Нові відгуки

Перша книга з серії детективів Олександра Красовицького і Євгенії Кружавської ) справа йдеться про зниклу балерину, яка виявляється сестрою Міри Томашевич , яка звертається до колишнього детектива Тараса Галушко щоб він допоміг їй вирішити куди вона зникла, чи померла і починається розслідування і до кінця не зрозуміло взагалі хто винен, чому і який був мотив, всі навколо чомусь брешуть, залицяльники, заздрісники, скривджені, ті, кому вона заважала ) постійні сумніви і нова інформація і незрозуміло вона допомагає чи навпаки шкодить Міра Томашевич стає особистою секретаркою колишнього детектива ) А кінцівка взагалі перевертає свідомість Стало цікаво прочитати інші книги даної серії

Третя книжка серії історичного детективу, де справу веде Тарас Галушко. Дуже тішить, що восени читачі побачать наступну четверту частину, і сподіваюсь, що на ній серія не закінчиться. Бо видно, що автори полюбили своїх героїв, і з кожною книжкою читати про них все цікавіше, бо дізнаємося їх старі і нові таємниці, особливості характерів, при цьому автори не забувають і про головне – розкриття злочину. Тарас Адамович крім усього ще й займається педагогічною роботою – вчить молоде покоління основам і таємницям криміналістики, опитування свідків, вибудовування логічних зв’язків між подіями, і як важливо не помилитися при цьому. Розповідає помічникам про випадки зі свого професійного минулого, задає загадки та завдання, які спонукають наших молодих героїв до самовдосконалення та роздумів. А ще ви взнаєте багато цікавого про кальвадос, пунш, каву і способи її приготування та вживання та багато інших гастрономічних цікавинок. Про історію деяких київських кав’ярень, і що придумували їх власники, щоб переманити відвідувачів один у одного. І як проходили бали сто років тому в Опері і про відомі злочини того часу. Коли за вікном спека, а ти читаєш про яблуневий сад під снігом, різдв’яні бали (з квітковою темою)), то і спеку легше пережити. Не встиг пан Галушко розібратися з отруєнням пари молодят, як на його вулиці стався кривавий злочин. Друзі навіть подумали, а чи не самого Тараса Адамовича вбили, тож приїхали перевіряти свої побоювання до нього додому. І так вже сталося, що знову Тарас Адамович стає безпосереднім учасником подій, пов’язаних із вбивством його сусіда, майстра-червонодеревника. Тепер у книжці задіяні і нові герої, і наші давні знайомі з першої та другої книжки, наприклад, балерина Барбара Злотник і пілот Олександр Горенко. Ще в другій книжці подумалося мені, що недарма у пана Олександра прізвище Горенко. І таки я не помилися у своїх підозрах. Третя історія розкриває всі карти. І ми дізнаємося, яким чином Анна Ахматова та Микола Гумільов причетні до подій з вбивством майстра Нечипорука. Також не обійшлося знову без Якова Менциця і його любовних терзань, сестер Томашевич, цукрових магнатів та їх секретів. І смарагдів, не то індійських, не то африканських, зниклих людей, вишуканих оригінальних меблів, виготовлених Семеном Нечипоруком перед вбивством, які наші герої шукали по всьому Києву, розповідей про подорожі у різні країни, і головне, подорожі по різних локаціях Києва, які існують і до тепер. Карта міста з позначенням всіх місць, де відбуваються події книжки є на форзаці і цієї (і першої та другої книг також), що дуже зручно при читанні. Також сподобалися оригінальні назви розділів у всіх трьох книжках. Хочете охолодитися, але не змерзнути, бо цікаві рецепти кави та гарячі сторінки розслідування не дадуть вам цього зробити, прослідкувати як саме Тарас Адамович розкриє справу про смарагди, зниклого цукрового магната Олексія Тарнавського і вбитого майстра Семена Нечипорука, тоді читайте класичний детектив «Справа №3 майстра-червонодеревника». Гарна вийшла серія історичних детективів зі своєю атмосферою, за якою із задоволенням подивилася б серіал і прочитала ще б не одну історію.

