Розелль Лім

Чи хотіли б ви мати дар віщувати майбутнє? Ванесса такий дар має. От тільки не може його контролювати. Кожен раз коли вона п'є будь-який напій у чиємусь товаристві вона може проговорити якесь пророцтво. І зупинити себе Ванесса ніяк не може. Це мучить її, адже майже всі її віщування приносять біль дорогим їй людям. А ще цей дар зовсім не дає їй змоги знайти кохання. Ще жодного разу їй не вдалося сходити на друге побачення. Зазвичай хлопці тікали ще на першому, одразу після почутого для них пророцтва від Ванесси.

Книга спочатку мені йшла повільно й не дуже цікаво. І кінцівка була передбачувано-ванільною😉 А от подорож до Парижа мені сподобалась. Екскурсії музеями, пам'ятками архітектури, куштування найрізноманітніших страв було приголомшливим. Авторка вміє переносити читача у свій світ. Навіть якщо жодного разу не куштував устриці ти відчуєш їх смак😜 Навіть якщо ти не любиш їсти печиво, то під час читання цієї книги ти почнеш його і їсти і пекти😉

Щодо лінії кохання (і не однієї), то тут все передбачувано і ніякого супер повороту не буде. Ця книга просто нагадає вам ще раз, що справжня любов існує.

Цікавим було для мене і незвичним, що кожне пророцтво мало для Ванесси свій смак. Перш, ніж проговорити його вона відчувала на смак ту чи іншу страву. Цей момент мені сподобався. Авторка і тут використала кулінарні знання.

Однозначно сподобається всім хто любить історії кохання, Париж і смачненьке🤗

Цікава історія. Головна героїня, яка має дар до передбачень. Але це їй шкодить і вона попри все хоче позбутися. Це неможливо. Повчальна історія про сімейні цінності, кохання, дружбу, те, що треба приймати себе, щоб зрозуміти себе та інших, бути творцем власної долі. Затишна та захоплива книжка.

Більшість відгуків на цю книгу були скептичними. Але мені, сталому поціновувачу простих романтичних історій, сподобалося. Єдина проблема - багато смачних страв, тому постійно хотілося їсти. А тут ще й любовні перипетії, і пророцтва, і бізнес у Парижі, і сам Париж.

Отже, молода фінансистка китайського походження, що мешкає в Канаді, Ванесса дуже обтяжена своїм даром - робити пророцтва, бо їй так не хочеться повідомляти сумні новини. Через це вона навіть перестала пити чай, хоча пророцтва виникають і при інших обставинах.

"Пророцтва з'являються, щойно я випиваю напої чи бачу в горнятках. Я уникаю чаю, адже він найпотужніший стимулятор пророцтв. Щойно вип'ю чай, як у мене з'являються чіткі видіння, від яких мене застерігають навіть тітоньки".

До чого тут тітоньки? А до всього, бо родина для китайців - основа життя. І оці тітоньки завжди так хочуть добра усім своїм племінникам і племінницям, що просто не можуть не втручатися у їхнє життя.

І ось одна з тітоньок вирішила відкрити в Парижі чайну крамничку і заразом допомогти племінниці розвинути її дар. Але у дівчини свої думки з цього приводу. Та чи зможе вона посперечатися з долею?

На щастя, що б там не сталося, чарівний Париж усе-таки завжди залишається чарівним! Трохи поблукаємо ним і ми.

Так, діалоги дещо схематичні, але ж ця історія і не претендувала на інтелектуальність. Тому раджу невиправним романтикам, які люблять легкі, цікаві та магічні історії. А любовних історій тут буде доста)

Відгук на книгу «Магічна чайна крамничка Ванесси Ю в Парижі» Розелль Лім я мала написати більше тижня тому. Але робочі справи настільки поглинули мене, що я навіть зменшила час для читання🙃

Але пора повертатися, тому ось мої враження на цю книгу. Перш за все, ця історія дуже легка та приємна. Моментами, мені було забагато головної героїні та її думок, але я намагалася абстрагуватися та не думати про те, що сьогодні мало хто буде діяти саме так, як вона та інші персонажі.

Якщо не ставити собі певні очікування від книги – тоді все чудово. Наша головна героїня володіє магічним даром передбачення. Проблема лише в тому, що ці передбачення можуть виникнути в будь-який момент, і вона не зможе себе стримувати.

Ванесса, а саме так її звуть, хоче позбутися цього дару, тому вирушає у Париж до своєї тітки, яка теж може передбачувати майбутнє у свій спосіб та прагне навчити свою родичку, як правильно ним користуватися.

Будьте готові до того, що багато моментів в цій історії дуже солодкі. Тобто, тут є кохання, трішки наївні дії персонажів та чудовий Париж. Але якщо ви любите такі історії – тоді «Магічна чайна крамничка Ванесси Ю в Парижі» дозволить вам розслабитися та насолодитися читанням.

Також ділюся декількома думками з книги:

• Будь правдивою із собою. Будь правдивою щодо того, ким ти є насправді. Ось шлях до відновлення контролю над власним життям.

• Немає нічого поганого в тому, щоб знати: щось закінчиться. Це допомагає зосередитися: цінуй час, поки ви разом.

