Книга справила на мене дуже позитивне враження. Авторка змогла створити атмосферну історію, яка захоплює з перших сторінок і тримає до самого кінця. Сюжет написаний легкою мовою, читати було приємно, а персонажі викликають щире співпереживання.
Особливо мене зачепила лінія Антона. Його внутрішні переживання, страх зізнатися батькам у своїх почуттях, постійні сумніви та пошук власного місця в стосунках виглядали дуже реалістично. Він робив помилки, інколи діяв імпульсивно, стикався з труднощами й непорозуміннями, але все це робило його живим і справжнім.
Окремо хочу відзначити, що в книзі немає надмірно детально прописаних сцен 18+. Для мене це великий плюс, адже подібні моменти часто виглядають зайвими й відволікають від основної лінії. Тут же акцент зроблений на емоціях, стосунках і внутрішніх переживаннях героїв. Це дозволяє зосередитися на самому почутті кохання, а не на його фізичній стороні.
Завдяки цьому книга залишається дуже щирою, ніжною й емоційною. Вона більше про кохання душі, ніж про тілесність. І, як на мене, саме в цьому її сила.
Анонім
Прочитала книгу і на жаль тягне лише на 3/10. Мені не сподобалося. Перш ніж я поясню, хочу зазначити, що це лиш моя думка, комусь можливо таке і зайде.
Що стиль написання, що сюжет максимально нудні. Єдине що сподобалося і за що поставила три зірки це за ілюстрацію книги, адже вона неймовірна, та можливо за охоплений сюжет, бо мало книг можна знайти за жанром ЛГБТК українською.
Але ж сюжет... Нічого в ньому не захопило, головний герой... просто телепень, чесно, викликав багато негативних емоцій та роздратування особливо. Якщо хтось тут полюбляє рутину і буденність, ця книга для вас, абсолютно буденна та звичайна.
Сюжет та історія абсолютно незрозумілі, герой мало того, що не зрозумів себе, його поведінка не відповідає його віку.
На жаль, це все, про цю книгу не маю й більше слів аби щось сказати.
Анонім
Не можу не поставити таку оцінку, бо це дуже якісна книга. Майстерно та легко написано, українська авторка, український сеттинг, ЛГБТ тематика👌🏻
Я прочитала дуже швидко, менше ніж за день, жодного разу не відволікалась від читання думками — оповідь постійно тримала увагу.
Читається легко, але сюжет не легкий зовсім. Мій дуже близький друг — ґей. І я багато років слухаю усі його драми, знаю, про весь його шлях — прийняття себе, закоханості, стосунки — там усе це овердраматично та пафосно. Антон — це буквально один в один мій друг🙈 І у нього є такий самий гештальтний "Денис", який періодично з'являється та каламутить усе. Тому для мене у сюжеті немає нічого дивного, якихось дір чи недоліків. От просто не можу знайти, до чого причепитись)
Єдине, хочеться звернутися до видавництв, коли вони припинять робити оці мультяшні ромкомівські обкладинки на книги, які не є ромкомами💁🏻
Анонім
Котолог
