Дитяча книжка, яка дарує святковий настрій. Казки розраховані на молодший шкільний вік. Хоча моїй донечці на 5.5 років багато з них добре зайшли. Казки не короткі, з розвинутим сюжетом. Якісний папір, красиві ілюстрації. Однозначно рекомендую.

??? Говорити з дітьми на складні теми - завжди важко. Говорити про смерть та воскресіння Ісуса - зовсім не легко. Так, Великдень - це величезне свято всіх віруючих, можливо навіть більше за Різдво. Втім, якщо книжок на різдвяну тематику хоч греблю гати, то #великоднє_читання треба добряче пошукати. Тут я маю на увазі не церковно-біблійні книги, а саме художню літературу, яка б підійшла і найменшим читачам, і дорослим. ??? Якось видавництво ВСЛ видало прекрасну книгу Наталки Малетич "Великодня історія", яку я не вагаючись придбала. Це історія хлопчика Йони, який жив в часи Ісуса, що став свідком його проповідей та чудодійних діянь, а згодом віднайшов у своєму серці Батька, якого ніколи не мав. Таку книгу варто мати вдома і перечитувати щороку перед Великоднем. Саме такі твори вчать вірі, прощенню, порозумінню з недругами, а ще дарують надію... ??? Окремо хочу написати про художнє оформлення книги. Це щось неймовірне, ніби справжні біблійні картини. Усі денні зображення мають золотаві кольори, ніби підсвічені сонячним промінням. У нічних сюжетах переважає фіолетовий колір, темрява зовсім не чорна, а осяяна місяцем, навіть за хмарами. ??? Ми вже встигли прочитати Великодню історію разом з дітками. Хочу сказати, що це не та книга, яка дасть відповіді на всі запитання щодо віри в Господа, але точно та, яка спонукає шукати її в людях, вчинках, дивовижних речах, які відбуваються довкола нас... ??? Також сподіваюся, що подібні книжки будуть з'являтися і видаватися ще і ще, адже вони потрібні не тільки віруючим, іноді невіруючим, чи тим, хто сумнівається в своїй вірі, вони потрібні значно більше!

ЦЕ ПРО КОЖНОГО. ЦЕ ПРО НАС Книга оповідань «Щоденник ельфа» лише на перший погляд здається «шкільною / підлітковою». Насправді ж, вона про життя. Про життя, наповнене цінностями. Про почуття, що спалахують в підлітковому віці до дівчинки / хлопчика, до рідних, до тваринок, до життя як такого. І знаєте – ці почуття ж зовсім не змінюються. Вони лише змінюють обриси. Бо ми всі залишаємось тими ж, які є. Дітьми в глибині душі. В кожному з оповідань ви зустрінетесь із собою. Незалежно від статі, віку, складнощів життя чи досвіду. Раніше я думала, що різні Планети в «Маленькому Принці» – це різні людські прототипи. І лише потім зрозуміла: так і є, але є ще одне «але»: кожен із цих прототипів – в кожному із нас. В тій чи іншій мірі. Так само і в цій книзі: свята, з яких хочеться втекти. Маленькі успіхи, коли тільки собі самому й хочеться щось довести. Таємниці близьких, що проливають світло на певну поведінку. Знайдений старий лист покійної сестри, після якого починаєш цінувати все навколо. Це не про підлітків. І не про шкільний вік. Це – про життя, наповнене справжніми почуттями. Про щирість. Це – про любов. І про здатність пробачати. Не виправдовувати зло, а розуміти. Намагатися зрозуміти причини вчинків, і допомогти. Тому тут мало виходити з того, що «у мене дитина такого ж віку, нехай читає, а ми вже надто дорослі». Бо ця книга – про кожного. Про нас.

Одна з наших улюблених книг в домашній бібліотеці. Дуже мила, захоплива історія про дівчинку Маргаритку і маленького привида. Навчає дітей бути добрими, чуйними та вміти берегти таємниці

Тепер я розумію, чому збірка авторства Наталки Малетич є в оновленій шкільній програмі з української літератури. Це ж просто скарб! Це збірка сучасних цікавих оповідань про юних людей та проблеми, які вони долають повсякчас. Як вчителька, не уявляю як можна обрати одну - дві історії для опрацювання та обговорення,бо тут кожна варта уваги. Абсолютно різні сюжети, атмосферні "декорації" та непересічні герої: відверті, щирі, інколи жорстокі та "колючі" з власними амбіціями чи нав'язаними кимось. Мабуть, великим плюсом є те, що я обожнюю отакі підліткові книги, але терапевтичність збірки та актуальність безперечно варті уваги. Такі герої викликають емоції, а це вкрай важливо було, є і буде.

