моє перше знайомство з цією авторкою і воно пройшло успішно книжечка невеличка, але дуже насичена - тут переплітаються людські долі і в теперішньому чуються відголоски минулого історія чіпляє уже з перших сторінок маємо дві часові лінії - сьогодення та Італія напередодні Другої Світової вiйнu скрипачка Джулія, перебуваючи на гастролях в Італії, купує старовинну партитуру вальсу і от коли вона грає цю мелодію починають відбуватися моторошні, містичні (?) речі відтепер в її життя вплітається минуле з молодим музикантом Лоренцо, який написав цю Музику, Музику, яка супроводжувала Смерть ☠️ також тут дуже гарна історія кохання, чистого, вірного, але такого короткого… цікаво й боляче було читати про геноцид та знищення євреїв, просто до мурах по шкірі…💔

Попри те, що я вже бачила серію в серіалі «Ріццолі та Айлз»🫣, це зовсім не завадило мені проникнутися атмосферою книги🤤, переживати за героїв і, як завжди, не відстрілювати😅, хто ж насправді той Асистент. Було дуже цікаво спостерігати, як вони зустрілися і як усе між ними розгорталося🤯. Тесс Геррітсен вкотре затягнула мене в історію з головою. 🔪📖🙂‍↕️

Це трилер, який тримає в напрузі від першої сторінки😍. Атмосфера холодна, моторошна й дуже кінематографічна, а кожна нова деталь лише посилює відчуття тривоги🫣. Я до останнього будувала в голові теорії, підозрювала всіх підряд, але, як завжди 🤣 — мимо🤝. Саме за це і люблю Тесс Ґеррітсен: вона вміє заплутати так, що фінал усе одно стає несподіванкою.Для мене її книги — це вже автокупівля без жодних вагань. 🩸📖🖤 Обожнюю 🤌

11/10 Саме з цієї книги почалося моє знайомство з авторкою. Швидко, класно та динамічно. Мумії, таємниці, вбивства, психопати. І чому це так круто? Рекомендую. П.С. Книги можна читати (якщо вже так склалось, як в мене) і в довільному порядку, та все ж бажано розуміти хто/що і чому.

"З моменту нашого народження смерть і є нашою остаточною долею. Невідомі лише дата і час її прибуття" ст.414 (якщо комусь цікаво) Як великий фанат авторки, не змогла пройти повз цю книгу. Вона і жорстока, і трішки про надію. А ідея то банальна - як жити вічно?! і моральна сторона - як далеко ми готові зайти, щоб зберегти молодість? Довкола сюжету як особиста драма головної героїні Тобі, в котрої мати страждає на хворобу Альцгеймера, так і більш глобальний конфлікт — як подовжити життя товстосумам. Написано чітко, легко і по суті. Хто читає, той впізнає фірмовий стиль авторки. Книга триматиме вас до останнього довкола сюжету, хоча головні нєгодяї нам представлені чи не на самих перших стоірнках (спойлер, мій косяк). Можна виділити дві лінії сюжету - Тобі та Моллі. Не хочу сильно спойлерити, та фінал однієї лінії мене розчарував, так як до останнього була надія на щасливий кінець (тому і мінус бал). Склалося таке враження, що книга лежала десь в "архіві" до "свого часу", оскільки там багато устарівшої техніки описується, як-от пейджер, телефон-автомат, жовта преса, стільниковий телефон тощо. Напевно, це одна з тих книг, де авторка чим побільше воліє "насипати" термінів наприкінці, котрі знайомі лиш біологом, але такий вже стиль у пані Геррітсен.

Вирішила написати свій відгук про цю крутезну книгу 🥰 Взагалі я обожнюю Тесс, навіть не сумнівалась, що книга мені сподобається і викличе так багато емоцій. Читала в електронному форматі, проковтнула за декілька днів, не могла відірватись 🫰 Це не просто захопливий детектив, а дуже глибока психологічна драма. На мою думку, цю книгу обов'язково потрібно прочитати чоловікам. Вона наочно показує, до яких катастрофічних наслідків можуть призвести необдумані вчинки, хвилинні слабкості чи егоїзм. Сюжет тримає в напрузі, але найсильніше вражає саме анатомія людських помилок. Це потужне нагадування про те, що кожна дія має свою ціну, і платити за неї іноді доводиться дуже дорого. Рекомендую всім, хто цінує не лише інтригу, а й життєві уроки.❤️🥹

Гарний мікс історичного роману та трилера. Тесс Ґеррітсен знову доводить, що вона королева медичного детективу. Похмурий Бостон 19 століття прописаний настільки реально, що відчуваєш запах антисептика та сирої землі. Заслужені 10/10

Друга книга циклу «Клуб Мартіні», яка мені значно більше сподобалася за першу. Це історія не про медицину, а про людську психіку та «скелети», які ми так ретельно ховаємо. Книга ідеально виправдовує свою назву. Тесс Ґеррітсен майстерно створює ілюзію ідеального літнього відпочинку біля озера, який поступово перетворюється на пастку. Протягом читання, не могла втримати усмішки від учасників «Клубу Мартіні», їхні кумедні жарти під час розслідування, це топ!