Щоб бути чесною, скажу одразу! Книгу купила, не читаючи анотації, а відповідно, навіть не здогадувалася про що вона. Ну, а як інакше? Ви бачили це видання? Це просто wow! Отже, уявіть, що вам пропонують взяти участь у шоу, десь на лазурному тихому пляжі. Острів, свіжі фрукти, ви і ваш коханий, море і можливо навіть популярність опісля. Ну хто ж не погодиться? Але питання в іншому, на що ви готові піти, аби повернутися на землю? Що, як вижити має право тільки сильніший? Так, від Рут Веа можна очікувати, що завгодно, але на таку кінцівку, я точно не розраховувала! Читати читати читати! P.S. тепер на відпочинки я дивлюся трохи під іншим кутом🧐😄

Чудовий психологічний трилер. Починається, як маленька мрія - корпоратив на гірськолижному курорті в Альпах у розкішному шале серед засніжених гір та захопливих краєвидів в компанії колег по роботі. Проте атмосфера відпочинку та веселощів триває не довго. Ідилію, немов лавина, руйнує трагічна звістка про загибель однієї з гостей. Напруга зростає, кожен має власні секрети, образи та недомовленості. І з кожною сторінкою стає зрозуміло – випадковостей тут немає. Сподобалось, як авторка передала відчуття ізоляції - відсутність зв’язку, замкнений простір шале, холод та загалом зимову атмосферу. Рекомендую всім поціновувачам атмосферних історій з несподіваними поворотами. Окремо хочу подякувати РМ за, як завжди, гарне оформлення та комфортний шрифт.

Придбавши цю книгу, ви придбаєте квиток на моторошну та напружену подорож розкішним лайнером, який прямує холодними водами Північного моря, в компанії головної героїні - журналістки Лори Блеклок. Круїз звалився на неї, неначе величезний подарунок, як унікальна можливість нарешті показати себе. Здавалось, все ідеально, а підвищення не таке вже й нереальне. Та перша ніч змінює все - Лора чує те, чого не повинна була чути, та бачить те, у що ніхто не вірить. Разом із дівчиною із сусідньої каюти безслідно зникає й відчуття безпеки та руйнується довіра, не лише до оточуючих, а й до власного здорового глузду. Книга для тих, хто любить історії, що змушують сумніватися у всьому до останньої сторінки. Читається дуже легко та швидко. Це моя перша книга Рут Веа, після якої захотілось прочитати й всі інші.

Рут Веа знову майстерно затягує у пастку, де обіцяний глянець реаліті-шоу на безлюдному острові розчиняється під тропічною зливою, залишаючи героїв наодинці з первісними інстинктами та власними тінями. Читання цієї історії нагадує повільне занурення у воду, коли камери, розкішні краєвиди та передчуття легких грошей поступово витісняються задушливою атмосферою ізоляції, де відсутність зв’язку та води стає вагомішою за будь-які правила гри. Психологічна напруга тут зростає методично й невідворотно, змушуючи кожного разу здригатися від сумнівів та підозрювати навіть безмовні пальми на березі. ​Особливе захоплення викликає те, як авторка препарує людські стосунки під безжальним тиском обставин, витягуючи на світло приховані амбіції, старі образи та щирі страхи, що проступають крізь характери без жодних фільтрів. Персонажі позбавлені картонної ідеальності, вони постають перед нами живими, з тріщинами в душах та сумнівною мораллю, що додає сюжету особливої гостроти та правдивості. Відчуття виснаження, спеки та наближення шторму прописані настільки фізично, що межа між шоу та реальною боротьбою за виживання стирається остаточно. Це якісний, динамічний трилер, який дарує рідкісну можливість повністю розчинитись у сюжеті, хоча фінальний акорд міг би бути ще болючішим, аби залишити після себе той самий обіцяний удар під дих.

З книгами Рут Веа в мене складається не завжди. Але ця книга стала приємним винятком з правил. Атмосфера старого похмурого будинку, сімейні таємниці, забобони. Окрема цікавинки тої книги - вплетіння магії та карт Таро. Про те, як люди самі собі шукають знаки і символи, яких і близько немає Цей твір сподобався. Злочинця я не могла розгадати до кінця, плутаючись разом з головною героїнею. Тому для любителів детективів в стилі Агати Крісті дуже рекомендую

Я люблю детективи Рут Веа, мені подобається стиль написання, сюжети, які тримають в напрузі до останнього. І ця книга не вийняток. Події розгортаються у двох часових проміжках з різницею в десять років. Головна героїня, Ганна, тільки починає своє навчання в Оксфорді, вона знайомиться зі своєю сусідкою - Ейпріл, яка стає її найкращою подругою та через певний час, за дивних обставин, Ейпріл помирає і життя Ганни змінюється не в кращу сторону. Після десяти років вспливають нові факти зі злочину і Ганна намагається віднайти правду. Усі десять років її "гризуть" сумніви, через те, що за гратами, можливо, не та людина. Уся книга це психологічна гойдалка. Я не розуміла поведінку головної героїні, чому взагалі Ейпріл була її найкращою подругою, коли усі вчинки Ейпріл, які поступово авторка доносить читачам, не такі, щоб взагалі хотілось з такою дівчиною дружити.. 🤷 Плюс головна героїня через десять років на "порозі" створення своєї сім'ї і її постійне нав'язливе "мені треба знайти правду, бо це її найкраща подруга і тільки вона за нею сумує" і самій "грати в детектива" звісно мало свої наслідки. Моментами хотілось пришвидшити події, бо все ж обсяг книги тут не такий вже і маленький.

Одного дня ти покидаєш звичне життя й поринаєш на кілька днів у розкішний світ заможних людей, вирушаючи в омріяну подорож круїзним лайнером, що курсує мальовничими фіордами Норвегії посеред засніжених скель, які здіймаються прямо з води до безмежного й чистого неба, часто возвеличеного красою Полярного сяйва. А вже за кілька днів ледве діставшись берега, ти мокрий, босий і змерзлий, тремтячим тілом, не оминаючи калюж і не відчуваючи порізів на стопах, біжиш вулицями, всипаними гострим камінням, щоб врятувати власне життя. Щоб відрядження мрії перетворилось на суцільне божевілля, головній героїні Лорі Блеклок було достатньо почути сплеск води й переконати себе, що в холодних і чорних водах, тих самих прекрасних фіордів, на дно йде тіло, яке тільки що випало за борт. Тривожний стан і страх Лори стирають межу між сумнівом та впевненістю, саме ця невизначеність робить історію непередбачуваною, ще більш напруженою та захопливою.

Захоплива книга, читаючи яку, не помічаєш, як занурюєшся в атмосферу цієї історії. І ось ти вже не сидиш вдома в затишному кріслі з книжкою в руках, а опиняєшся в долині засніженого селища посеред білосніжних вершин славнозвісних Альп. Пейзаж немов зі святкової листівки, навколо кружляють сніжинки, гірськолижними схилами в пошуках гострих відчуттів спускаються відпочивальники. Спітнілі й втомлені, вони повертаються до затишного шале, де на них чекає смачний обід і схоже на лавину усвідомлення, що повернулись не всі. З цього моменту довіра серед гостей тане швидше, ніж сніг на сонці, а безтурботна атмосфера перетворюється на хаос, з людськими амбіціями, заздрістю і наслідками минулих рішень.