Чи виникали у Вас думки - хто Ви для свого коханого, чоловіка?.. Турботлива дружина, Прекрасна коханка чи Суперниця... Коли Зельда Сейр, якій ледь виповнилося 18 років, вийшла заміж за молодого і нікому невідомого письменника Скотта Ф. Фіцжеральда, вона ще не знала, які випробування приготувала їй доля!.. Вона була Закохана і Щаслива... Мине лише кілька років подружнього життя у божевільних вечірках, танцях до ранку, епатажних і провокативних вчинках.. І все, здається, прекрасно - люблячий чоловік, його творчі успіхи, народження дитини, та чи цього достатньо для молодої і також творчої особистості?! Як на мене, у романі є два моменти через які свідомість Зельди змінюється!.. А от що саме більше вплинуло, що її врешті-решт зламало - Зрада Фіцжеральда її як жінки і дружини чи його Зрада її як творчої і не менш талановитої особистості?! Роман чудовий, легко читається. Особливо сподобалась друга частина, коли з'являється постать Гемінгвея! Я взагалі нічого не знала про дружину Скотта Фіцжеральда, про їхні стосунки. У книзі все це досить тонко і глибоко прописано - злети і падіння, успіхи і зради, кохання і ненависть, самотність і відчай. Тож якщо Ви не знайомі з письменниками "втраченого покоління" (Е. Ремарк, С. Фіцжеральд, Д. Доспасос, Е. Гемінгвей), з епохою джазу і нескінченних вечірок на Мангеттоні, - тоді ця книга для Вас! І найголовніше - всі події роману показані через очі, сприйняття, роздуми, і переживання дружини Фіцжеральда - Зельди Сейр.

"Жодне зло не прирікає нас настільки безнадійно, як те зло, яке ми любимо, якого міцно тримаємося і від якого не шукаємо порятунку". ( Дж. Еліот) Ця книга мене вразила до глибини душі ? Авторка пише так майстерно, так неймовірно тонко, що ти неодмінно віриш, що цю оповідь веде Зельда власною персоною. 18-річна Зельда народилася у заможній сім'ї і вже з юності полюбляла кидати виклики суспільству. Норовлива, вперта дівчина не дотримується нудних правил пристойності і понад усе прагне пригод.Тож коли їй освідчується вродливий юний доброволець, який мріє стати відомим автором, вона свідомо обирає шлях дружини письменника. З цього моменту ми отримуємо унікальну можливість не лише побувати на весіллі, проникнути у всі будинки, які винаймає відоме подружжя, подорожувати разом з ними світом, але й спостерігати за становленням Скотта Фіцджеральда, як письменника. Провінціалка Зельда потрапляє у інший вишуканий світ, де тривають нескінченні вечірки, на яких чоловіки у фраках, жінки у розкішних сукнях та елегантних капелюшках танцюють під заворожуючий джаз, що лунає з велетенських грамофонів. А скільки тут відомих особистостей: Пабло Пікассо, Коко Шанель, Гертруда Стайн, Вірджинія Вулф, Ернест Ґемінґвей...? Скандальна пара Скотта та Зельди вміє епатувати публіку, вони повсякчас привертають до себе увагу і з'являються на перших шпальтах світських хронік. Та особливий акцент авторка робить власне на особистості Зельди, яку спочатку влаштовує бути просто дружиною письменника, але потім вона намагається вийти з тіні свого відомого чоловіка і заявити про себе, як про письменницю, художницю та танцівницю. Проте тогочасне суспільство не готове сприймати Зельду окремо від Скотта. Ох, скільки питань порушує авторка в цьому творі: емансипація жінки, алкогольна залежність, пошук жінкою власного шляху, авторське право... Та найбільше мене вразило божевільне кохання двох людей, які любили до нестями, змагалися між собою, руйнували одне одного, спустошували, але не могли один без одного, як вогонь без повітря. Кожен з них був у власному пеклі, яке ніколи не закінчувалось. Це художній твір, заснований на житті реальних легендарних людей, не може залишити вас байдужими❤️‍? "Список образ, які мені завдав Скотт, став таким довгим, що сам диявол втомився б вислуховувати його".

