Книжкові вихідні вирішила провести у компанії фантастичного роману української авторки, дія якого відбувається у вигаданій Державі. За словами її Президента, це - "передова демократична держава", але таке визначення щонайменше насмішка ?. Це жорстока і строго регламентована диктатура, в якій усі аспекти життя громадян ухвалюються і строго контролюються Державою. А ще раз у рік відбувається відбори учасників до таємничого проекту під назвою "Лабіринт", з якого практично немає вороття: більшість там або гине, або зникає безвісти, повертаються назад лиш одиниці. Саме навколо цього проекту і зосереджені події книги: перша частина поступово знайомить з учасниками проекту, їхнім оточенням та суспільним ладом загалом, а друга стосується безпосередньо подій у Лабіринті, головним чином - взаємостосункам між персонажами. Мені дещо бракувало у книзі інформації про саму Державу: чому вона стала такою, як стала, і як населення таке допустило. Хоча, маючи немало прикладів у минулому і теперішньому, не важко дофантазувати пояснення. Та й про Опір малувато було інформації, а та, що була, виставляла його в не надто привабливішому світлі. Також хотілося б більше пояснень про сам Лабіринт. "Соціальний експеримент в умовах абсолютної невизначеності" звучить надто… невизначено. А озвучені правила Лабіринту дуже сильно відрізняються від того, що там насправді відбувається (хоч причини усіх тих жахів не такі вже й однозначні). Яке справжнє призначення проекту? Яка його кінцева мета? Завершення взагалі передбачається? Що чекає учасників далі? Щодо персонажів книги - вони усі здавались ненормальними! Хоч різною мірою, та дратували усі. Ну хіба за винятком сім'ї Ем Те, яка, у порівнянні з рештою, єдина видавалась хоча б більш-менш адекватною. В інших персонажів була принаймні одна особливість, через яку неможливо було відчувати до них хоч дрібку симпатії чи прихильності (максимум - трохи співчуття), а деяких взагалі хотілося щонайменше відправити в божевільню суворого режиму. Навіть двійко головних героїв - студент військового училища Тео та одна з сотні найбільш впливових службовців Держави Рея - були далекими від того, щоб по-справжньому сподобатись. Ну принаймні вони не залишили байдужими - значно гірше, коли герої не викликають жодних емоцій або зображені занадто позитивними і нереально бездоганними ?. У цих двох хоча б є причини бути такими, якими вони стали. Загалом, це було цікаво, динамічно, емоційно, книга читалась легко й тримала інтригу. Не скажу, що вражена новизною ідей - в тій чи іншій формі щось подібне вже десь зустрічала, але у книзі усе було оригінально обіграно і зображено дійсно майстерно. Цікава ідея залучення давньогрецької міфології, з якої були запозичені чи не всі імена персонажів книги (що здебільшого дуже пасували тим, хто їх носив, з урахуванням походження цих імен). А ще сподобалось, що всупереч очікуванням за аналогією з подібними романами, на перший план тут не було винесено любовної лінії - її замінили подобою материнсько-синівських стосунків. Та й гумор у книзі не раз потішив. Словом, як на дебютний роман, на мою думку, вийшло дуже навіть непогано. Але є одне "але": не оцінила я кінець. Точніше - його відсутність. Навіть з натяжкою відкритим фіналом таке завершення не можу назвати. Тільки-тільки почало вимальовуватися те, до чого вся ця історія прямувала - і на тобі: крапка. Враження, що останній розділ в книгу не потрапив (чи то навмисно так зроблено, бо планується продовження?). Залишилось занадто багато питань і невизначеності…

Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі. Тамара Горіха Зерня "Потяг." "Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця." Ірина Грабовська "Вогненні серця." "Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь." Наталія Довгопол "Левке." "Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву." Олена Захарченко "Воїн і річка." "Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом." Дара Корній "Морельковий чай." "Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?" "Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому." Олена Кузьміна "Тримай землю!" "Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками." Наталія Матолінець "Дальні покої." "Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна." Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль." "Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них." Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені." "Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують." Дарія Піскозуб "Смертеікло." "То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!" "Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..." Юліта Ран "Позивний “Мавка”." "Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?" Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу." "Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій." Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг". Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!

