«І хоч мене немає, носіть мене з собою, але тільки як легкість і ніколи як вагу…».

Неймовірна книга. Я навіть не хочу розповідати сюжет, або про героїв, тому що ви просто маєте її прочитати. Одразу попереджаю, що книга важка. Але вона того варта. Історія про втрату, кохання, дружбу, вірність та власні цінності. Читаючи, я ловила себе на думці: «А як би вчинила я?». Напевно точно вчинила би правильно.
А як правильно? Коли ти знаходишся в такій ситуації. Ніхто не скаже як правильно, тому що у кожного своя правда, та свій вибір.

Я не робила багато нотаток, але в мене було стільки роздумів. Думки. Думки. Думки. Це все, що в мене було читаючи цю книгу. Однозначно, ця історія надовго залишиться у моєму серці та в моїх думках.

Цікаво було почитати і «примітку автора».
Як виявилося, у неї була схожа ситуація в житті. Це мене ще більше підкупило. Бо через головну героїню, вона проговорювала і свій власний біль. Вже хочу прочитати наступні книги письменниці. Тож, чекаю з нетерпінням 🫶

«Таке моє життя.
Залишати тіла позаду і рухатися далі».

Моє знайомство з авторкою почалося саме з цієї книги. Навіть не знаю, добре це чи погано.
По відгуках, минула серія книг «Ріццолі та Айлс» була цікавіша. Тож, мої стосунки з Тесс Ґеррітсен будуть довготривалі, бо я вже хочу прочитати інші її роботи.

«Шпигунське узбережжя» - це новий цикл книг під назвою «Клуб Мартіні».
Авторка знайомить нас з п'ятьма літніми людьми, які працювали таємними агентами в ЦРУ.
Вийшовши на пенсію, вони оселилися в маленькому містечку, подалі від свого минулого. Але минуле може наздогнати тебе, де би ти не був. Так трапилося і з Меґґі Вілл, після того, як її намагалися вбити. Тож, Меґґі та її друзі починають шукати правду, хто і чому хоче її смерті.

Загадкова, місцями сумна історія, про справжню дружбу, кохання та помсту. Сподобався опис персонажів. Їх характер, почуття та страхи.
Також хочу відмітити «примітку автора», в якій Тесс зазначає, що в її маленькому містечку в штаті Мен (де мешкає сама авторка та головні герої книги) дійсно живуть шпигуни у відставці. Це і надихнуло її на створення цієї книги.

Книгу рекомендую, і вважаю це хорошим початком шпигунського трилеру.

«Мій найдорожчий, коханий Найджеле.
Коли не увімкну радіо, Бонні Тайлер співає
«Біль у серці». Це так правдиво».

Різдво – це свято добра, любові та чудес.
Це час, коли вся родина збирається за святковим столом, обмінюючись подарунками та обіймами. Саме про такі цінності йдеться у книжці «Любовні листи на Різдво».

Спочатку я познайомилася з неймовірною Медді, на якій тримається уся родина, та яка не падає духом попри життєві труднощі. Далі було знайомство з бабусею Руті, яка своїм прикладом показала, що таке справжнє кохання, навіть якщо воно таємне. Та маленька Лайла, донька Медді, яка підкуповує своєю дитячою безпосередністю та щирістю.

Мені дуже сподобалася книга, рекомендую. Інтригуюча та цікава історія, яка окутує своєю різдвяною атмосферою. Про любовні листи кохання, які кардинально змінили життя двох сімей. Листи які подарували кохання, надію та нову родину.

«… Любовні листи звели нас разом, тож цей я пишу, аби вкласти у твій різдвяний подарунок і сказати тобі, як сильно я люблю тебе і як люблю бути частиною того, що ти колись назвала твоїм «дивним життям»».