Друга книжка серії історичного детективу, де справу веде Тарас Галушко. Мені ця книжка сподобалася більше, ніж перша, тож відгук напишу спершу про неї. Класичний детектив за класичною схемою розслідування, моментами мені нагадувало серіал і романи про Пуаро). Всі головні герої подані на першій же сторінці, щоб довго їх не запам’ятовувати, тим більше що прізвища їм придумано колоритні, такі, що привертають увагу. Тим, хто в першу чергу в таких романах слідкує за детективною складовою, книжка може здатися не такою цікавою, як для тих, для кого на першому плані історична складова. Тут автори постаралися: атмосфера Києва, і не тільки його, під час першої світової війни, історії про розвиток бойової авіації, конструкції та види бойових літаків, особливості польоту на них, історія двох аеродромів (Куренівського і Вінницького, де розміщувалася бойова Ескадра), розповідь про забобони слідчих і пілотів, згадки про «хворобу пілотів», розповіді про бойові вильоти і взагалі участь Ескадри у бойових діях під час війни, теорія і практика шахової гри, що допомагає Тарасу Адамовичу не лише під час відпочинку, а й під час розслідувань, куштування нашими героями настоянок, чаювання, виготовлення джемів, варення, відсилки до першої книжки і її героїв, - все це створює цікаву і пізнавальну атмосферну розповідь, сповнену переживань за учасників подій. Причому у книжці йде паралельно дві розповіді про розслідування, одна у 1916 році, про поточну справу п.Галушко і його помічників, інша флешбеками про події, що відбулися п”ятнадцать років тому, і які вплинули на те, як Тарас Адамович сприймає сучасну справу з авіаторами, саме тоді наш слідчий втратив Естер. В другій книжці книжці ми таки дізнаємося хто ж вона була, ця загадкова Естер, іменем якої пан Галушко назвав свою друкарську машинку. А також про те, як грали у шахи на відстані у ті неспокійні роки, коли відповіді на наступний хід супротивника на шахівниці треба було чекати місяцями. А також дізнаємося про що мріяв авіаконструктор Сікорський у ті дні. Ще буде подорож на повітряній кулі над Києвом, і багато інших маленьких і не дуже деталей, які робитимуть читання цікавим та захопливим. Любовні лінії в романі теж є, навіть декілька, але на них не закцентовано увагу, вони лише окреслені окремими штрихами, контурами, йдуть фоном, не відволікають від розслідування. А от характери героїв вже прописані краще, ніж в першій книзі, поглиблені, ми більше дізнаємося про внутрішній світ, переживання, мотиви тих чи інших вчинків що головних героїв, що другорядних. Отже, при перельоті з Петербурга до Києва стається вбивство, пара молодят отруєна, хтось з шести чоловік, що були на борту літака під час польоту, вбивця. Звичайно ж заарештовують не того, тож пан слідчий має знайти справжнього вбивцю. Сікорський, у минулому студент загиблого князя Курдашова, не вірить у версію офіційного слідства, тож послуги пана Галушка, до якого за рекомендацією колишнього начальника розшукової частини Київської міської поліції Георгія Рудого, звертається авіаконструктор, виявляються дуже вчасними, щоб вивести на чисту воду і покарати тих, хто був причетний до вбивства. Що йому вдається, не дивлячись на численні перешкоди. Історичні відомості про історію авіації мене зацікавили, тож після прочитання захотілося уявити долю деяких пілотів Ескадри в майбутньому, тому почала читати дослідження Ярослава Тинченко «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.», Андрія Харука «Крила України: Військово-повітряні сили України, 1917-1920 рр». А детектив якось при нагоді обов’язково перечитаю, неспішна розповідь про буремні події 1916 року мені сподобалася.