Цікава збірка, в якій представлені 12 оповідань українських авторок, основною темою яких, так чи інакше, є війна. Тут і любовні історії, відьомство, містика, але все через призму війни. Ну а як інакше? Які часи, такі і голоси. Деякі оповідання не зачепили зовсім, деякі сподобались, деякі запам'ятались. Ну на те це й збірка оповідань) Читається, не дивлячись ні на що, досить легко. Все наче зрозуміло, все знайомо. Для мене оповідання (так, я вже сто разів казала) - найулюбленіша форма, а ще чудовий привід познайомитись з автором. Тож деяких взяла до уваги і тепер буду читати їх об'ємніші твори. Окреме задоволення — оформлення книги та ілюстрації.

Існує Держава — тоталітарна країна з жорстокими правилами та обмеженнями, за порушення яких суворо карають. Правильний спосіб життя, збалансоване харчування, режим сну, медитації, обовʼязкова психотерапія, лікування — це основи Держави, яких мусять дотримуватися усі її громадяни. Які, в свою чергу, поділені по сферах роботи, серед яких найбільше цінуються військовослужбовці, службовці та лікарі. У Державі існує високо шанований проєкт «Лабіринт», у якому майже всі учасники помирають. А якщо комусь щастить вижити, то їх все одно опісля неможливо знайти… Що ж це за проєкт? Лабіринт — це лише алегорія чи насправжки? І чому там така висока смертність? Я страшенно люблю антиутопії, і ця потрапила в саме серденько моїх смакових уподобань. Тут не класична антиутопія, а з крутими домішками трилеру та лютого саспенсу. Ось ця постійна напруга, відчуття небезпеки, наближення халепи — прямо в саме серце❤️‍? Також мені сподобалося, що тут було піднято багато важливих тем: війна, тоталітаризм, ідейність, поклоніння режиму, сліпа віра, а також дружба, сімейні цінності та психологічне здоровʼя. Також окремо хочу виділити відсилки на грецьку мітологію — це теж просто? Однак мені не вистачило розкриття головних персонажів і деталізованості всесвіту. Як виникла ця Держава? Що за Війни за кордон? Чому немає допомоги ззовні? Де взагалі знаходиться ця країна? Ось цього мені дуже не вистачило. Проте я чекаю на продовження і сподіваюся на розкриття цих питань! Це був дебютний роман авторки, і я вважаю його чудовим початком письменницької карʼєри! Мені «Проєкт "Лабіринт"» дуже сподобався, щиро рекомендую?

Дуже сподобалась ідея об'єднати під однією обкладинкою різноманітні твори сучасної української фантастики, сподобалась тематична різноманітність та жіночий погляд на світ. У збірці представлені різні жанри фантастики: від постапокаліптики до фентезі. І безумовно мені "зайшли" не всі оповідання, але такий формат дозволяє кожному знайти щось цікаве для себе, а крім того ближче познайомитись з сучасною жіночою українською прозою. Збірка демонструє, що українські письменниці мають величезний потенціал і створюють цікаві та актуальні твори вплітаючи в них важливі соціальні теми, такі як гендерна нерівність, війна, екологічні проблеми. Проте, як на мене, не всі історії мають однаковий рівень пропрацювання - деякі здаються занадто короткими або не до кінця розкривають свої ідеї. Але незважаючи на певні недоліки, книга заслуговує на увагу.

