина набагато сильніша, на мій смак, Ріццолі відкрилась з іншого боку, отримала доповнення своєї особистості, якого мені так не вистачило в першій частині. З нетерпінням чекаю, коли почну третю частину ?

Все ж таки дала я цій серії другий шанс і не прогадала. Ця книга мені сподобалась набагато більше, ніж попередня. Так, я не люблю маніяків, різанину і т.д., але детективна лінія приємно здивувала та і любовна заінтригувала. Починаючи читати, я вже розуміла, що мене очікує, тому морально підготувалася і була не така вразлива як з "Хірургом". Мені навіть сподобалась головна героїня та кінцівка книги дала зрозуміти, що далі буде ще цікавіше. Тому я вже придивляюсь до третьої книги ?