Перша книжка з серії історичних детективів, дія яких відбувається в першій половині ХХ ст. у Києві. Слідство веде тарас Адамович Галушко, колишній помічник головного слідчого розшукової частини Київської міської поліції, у відставці. Лише одне прізвище головного героя викликало бажання придбати книжку). Воно задало тон усій подальшій атмосфері розповіді. Коли ти прочитав сотні детективів, то ні сюжет, ні конфлікт, ні образи героїв нічого нового тобі вже не розкажуть, бо так чи інакше все вже було написано чи розказано задовго до, тим більше в жанрі класичного детективу. Я особисто читаю такі книжки заради атмосфери, деталей звичайного життя людей того часу, дрібничок, які не зустрінеш на сторінках наукових книг, але які в художніх творах дають можливість відчути запах, смак, кольори, звуки, настрої епохи. Цього в книжці мені вистачило. Чого вартують розповіді про конфітюри, варення, джеми пана слідчого), які він сам готує і якими пригощає гостей. Це ніби повернення в дитинство, бо й у кінці двадцятого століття наші бабусі точно так само нарізали скибочками яблука, додавали до них різні смаколики, щоб зварити запашний джем чи повидло для своїх онуків). Це і кавування з гостями під неспішну бесіду і обговорення подій та деталей справи, і гра в шахи. І страви, які герої їдять, напої, одяг, який носять, як проводять вільний час. Неспішна розповідь про побут відставного слідчого, життя, розваги, інтереси балерин. Такі маленькі замальовки в книжці допомагають зрозуміти чим жили люди в ті часи, коли вже йшла війна (в книжці події 1916 року) і насувалися трагічні події початку і середини ХХ ст., але люди ще про них лише здогадувалися. Також в книжці розповідається про початок і розвиток криміналістики (більш детально про це буде у другій книжці циклу). До пана Тараса Галушко звертається сестра зниклої балерини Віри Томашевич, яка переконана, що з сестрою щось трапилося лихе. Але поліція не поспішає з відкриттям справи, тож Міра Томашевич шукає допомоги у слідчого у відставці Тараса Адамовича. Він відійшов вже від справ, але хіба слідчі бувають на пенсії, тим більше тоді, коли в пана Галушко з’являються підозри, що до викрадення можливо причетні злочинці з банди «збирачів гіацинтів», яка можливо почала свою діяльність у столиці. Допомагає у розслідуваннях п.Тарасу Яків Менчиць, який працює слідчим і працівником антропометричного кабінету в розшуковій частині Київської міської поліції. Якщо ви хочете дізнатися, чи знайшли Віру Томашевич, провести гарний вечір за класичним детективом, то ця книжка саме для вас. Тим більше, що вже написано три книжки цього циклу, друга мені сподобалася в деяких моментах навіть більше, ніж перша, третю вже читаю, а четверта вже готується авторами до друку. Радує, що це саме серія романів, коли можна буде спостерігати за розвитком персонажів і їхніми пригодами та переживаннями. І що історична складова виступає не лише фоном для детективу, а є повноправним учасником формування сюжету і місцями навіть цікавіша за детективну лінію).

Коли я вперше, і до тепер, на жаль, єдиноразово, потрапила до Чернівців, мене потрясла архітектура. Ні, не румунська, та хіба що здивувала своєю схожістю з будинками культури у сільській місцевості, саме австрійська. А уявіть, як там було красиво раніше, хоча б тоді, коли відбувалася дія прочитаного мною ретродетектива. Хоча, переконана, завжди були нюанси... Про що? Про подальші пригоди головних героїв циклу. Але цього разу вони розділилися. Тарас Адамович разом з Горенком поїхали до Черновців розслідувати давню справу сумнозвісної злочинної організації, паралельно розбираючись з новітніми вбивствами. А у Києві слідчий Яків Менчиць розслідує справу взлому сейфу у банку. Сейфу, який мав бути недоторканим. Поруч з ним "товчуться" і сестри Томашевич, і двоє молодих людей, а ще його кохана Барбара, яка теж перевтілилася в іншу жінку. "- Суспільні договори бережуть рівновагу цього світу. - Як, наприклад, договір вважати, що сейф неможливо відкрити,- сміється Бася з-за ширми і додає:- Бережуть, доки хтось не наважиться кинути їм виклик." То ж, виклики кинуті, справи переплетені, герої мають душевні неспокої, тому фінал був для мене досить неочікуваним, хоча, усе ж до цього йшло) А ще, читаючи цю історію, будьте готові до краси архітектурної, кулінарної та мистецької.