«Зельда» Теріз Енн Фаулер – це книга, яку я дуже хотіла прочитати і яка розбила мені серце. Вона виявилася значно кращою, ніж я собі думала? Незважаючи на те, що вона художня, історія життя Зельди (дружини Скотта Фіцджеральда) та їхнє кохання показане тут доволі точно, що робить її ще більш болісною та складною. Їхній шлюб та життя для всіх виглядало казкою та нескінченною вечіркою, але насправді все було зовсім не так. Поряд із алкоголізмом та невпевненістю чоловіка, його зрадами, ховалася Зельда – жінка, яка втрачала себе й сенс свого існування. Як на мене, книга «Зельда» – це трагічна історія життя. Вона про втрати та здобутки, дружбу та зраду, популярність та згубні звички, які все руйнують. І це однозначно одна з найкращих книг, які я читала? • Якби ж тільки люди могли подорожувати так само легко, як слова. Хіба це було б не чудово? Якби ж нас так само легко можна було виправити. • Від катастрофи людину захищає тільки везіння. Не любов. Не гроші. Не віра. Не чисте серце й не добрі справи. Але й не погані теж, якщо на те пішло. Кожного з нас можуть підкосити, розбити, принизити, знищити. • В Америці кожен може торувати свій шлях до вершини в будь-якій сфері. А коли ти це зробиш, що ж, тоді тебе і приймуть. • Якщо Нью-Йорк подарував мені ці скарби в першу ж годину після мого приїзду, що ж на мене очікує далі? Яку музику я для себе відкрию? Які танці? Які книги? Які вистави? Краса й мистецтво, про які я й подумати не могла, були скрізь у цьому місці і, мабуть, по всьому світу також. • Коли я не писав, мене не існувало. – Ф. Скотт Фіцджеральд • Немає нічого кращого, ніж загубитися в чужих проблемах, щоб забути про власні. • Жодне зло не прирікає нас настільки безнадійно, як те зло, яке ми любимо, якого міцно тримаємося і від якого не шукаємо порятунку. – Дж. Еліот ? La vie en rose – Louis Armstrong

Епоха джазу, буремні двадцяті. Втрачене покоління... "Зельда" - це історія про літературу і кохання. Про стосунки, які ми зараз назвали б токсичними. Про книжки і вино, попри сухий закон. Про флірт, виклик, пошук... Це історія про Фіцджеральда і його дружину Зельду, розказана від її імені. Про дитинство, закоханість, шлюб. Про його творчість - і її талант. Книга, з якою ти відкриваєш собі їхнє життя з іншої точки зору. Яким би могло бути її життя, якби вона не зустріла його? Яким би могло бути її життя, якби вона народилася на 50 років пізніше? Скільки було таких жінок - активних, талановитих, які не мали можливості реалізувати свій потенціал. Пиши, але видавайся під його іменем, бо він відомий - і він чоловік. Не пиши, бо то шкодить твоєму здоров'ю... Ця книжка про літературу - і про союз двох людей. Людей нестримних, людей палких, людей зі своїми недоліками. Бо вони - люди. Пристрасна книжка, яка точно заохотить вас почитати Скотта і дізнатися більше про літературу Втраченого покоління.

Захоплива подорож в світ таких визначних письменників, як Френсіс Скотт Фіцджеральд, Ернест Гемінґвей, Вірджинії Вулф, Дороті Паркер з поглядом із середини… (насправді навіть трішки шкода стало їх). Але сама книга «Зельда» змушує читати сторінку за сторінкою, легко, невимушено поринаючи у вир бурхливого і нестримного життя Скотта та Зельди Фіцджеральдів. Зі сторінок книги, відкривається такий захопливий, та в той же час суперечливий світ слави, визнання, суперництва, успіху і поразок. Відкривається «закулісне життя письменників». Як це, «творити» … Як це, бути залежним від цього «творення»… Як це, очікувати визнання і бути в один момент на вершині слави, а в інший розсипатися дощенту… *** якби ж тільки люди могли подорожувати так само легко, як і слова. Хіба це б було не чудово? Якби нас так само легко можна було виправити *** уявіть що Ваше тіло - молоде і міцне, у ньому приємно жити, і вам уже вистачає мудрості розуміти, що й тіло, і його стан не вічні. Воно не буде таким завжди. Ніщо не вічне. ***завжди треба бути п’яними. У цьому все: то єдина умова. Аби не відчувати жахливого тягаря Часу, що тисне нам на плечі й пригинає до землі, треба п’яніти без перепочинку. Чим? Вином, поезією або істинною - чим завгодно. Лише п’янійте. *** завжди озирається назад, щоб з’ясувати, як рухатися вперед, де на нього обов’язково чекають щастя і процвітання. *** ми, дівчата, повинні дотримуватися стількох правил пристойності! Рівна постава. Рукавички. Не нафарбовані (й неціловані) губи. Спідниці-плісе, скромні висловлювання, опущений погляд, цнотливі думки. Як на мене повна нісенітниця.