Надія Біла

Хочу окремо подякувати видавництву за оформлення ❤️‍🔥
Неймовірно гарна книга ❤️‍🔥📕

Книга створена для тих, хто шукає затишку в серці зими і вірить у чудеса. Її обов'язково варто прочитати, якщо хочеться поринути в атмосферу тепла і святкового настрою! Ми читаємо її кожного року перед святами

Ніколи я ще так не помилялася в своїх очікуваннях щодо історії, коли обирала її за обкладинкою та анотацією. І мені навіть до вподоби те, що це виявився не очікуваний солодкий ромком, а серйозне емоційне випробування. Мені сподобалися більшість персонажів саме своєю посередністю (і схильністю робити дурниці, якщо чесно) і той факт, що там немає прям хороших-хороших персонажів.

Я бачила багато негативних відгуків, пов’язаних з тим, що Антон, як головний герой веде себе нелогічно та й місцями неадекватно. Я погоджуюся щодо його схильності до саморуйнування, але менше він мені від цього подобатися не став, бо я з тих людей, які будуть до останнього на боці головного героя, аж поки він не почне чудити прям зовсім аморальні речі. З Антоном все простіше – він всього лиш токсична істеричка, який не може розібратися в собі і схильний проектувати це на інших. В книзі також описаний його досвід роботи з психологом/психотерапевтом (не сказати, що йому це якось сильно допомогло, але різниця між Антоном з перших сторінок, і з останніх – колосальна).

Хоча мені навіть сподобалося, що в нього не було оцих типових змін «зашуганий і сором’язливий – перші стосунки – в терапії – впевнений альфа», типу на початку він абсолютно вільно і впевнено тримається з дівчатами, але з чоловіками він губиться. А в кінці він вже і до хлопців ставиться, як до чогось буденного, хоч і веде себе трохи егоцентрично. Але знову ж таки, в мене останнім часом більш лояльне ставлення до героїв, які показують зуби кожному стрічному.

Беріть цю книгу, якщо шукаєте емоційного вибуху, бо авторка безжалісно кидає нас у вир подій, анітрохи їх не прикрашаючи чи згаджуючи.

Ми з головним героєм одного року народження, тому сміливо заявляю, що в 2017-2018 році в нас не було багатьох фраз та слів, які вставила авторка. Спілкування між ними більше підходить під 2024-й рік. Наче і різниця в небагато років, але я її відчула читаючи книгу.

Сама книга читається легко і швидко, вона не нудна. Але мені тема книги зовсім не близька, тому і не зачепила сильно. Головний герой пізнає себе, вчиться приймати свою орієнтацію, будує стосунки дружні та любовні. Також піднімається тема депресії. Всі ці теми мені не близькі, бо я доросла гетеросексуальна жінка, яка ніколи не сумнівалась в своїй орієнтації. Я люблю квір історії, але більш позитивні і наповнені коханням. А тут більш така сумна історія. Книга більше підійде підліткам, людям які знаходяться в подібній ситуації, думають про камінг-аут.

Хоч доволі у героя сумна історія, але я не пройнялась до нього співчуттям. Йому робили боляче, він натомість робив те саме, з людьми, яким він небайдужий. Він не терпів до себе певного ставлення (не буду спойлерити), але робив те саме ж.

Зворушливо, боляче і чесно. Наче глибокий зріз всередину тих людей, яким чавлять зневагою чи байдужістю їхні щирі почуття і бажання вкладатися у стосунки. В певному сенсі, книга задає самому читачу питання: "чи ти не такий самий?", "чи не чиниш ти так само?" Це про прийняття своєї вразливості, свого болю, яким кровоточе серце, і про важливість вчасно зрозуміти це, щоб не вразити вже власною байдужість і цинічність іншу людину, яка, наче й так само як ти вперше, підійшла і відкрилася тобі — щиро та закохано.
Окремо дуже правдиво піднімається тема самотності і того, наскільки важко квіру знайти своє кохання, прийняття від оточення і близьких. А головне — не втратити надію, що найкраще точно чекає!
Дякую за цю чудову історію!

Ці історії наших 🇺🇦 авторів подарують настрій свята, радості, чудових емоцій 😌

Кожна з них наповнена теплом, одухотвореністю, навіть коли має сумний присмак...🥹
Зима ще не закінчилася 🤓

Занурення в теплі моменти, кожна з історій є різною, часто - моменти з мокрими від емоцій очима 🥹✨
І об'єднує їх - теплота Різдва ✨

📑"Кожна людина народжується ціла і цілісна, а тому їй не потрібен хтось, аби почуватися повноцінною і щасливою"
📑 "Нічого не відбувається просто так. Ми все творимо своїми руками"
📑 "Малювати словами те, що не побачиш очима"

Рекомендасьйон 👌

Якось ця книга залишила мене з доволі змішаними враженнями. Я думала, що отримаю збірку теплих, милих різдвяних історій, які пахнуть мандаринами, затишком і святковою магією. Але більшість оповідань виявилися похмурими, і атмосфера здалася зовсім не тією, яку хочеться відчути на свята.