Детектив. Історичний. З любов'ю до Києва та Одеси. Про що? Четверта книга у циклі продовжує розповідати про шалену четвірку - колишнього слідчого - Тараса Адамовича Галушка, його секретарку - Міру Томашевич, діючого слідчого - Якова Менчинця та колишнього пілота - Олександра Горенка , а також про купу інших цікавих людей і навіть особистостей. До Тараса Адамовича випадково потрапив зашифрований лист з Одеси, за яким проглядала дуже темна та карколомна історія. То ж наші герої, хто раніше, хто пізніше, попрямували у славне портове місто, щоб на місці розібратися у загадці "Цю поїздку до Одеси варто вважати просто відпочинком, способом розважитися і відволіктися від київської претензійності. Одеса — інша. Вульгарно-яскрава і водночас загадково-витончена, дихає морем, блакитніє небом. У ній чимало простору та безмежжя. А він, бачить Бог, останнім часом потребує простору. І моря." Відпочинок? Аякже!! Якби вони знали, ЩО за цим стоїть, то ... Нічого б не змінилося. Бо вони живуть адреналіном: Міра самотою селиться у квартирі, де і раніше по черзі жили акторки, але зараз було порожньо. Гриценко намагається підстрахувати її, Менчинець хоче врятувати своє кохання, Тарас Адамович розплутати справу, яка перетворилася у справи. А навкруги - карти, вбивства, шпигуни, крадії і інші злочинні та революційні елементи (найчастіше 2 в 1) бо настає 1917... Читати було цікаво. І навіть, якщо вчинки героїв мені здавалися (були) нелогічними, це художня книга, а не документалістика, тому читай і отримуй задоволення) Чого і вам бажаю.

Атмосферний детектив з історією Києва в деталях. Автор детально виписав декілька сюжетних ліній, які демонструють повноту картини подій, шляхом занурення читача у побут киянина тих часів. Книга дає читачеві можливість подорожувати у часі неспішно, насолоджуючись історичними деталями з яблуневим присмаком та розплутувати просту, банальну на перший погляд історію про зникнення балерини.

"Справа одеських шпигунок" ⠀ Наш добрий знайомий - оскільки це вже четверта книга з циклу - колишній київський слідчий Тарас Адамович Галушко їде до Одеси. Надворі - січень-лютий 1917. Небезпечні часи. ⠀ Разом з Тарасом Адамовичем у подорож відправилися його секретарка Міра і колишній пілот Олександр Горенко. Менчиць лишився вдома. На Тараса Адамовича чекають зустрічі з давніми друзями і розгадка таємного шифру, а Міра намагатиметься знайти сестру - балерина Віра поїхала до Одеси раніше у дуже небезпечній компанії. ⠀ Ретро-детективи про Тараса Адамовича - це завжди насолода і власне детективною загадкою, і атмосферою. У четвертій справі читач побачить давніх знайомців з несподіваної точки зору. Розкриється ще більше таємниць старого слідчого. ⠀ У детективах відчутна кулінарна складова, але цього разу Галушко не пектиме пироги, від яких апетит прокидається не лише у його гостей, а й у читача. Тарас Адамович гостює в Одесі - і вивідує фірмові рецепти місцевих. ⠀ Шпигуни і бандити, вбивства і погроми - наші герої у центрі подій. Зріднившись з героями цієї книжки, читати було хвилююче. У четвертій справі більше емоцій, більше небезпеки. Повне занурення в одеське життя столітньої давнини. Читач знає історію 1917 року, герої - ні. Тим-то і насиченіше, гостріше сприйняття. З кожною справою ставки вищі. ⠀ Нові пригоди давно знайомих героїв і поступове розкриття їхніх таємниць - ось за що я люблю цей цикл. Сподіваюся, полюбите і ви.