Сюзанна Редферн

"Будь-хто може бути щедрим, коли він багатий; будь-хто може бути безкорисливим, коли має багато". Дуже важка книжка. Дуже важка. Я не можу її радити, тому що читати її без болю неможливо. Спочатку дуже жалко всіх, а потім переповнює співчуття до маленької дівчинки, в якій відсутній егоїзм, а тільки любов до ближніх, співчуття та турбота. Це так жахливо, коли молоді люди вмирають, бо руйнується не лише світ цієї однієї людини, а і всіх, хто був поруч, рідних та друзів. Одного зимового вік-енду 10 людей виїздить в хатинку в горах відпочити та покататись на лижах. Але по дорозі стається жахлива аварія, яка змінила все і всіх. Машина злетіла з обриву і всі опинились в пастці хуртовини, без змоги на порятунок. Дорослі, які раніше були прикладом відваги, доброти та чесності стають підлими та жорстокими, щоб вижити, а ті, хто здавався слабким та недосвідченим, — допомагають вижити всім іншим. Більшу частину книжки хотілось плакати чи ридати, я такого не люблю, тому така оцінка.

Наче і не серйозне чтиво, але багато чому можна повчитися.

Ця книга – одна з найкращих, які я читала цього року. Емоційна, сильна, сповнена глибоких переживань і роздумів, вона залишає слід у душі. Уже на половині я не змогла стримати сліз: плакала за загиблими героями, за тими, хто боровся за життя, за тих, хто втратив себе через трагедію. Це не просто історія – це потужний, реалістичний і сирий емоційний досвід, який вражає глибше за звичайний сюжет. Ця історія – це проникливе дослідження людських емоцій: горя, самобичування, любові та надії. Вона змушує задуматися про те, як ми справляємося з втратою і чи можемо відпустити минуле, щоб знайти мир у собі. Фінал книги розриває серце і водночас дарує промінь надії. Це потужна історія, яка залишається з вами назавжди, і я сміливо додаю її до своїх улюблених книжок усіх часів.

Проковтнула її за день, хоча думала, що буде щось середнє, але ні!

Насправді тут немає якогось заплутаного сюжету, крутих поворотів або динаміки, тут просто про життя.

Дівчинка Фінн зі своїми близькими людьми потрапляє в автокатастрофу та вмирає, але вона застряла в світі між живими та мертвими і спостерігає за всіма.

Книга про зраду, брехню, сімʼю, дружбу. Змушує задуматися про те, як ми не помічаємо, що відбувається навколо нас та про те, як ми справляємося з труднощами.

Історія мене розчулила та загнала в ступор. Дууже багато роздумів залишає після прочитання. Тому я однозначно рекомендую

«І хоч мене немає, носіть мене з собою, але тільки як легкість і ніколи як вагу…».

Неймовірна книга. Я навіть не хочу розповідати сюжет, або про героїв, тому що ви просто маєте її прочитати. Одразу попереджаю, що книга важка. Але вона того варта. Історія про втрату, кохання, дружбу, вірність та власні цінності. Читаючи, я ловила себе на думці: «А як би вчинила я?». Напевно точно вчинила би правильно.
А як правильно? Коли ти знаходишся в такій ситуації. Ніхто не скаже як правильно, тому що у кожного своя правда, та свій вибір.

Я не робила багато нотаток, але в мене було стільки роздумів. Думки. Думки. Думки. Це все, що в мене було читаючи цю книгу. Однозначно, ця історія надовго залишиться у моєму серці та в моїх думках.

Цікаво було почитати і «примітку автора».
Як виявилося, у неї була схожа ситуація в житті. Це мене ще більше підкупило. Бо через головну героїню, вона проговорювала і свій власний біль. Вже хочу прочитати наступні книги письменниці. Тож, чекаю з нетерпінням 🫶

Спочатку я подумала, що це буде історія, де стається катастрофа й головна героїня опиняється на межі життя та смерті, лікарі боряться за неї, а вона тим часом духом спостерігає за всіма рідними й близькими й вирішує, чи варто їй і самій боротися за своє життя.
⠀
Катастрофа справді стається. Але книга не про неї, а про життя людей після і про наслідки, з якими їм доводиться жити.
⠀
Фінн разом із родиною та близькою подругою їдуть на відпочинок. Але дорогою потрапляють в ДТП. Дівчина застрягає між світом живих і мертвих. Спочатку їй доводиться спостерігати за рідними та їхніми намаганнями вижити в умовах холоду, голоду, закритими від світу снігом і бурею, у холодному фургоні. А згодом — дивитися за тим, як страдають від жалю та сорому ті, кому вдалось вижити.
⠀
Історія написана очима Фінн. Вона — лише спостерігачка, яка не може впливати на рішення рідних і не може ніяк допомогти їм. Але завдяки цьому ми 1) можемо спостерігати за різними героями і бачити ситуацію з різних боків; 2) ще більше проникнутися історією, адже Фінн — це близька людина для всіх героїв і вона дуже переживає за них.
⠀
Мені книга сподобалася. Авторка зуміла чудово передати почуття всіх героїв. Адже подібну ситуацію в дитинстві переживала й сама.
⠀
Перша частина більш напружена, адже тривала боротьба за життя, а друга — більш емоційно важка, адже в ній героям довелось стикнутися з реальністю.
⠀
Ця книга про те, що:
🔸у критичних ситуаціях у кожному з нас може розкриватися найгірше;
🔸кожен із нас мусить робити вибір і потім жити з ним;
🔸часто найменше страждають саме ті, хто найбільш винний;
🔸життя треба жити, адже ніколи не знаєш, що буде далі.
⠀
Ця історія повинна сподобатися поціновувачам сімейних драм. Адже вона насамперед про родину, яка стикнулась з жахливим і намагається це пережити.
⠀
Вона чудово підійде для читання за день. Динаміка досягається за рахунок коротких розділів і чергування планів.