Сюзанна Редферн

Досить непогана книга, цікавий сюжет та важливі соціальні питання, що підіймає авторка. Не можу сказати, що це щось неймовірне, шедевральне чи дуже майстерне, проте із покладеною на неї задачею ця книга впоралася на 100%. Дуже хотілося прочитати щось легке, комфортне й швидке. І все вийшло. Звісно ж, я не вважаю таку літературу пересічною, попри доволі складний та глибокий зміст цього твору, мозок дійсно перезавантажився. А тепер про щось більш ціннісне, чому саме ця книга заслуговує на увагу, і які тези я винесла для себе: 1. Протягом читання я не залишала собі нотаток, про що потім пожалкувала, адже деякі фрагменти цієї історії хотілося б відтворити й назавжди зберегти для себе. 2. Одна мить справді здатна змінити якщо не все, то багато абсолютно точно. Перебіг подій у нашому житті – ніщо інше як ланцюгова реакція. 3. Треба вміти вибачати, забувати та відпускати те, що тягне тебе на дно. Але в той самий час зберігати спогади, що огортають теплом, спокоєм та викликають посмішку. 4. Для того, щоб побачити проблему, іноді просто потрібно подивитися на неї зверху. Абстрагуватися від усього та уявити, що ти здатен розглядати своє життя у площині, переглядати важливі фрагменти, аналізувати поведінку людей, що тебе оточують. 5. Момент – дійсно важливий. І він ніколи вже не повториться. Тому цінуй його, використовуй шанси, що дарує тобі доля, ризикуй та насолоджуйся, не відкладаючи на потім. Ця книга вкотре нагадала, що всі ми не вічні, а також викликала бажання зайвий раз сказати рідним й близьким про те, наскільки важливими й цінними вони є для мене.

Анонім

"Будь-хто може бути щедрим, коли він багатий; будь-хто може бути безкорисливим, коли має багато". Дуже важка книжка. Дуже важка. Я не можу її радити, тому що читати її без болю неможливо. Спочатку дуже жалко всіх, а потім переповнює співчуття до маленької дівчинки, в якій відсутній егоїзм, а тільки любов до ближніх, співчуття та турбота. Це так жахливо, коли молоді люди вмирають, бо руйнується не лише світ цієї однієї людини, а і всіх, хто був поруч, рідних та друзів. Одного зимового вік-енду 10 людей виїздить в хатинку в горах відпочити та покататись на лижах. Але по дорозі стається жахлива аварія, яка змінила все і всіх. Машина злетіла з обриву і всі опинились в пастці хуртовини, без змоги на порятунок. Дорослі, які раніше були прикладом відваги, доброти та чесності стають підлими та жорстокими, щоб вижити, а ті, хто здавався слабким та недосвідченим, — допомагають вижити всім іншим. Більшу частину книжки хотілось плакати чи ридати, я такого не люблю, тому така оцінка.

Анонім

Наче і не серйозне чтиво, але багато чому можна повчитися.

Анонім