• Віриш чи ні, але більшість людей схожа на тебе: вони відмовляються слухати того, хто намагається сказати їм, як жити далі.

• Щастя – це стан душі, однак, якщо ви скажете, що щасливі, це не переконає інших і не обдурить вас. Ніхто, крім вас, не дізнається, що ви збрехали, якщо ви це зробите.

🎧 Ma muse – Nej

Історія, яка обіцяла бути легкою, сповненою коханням та магією...

Що вийшло насправді розкажу далі 😉

Головна героїня книги — Ванесса Ю, сама про себе вона каже: "Мені двадцять сім, я самотня, залежна від бульбашкового чаю дівчина. Це вже проблема".

Звісно, в цьому жарті лише доля жарту, а інше — правда. Дівчина дійсно самотня, вона відгородилась від кохання, бо вважає, що її дар все псує.

Ну, можливо, адже хто захоче на першому побаченні почути, щось неприємне про себе в якості передбачення (а чомусь саме такі, найчастіше і бачить панна Ю)? Ніхто. Отак-то, мої любі, тому других побачень у Ванесси не буває 😩

Але є рятунок.
Тітонька дівчини має ідентичний дар і може навчити її контролювати свої здібності. Для цього потрібно відправитись до Парижу, міста романтики і чудової їжі 🥨

Ооо, їжа, то окрема тема, адже такі описи читати натщесерце просто не можна, я вас попередила 😉

Тепер розкажу щодо своїх вражень.

Мене трохи дратувала Ванесса, бо вона казала, що не бажає заміжжя, а потім зітхала, що не буде в неї сукні, свята і чайної церемонії. Але згодом, коли дівчина потрапила в Париж, все стало зрозуміліше.

Трохи підкачала редактура, бо були помилки на кшталт "похилого чоловіка у шкіряній куртці", а також шматки, де думка стрибала, і було не дуже зрозуміло, що до чого.
Добре, що їх було небагато, тому якщо не прискіпуватись, то можна й не помітити.

Мені сподобалась ідея, їжа та фінал, хоча я хотіла б, щоб він відбувся більш складним для героїв шляхом, але то вже мої захцянки 🤭
Дуже цікаві персонажі, мене зачепили тітонька та дядько Ванесси, дуже сподобалась дівчина з пекарні (запам'ятовувати імена не завжди моє) та її маленька історія.

Магічна складова теж доволі незвичайна, з кількома дуже цікавими моментами (але без спойлерів не розкажеш).

Що маємо у сухому залишку?

Книга на 6-7 ✨️ з 10, вона цікава, легка, романтична, але, як бачите, не без нюансів, хоча не колір і смак...

Не жалкую, що прочитала, але палко радити не можу, спробуйте, можливо саме для вас вона буде на 10+ 😉

Вибухова суміш смачної їжі, мистецтва, Парижа і фентезі 🔥

"Магічну чайну крамничку" - мій книжковий клуб обрали для обговорення, і тому не прочитати книгу я аж ніяк не могла)
Анотація обіцяла затишний роман з декораціями в Парижі і неймовірними описами їжі. Отож, чи виправдала себе книга? Давайте розбиратися.

Ванесса Ю походить з великої сім'ї азіатів, які переїхали до Америки. В її календарі постійно присутні родинні збори, на яких тітоньки полюбляють попліткувати, а сама Ванесса з кузенами ховається від питань про весілля.
От тільки ховається вона не просто так. Ванесса володіє рідкісним у родині даром передбачень. Але цей дар для Ванесси - прокляття, вона ненавидить пророцтва і залюбки позбулася б цього дару. Адже саме через нього ніякі стосунки у Ванесси не виходять.

І ось одного разу, коли на весіллі улюбленої кузини Ванесса виголошує пророцтво про зраду нареченого, дівчина вирішує взяти паузу від усього звичного життя і вирушає на запрошення тітоньки до Парижу.
Так і починається ця історія. А попереду ще зустріч з неймовірним красенем, таємниці, які тітка Евелін старанно приховує, нові проблеми і досягнення.

Почну з того, що мені сподобалася атмосфера. Я дуже люблю, коли у книгах є велика родина, яка хоч і свариться, але завжди підтримує одне одного. Тут така є, і кожна їх поява зігрівала мені серце ❤️

Але головна героїня, як і її любовна лінія мені зовсім не відгукнулися. Ванесса доросла жінка, але веде себе, як підліток. Вона сама попросила про допомогу, однак відмовляється її приймати і хоч чомусь навчитися. Для мене це було не зрозуміло.

Стосовно любовної лінії, не буду спойлерити, але її кінець для мене залишився загадкою 😅 Ніби ж вже все з'ясували, а вона все одно повелася. Доволі дивно.

Та все ж таки, книга мені сподобалася. Я трохи сумніваюся, що в житті ми кожну подію порівнюємо з картинами імпресіоністів, але такі згадки були цікавими.

І про їжу. Її тут дійсно багато! Готуйтеся до масштабної компанії з піару французьких десертів! Особисто я просто не могла читати цю книгу спокійно без солодощів біля.

Отож, як підсумок скажу, що книга доволі непогана, і не вибірковому читачу вона може зайти. Але якщо не любите таку суміш фентезі і роману, то краще пройдіться повз.