Самі історії здалися одноманітними – не було чогось такого, що зачепило б серце чи викликало посмішку. Звісно, декілька моментів були цікавими, але загалом це не той збірник, який створює різдвяний настрій. Можливо, я просто очікувала чогось іншого – більше світла, теплоти й радості.

Якщо чесно, мені не дуже сподобалось. Можливо, комусь така книга зайде, але я її перечитувати точно не буду.

Ух, навіть не знаю з чого почати. Хотілося б з позитивної ноти…
Із хорошого. Мені сподобалось, що у книзі є згадка Небесної сотні і подій, які відбувалися. Небагато, буквально речення, але це добре, щоб ніхто не забував. Також книга припадає на відносно «мирний» час. Це дало мені ностальгію, за вільним від страху життям.

Що дратувало? Майже 99% книг ми отримуємо персонажа, за якого хочеться вболівати, переживати. А тут той самий один відсоток, коли гг хочеться надавати стусанів і щоб валявся десь в каналі. Він пихатий, зазнайка, носить себе наче летить на хмарці. Спочатку він побита собака з піджатим хвостом, але потім стає козлом, якого не цікавлять чужі можливі травми. Протягом книги все очікуєш, що от-от буде момент коли ти зрозумієш цього Антоху. Але ні, він мачо, він вирішив, що буде великим цабе. В діалогах це прямо таки дратує. Капризує, впадає в депресію. І було б набагато цікавіше аби він додав скла і спочив десь з миром. Хочаб була драма достойна. Ба ні, він нехнує достойними хлопцями і циклится на першому коханні. Все це перемішано з абсолютно нецікавими подіями і на рівній площині. І що гірше, як книга почалася так вона і закінчилась. Відкритий кінець про який не хочеться згадати і творити теорії. Я тішуся, що вона закінчилась.

«Коли сніг пахне мандаринками» - це, на мою думку, справжня різдвяна книжка, яка знову дає повірити у дива та магію Нового року та Різдва. Головні герої - підлітки, які з тих чи інших причини зневірились у магії свят, але все таки жива бувають, і ми це можемо побачити на наглядному прикладі наших героїв. Неймовірно атмосферна книга🥰

Коли після 321 сторінки збірки рідзвяно-святкових історій не можеш виділити кілька найкращих - це означає ,що збірка просто чудова!

По-перше, якось дуже цілісно укладені оповідання, логічно ,як мені здалось.

По-друге, вони настільки різні сюжетно, що перед очима завжди калейдоскоп нових вражень.

Трохи казки і магії, любові і розчарування, втрати і надії ,але понад усе - багато віри в диво 😇

Це вже друга святкова збірка,яка дуже сподобалась! Кожне оповідання особливе. Цікаво,як на мене, буде і дітям, і дорослим. Цю збірку можна сміливо брати на позакласне читання на уроках української літератури - тут точно є що обговорити з дітьми

Що ще?)Дуже рекомендую!

Це справжня зимова казка, яка огортає теплом та занурює у свято ще з перших сторінок. Ця книжка — як затишна ковдра в холодний вечір, коли за вікном заметіль, а вдома розливається світло від ялинки. У ній ви знайдете не лише історії про зимову магію, а й чудові, такі знайомі дитячі спогади, які нагадують, як пахне святкова атмосфера мандаринками й хрумким снігом.

Автори та ілюстратори книги змогли створити справжній шедевр, де кожна сторінка наповнена теплом і турботою. Історії тут — неначе листівки з дитинства, вони добрі, щирі й змушують задуматися про те, що для кожного з нас означає зима. Це мандри до спогадів про перше святкове диво, перший подарунок, перший смак мандаринок, що змішується із запахом снігу.

Книга чудово підходить для читання всією родиною — вона відкриває двері у світ, де дорослі можуть повернутися в дитинство, а діти відчути, що таке справжня зима з її магією і затишком. "Коли сніг пахне мандаринками" — це як запрошення провести час разом, посміятися, трохи помріяти й повірити, що зима завжди може подарувати маленьке чудо.

Ця книга стане прекрасним доповненням до зимових вечорів і точно залишить по собі теплі спогади, які хочеться зберігати ще довго після завершення зимових свят.

Якщо у вас новорічний настрій зʼявився восени, а ближче до свят зовсім вивітрився, то пропоную вам взяти до рук цю книгу.
Звичайно, що коли в творах головні герої діти чи підлітки, то історії можуть бути трохи наївними, але це прекрасно.
І яка б пригода з головними героями не сталась б, які болісні втрати вони не пережили б, що б доля не принесла їм, головне для них всіх - це зустріти зимові свята з найближчими. І в цьому і є справжня магія новорічних свят.
Рекомендую)