Ми всією родиною дуже полюбили першу книжку Наталки Малетич про "Привида, який не міг заснути". Тому не могли дочекатися, щоб поринути у нову історію! Тим більше, що тепер дія розгортається в атмосфері свята — у переддень Святого Миколая. Ця історія така ж тепла, як і перша, але додає нових відчуттів завдяки святковій магії. Привид тепер спить у бузковій валізці, яка стала його улюбленим ліжечком, і радо проводить час зі своєю подругою Маргаритою. Однак, цього разу він зіштовхується із новим викликом — як написати листа Святому Миколаю, якщо не вміє читати і писати? Особливо сподобалося, як авторка підсвічує важливість мрій і наполегливості. Книга вчить, що немає нічого неможливого, якщо поруч є друзі, готові допомогти. А ілюстрації, як завжди, заслуговують окремих слів: вони затишні, яскраві, наповнені деталями, які чудово доповнюють сюжет і підкреслюють святковий настрій. «Привид, який спить у валізі» — це зворушлива історія про дружбу, підтримку і віру в диво, яка неодмінно сподобається дітям і подарує приємні моменти спільного читання в родинному колі. Рекомендуємо до читання всією сім'єю напередодні свят!

Я завжди запасаюсь книгами на святкову тематику, щоб створити новорічний настрій у нашій родині. У цьому плані Видавництво Старого Лева дійсно радує своїми цікавими виданнями для сімейних читань. "Казки під ялинку" - це чудова збірка, що пропонує оригінальні історії на різні теми. До складу цієї збірки увійшли казки від талановитих українських авторів, таких як Іван Андрусяк, Богдана Матіяш, Надійка Гербіш та багато інших. Ці письменники відомі своїми захопливими історіями, що вміло поєднують сучасність і традиційні цінності. Казки доволі довгі, і я б рекомендувала їх читачам від 8 років. Кожна історія вражає своїм сюжетом, сповненим пригод і магії, які заворожують як дітей, так і дорослих. Від мишки до святого Миколая — тематика дуже різноманітна, а в кожній казці закладено щось важливе та цінне. Однією з особливостей цієї збірки є те, що кожна історія має свого художника, що додає неповторності та атмосферності. Малюнки дуже красиві та теплі; їх можна розглядати годинами, насолоджуючись кожною деталлю. Якість видання також вражає: щільний папір, приємний на дотик, який надає додаткового задоволення від читання. Це не просто книга, а й ідеальний подарунок для новорічно-різдвяних свят, який принесе радість і теплоту в кожен дім. Емоції від читання цих казок надзвичайно теплі. Я та моя донька насолоджувались кожною історією, а святкова атмосфера ще більше підсилювала наші враження. Кожна історія — це можливість поринути в чарівний світ, де здійснюються бажання і панує добро.

А що ми знаємо про Лесю Українку? ⠀ Що може бути кращим на день Лесі Українки, ніж подарунок нової неперевершеної книги про Лесю ? ⠀ Нещодавно на день 150-річчя із дня народження Лесі Українки мені подарували нову Нон-фікшн книгу про Лесю Українку, і я просто не могла стриматися, щоб не прочитати її! ⠀ А й справді, що ми знаємо про Лесю Українку? Ми щодня чуємо про неї, читаємо її вірші і вивчаємо її життя. Але більшість людей знає лише загальновідомі факти. Народилася=захворіла=померла. І все. ⠀ Але ж якою вона була насправді? Ким вона надихалася? Що їй подобалося вивчати? З ким вона найбільше дружила? ⠀ Про все це розповідає письменниця Наталка Малетич у своїй новій книзі від видавництва Портал - "Леся. Мандрівний клубочок" ⠀ Знаю, що це трохи дивно, але саме завдяки цій книзі я дізналася НАБАГАТО більше! ⠀ Наприклад у школі вчителя ніколи не розповідали нам про те, що у Лесі було аж п'ятеро братів та сестер!? І з більшостю у неї були дуже хороші стосунки. ⠀ А ще чи знали ви, що в кожного з малих Косачів були свої чудернацькі прізвиська. І їх було дуууже багато! ⠀ Лесю, окрім цього псевдоніму ще звали Зея, Зеїчка, Зеїсок. А все через те, що одного разу рідні Лесі побачили в каталозі рослиною сорт кукурудзи, що звався Зея Японіка і зауважили, що Леся як та билинка подібна до цієї делікатної рослини ✨ ⠀ Найбільше Леся дружила зі своїм старшим братом Михайлом, що був їй близький по віку і їх навіть звали спільним іменем! Мишолося!? ⠀ Книга сповнена цікавими фактами і вони даються нам поступово, дивлячись на вік Лесі. ⠀ Як тільки взяла книгу до рук та погортала її, одразу зрозуміла - що суміш прекрасного тексту Наталки Малетич та ілюстрацій Маши Фої це щось вибухово-класне ? ⠀ Мені подобалося те, що книга постійно дивувала нас такими фактами, про які ми взагалі не знали!? ⠀ А ще книга супроводжується листами від Лесі до когось, або навпаки. Саме завдяки "Леся. Мандрівний клубочок" я дізналася про сестер та братів Лесі: Ольгу, Оксану, Ізидору, Михайла та Миколу. Завдяки цій книзі я дізналася ще й про те, що сім'я Лесі Українки була дуже інтелігентною та приятелювала з місцевою інтелігенцією. Вона листувалася з Іваном Франком, брала уроки музики у дружини Миколи Лисенка. І взагалі їхні сім'ї дуже товаришували між собою. І це так дивовижно! ⠀ Дякую велике за таку прекрасну книгу, завдяки ній я дуже багато дізналася! А ще дякую самому Видавництву Портал за те, що друкуєте такі важливі книги❤️❤️❤️