Це не просто збірка оповідань сучасних українських авторок, яка залучає читачів у експерименти зі стилем та жанром, а й занурення у світ української мітології та фольклору, переплетене з болем і надіями сьогодення. Через історії червоною ниткою проходить тема вiйнu, яка додає збірці особливого емоційного звучання. Мотанка тут — не просто оберіг чи зв'язок із предками, але й метафора сили, стійкості та захисту, якими наповнені наші дні. Кожна історія торкається цих тем по-різному, показуючи, як минуле й сучасне перегукуються у складний час ? Мої улюблені історії – "Тримай землю!" та "Дальні покої". Вони відгукнулись мені по-різному, але найбільше. ?"Тримай землю!" написана надзвичайно живо, відчувається, що авторка пропустила історію крізь себе й додала дещо з власного досвіду. Цей твір справді захоплює емоційною щирістю да дрібкою абсурду. ?"Дальні покої" зайшли моторошною ідеєю та дбайливо продуманою атмосферою, що підкреслює майстерність авторки як у короткій, так і великій прозі. Водночас були деякі історії, які хоч і не залишили глибоких вражень, та все ж мають свої цікаві моменти та оригінальні деталі. Кожен твір у збірці несе щось особливе, що може відгукнутися різним читачам. Адже кожна учасниця цієї літературної лялечки вклала душу в роботу і це відчутно. Варто нагадати як важливо читати й підтримувати українських авторів та авторок, адже такі книги як "Мотанка" зберігають та переосмислюють наше культурне надбання, приносячи в літературу щось свіже. А ще це можливість "спробувати" стиль різних авторок і можливо продовжити вже з романом, детективом або фентезі історією ?

Це не просто збірка оповідань сучасних українських авторок, яка залучає читачів у експерименти зі стилем та жанром, а й занурення у світ української мітології та фольклору, переплетене з болем і надіями сьогодення. Через історії червоною ниткою проходить тема вiйнu, яка додає збірці особливого емоційного звучання. Мотанка тут — не просто оберіг чи зв'язок із предками, але й метафора сили, стійкості та захисту, якими наповнені наші дні. Кожна історія торкається цих тем по-різному, показуючи, як минуле й сучасне перегукуються у складний час ? Мої улюблені історії – "Тримай землю!" та "Дальні покої". Вони відгукнулись мені по-різному, але найбільше. ?"Тримай землю!" @o.lena.kuzmina написана надзвичайно живо, відчувається, що авторка пропустила історію крізь себе й додала дещо з власного досвіду. Цей твір справді захоплює емоційною щирістю. ?"Дальні покої" @nataly_matolinets зайшли моторошною ідеєю та дбайливо продуманою атмосферою, що підкреслює майстерність авторки як у короткій, так і великій прозі. Водночас були деякі історії, які хоч і не залишили глибоких вражень, та все ж мають свої цікаві моменти та оригінальні деталі. Кожен твір у збірці несе щось особливе, що може відгукнутися різним читачам. Адже кожна учасниця цієї літературної лялечки вклала душу в роботу і це відчутно. Варто нагадати як важливо читати й підтримувати українських авторів та авторок, адже такі книги як "Мотанка" зберігають та переосмислюють наше культурне надбання, приносячи в літературу щось свіже. А ще це можливість "спробувати" стиль різних авторок і можливо продовжити вже з романом, детективом або фентезі історією ? Окремо відзначу чудове оформлення книги ?✨️: від оригінальної обкладинки й зрізу до ілюстрацій, які супроводжують кожну історію, додаючи їм ще більше виразності та атмосфери. Тож "Мотанка" – це не тільки читання, а й естетичне задоволення, справжня перлинка на полиці.

Відразу прошу не кидати тапками… Я рада, що виграла цю книгу, бо вона відразу посіла своє місце у моїх бажанках, а її краса просто заворожує?? В збірці 20 містичних, фантастичних оповідань про силу жінки…але зараз ми не про дух, а саме певні потойбічні, магічні сили, які відкриваються під час того коли нам, жінкам болить найбільше. Кожне оповідання розкриває жінку як сильну в плані духовності особу, яка в критичних ситуаціях набуває містичні властивості, котрі можуть врятувати. З прочитаних оповідань, на жаль, мені сподобались лише «Потяг», «Левке», «Насіння в моїй кишені», «Смертеікло» - ці оповідання мені відгукнулись найбільше і сподобались? Всі інші були не погані, але інколи мені навіть не хотілось продовжувати читати. Занадто багато я, мабуть, очікувала від цієї гарнющої книги.