Клуб «Код 612» створений найпалкішими шанувальниками «Маленького Принца» Антуана де сент-Екзюпері. Шість людей, які входять до його складу, хочуть докопатися до істини, розібрати всі сенси закладені у книгу. Життя і (смерть? зникнення?) самого Екзюпері викликає у них також багато питань. Один з учасників клубу, готовий заплатити чималі гроші за розслідування пов'язане з автором і його книгою. Мільярдер пропонує детективці Анді і колишньому пілоту Невену взятися за цю справу. Маленький Принц відвідав шість планет: планету короля, шанолюба, п'янички, ділка, ліхтарника і географа. У цій книзі планети змінилися островами. Анді і Невен повинні відвідати кожен з них, зустрітися з усіма членами клубу, та зробити свої висновки щодо таємничого зникнення Сент-Екзюпері🤔 Проте не все так просто, бо комусь не треба щоб відповіді були знайдені. Це було дійсно цікаво. Багато цитат з «Маленького Принца», теорій щодо певних фраз, роздумів, посилань на інші книги автора. Постійні паралелі між автором і його персонажем. Роздуми, чому змія опинилася в пустелі, хто насправді кого приручив, чому лис (найхітріше створіння на землі) промовляє Принцу ту саму найвідомішу фразу, чому цю казку називають його заповітом, хто ж з жінок автора був трояндою, та основне запитання хто ж вбив Маленького Принца🤔 І навіщо? Бюссі проробив колосальну роботу, умістив таке розслідування всього на 200 сторінок. Звісно, деякі питання так і залишаються без відповідей. Та й фінал тут як варіант, просто один з можливих. Адже ми не знаємо, що відбулося насправді. Деякі архіви, в яких може бути щось цікаве, відкриються десь після 2053 року. Ага, треба трохи почекати😅 Те, що продано 170 мільйонів примірників «Маленького принца» по всьому світу, означає, що казка й досі актуальна, казка яка цікавить, ставить запитання та змушує їх шукати.. Захотілося аж перечитати її..

Захопливий літературний детектив для всіх шанувальників «Маленького Принца» та постаті Антуана де Сент-Екзюпері. Мішель Бюссі майстерно поєднує факти, архівні матеріали й художню інтригу, перетворюючи пошук істини на напружений інтелектуальний квест. Книжка не лише тримає в напрузі, а й змушує по-новому подивитися на життя, творчість і загадкове зникнення письменника.

Захопливий детективний трилер, який поєднує історичну правду й літературну вигадку. Мішель Бюссі майстерно веде крізь загадки зникнення Антуана де Сент-Екзюпері, натякаючи на містичний зв’язок між автором і його знаменитим героєм. Книга інтригує, змушує досліджувати факти, розгадувати таємниці та створює відчуття справжнього детективного пошуку, де історія та література переплітаються в одну захопливу пригоду.

Почну з дисклеймера: ця книга нещодавно дісталась мені в подарунок, і я спеціально хотіла якнайскоріше її прочитати, бо ані детективний жанр, ані більш глобально французька література — це зовсім не моє. Тому не раджу у цьому випадку довіряти моїм враженням. А втім, хоч мій досвід з книжковими детективами обмежується Шерлоком та Агатою Крісті і мене точно так уже й важко здивувати цікавим кейсом або несподіваним обертом подій, я не побачила в цій історії не тільки цікавого детективу, але й детективу як такого. Якщо це все ж таки детектив, адже в центрі сюжету — розслідування вбивства, а автор відомий саме в детективному жанрі, то в ньому відсутнє саме розкриття злочину. Якщо ж автор намагався в більш універсальний сучасний роман (що також можливо, зважаючи на те, як він побудував роман (я дуже намагаюся обійтися без спойлерів тут (так, це дужки в дужках в дужках, як тобі таке, національний радіо диктант?))) — то на це не вистачило сенсів: як на мене, їх зовсім не було. Окрім детективної складової, в мене була стійка антипатія до головного героя-слідчого. Причому на багатьох рівнях. Головним чином на професійному — як детектив, він частіше керується інтуїцією та навіть власними емоціями, і через це поводиться дуже непрофесійно. Я не могла не згадувати другий сезон, напевно, найкращого детектива, який я знаю, «Бродчерч». Там весь другий сезон присвячений тому, як складно досягнути належного вироку, навіть коли в тебе є зізнання, і як будь-яка похибка, порушення, відхилення від протоколу можуть зруйнувати обвинувачення. А тут автор не тільки робить цього детектива правим, але й симпатизує йому. На емоційному рівні він також викликав в мене антипатію: залицятися до заміжньої жінки, яка ще й напряму пов‘язана із розслідуванням — аморально на багатьох рівнях. Покинути жінку, яку типу кохаєш, хоч і під тиском, і після не сконтактувати з нею десятиріччями, щоб в кінці автор змалював нам їхнє возз'єднання як хеппіенд — вибачте, мені таке не до смаку. Єдине, що підсолощувало цю книжкову пігулку — це сеттінґ. Події відбуваються у Живерні, містечку, де мешкав і писав свої найвідоміші картини Клод Моне, і події обертаються навколо художників і картин. Сумно тільки, що все це виявилось лише мішурою, щоб прикрити побутовість.

Цей твір — літературне розслідування. Це інтелектуальний детектив, занурений у філософську алегорію, притчу і любов до істини. Автор сплітає факт і вигадку так тонко, що читач починає сумніватися: чи був Екзюпері лише письменником? Чи Маленький Принц — лише вигадка? На сторінках книги оживають гіпотези, з’являються загадкові персонажі, архіви, листи, шпигуни й науковці — усі вони шукають правду, приховану за метафорою. І все ж, найголовніше у цьому розслідуванні — не лише «хто» вбив Маленького Принца, а «чому» ми допустили його загибель. Бюссі кидає виклик не лише історії, а й кожному з нас. Бо Принц — це уособлення дитячого в нас, здатного бачити серцем.

Для мене книга з ефектом "вау". Хто вбивця я здогадалась, але це стосувалось двох випадків, третій - ніяк не клеївся до того ж злочинця. І достатнього було авторові в кульмінації ввести єдине речення про собаку, як пазли склались. Цікавий сюжет, такого ще не читала. І навіть не знаю, як щось описати, аби не заспойлерити, бо все ж таки це детектив.

Дуже атмосферний детектив. Починається все доволі повільно та розмірено, але це не означає, що не цікаво та нудно. Дуже цікава подача тексту та сама структура книги. Напруга тут наростає без прогалин і досить неординарними "прийомчиками" підводить читача до розв'язки.

«Код 612» - це незвичайна, філософська і водночас детективна історія, яка змушує зовсім по-іншому подивитися на легендарного «Маленького Принца». Автор, Мішель Бюссі, ніби відкриває другий рівень класичної казки Екзюпері, наповнюючи його загадками, прихованими сенсами та теоріями змови. Розслідування обставин смерті Маленького Принца веде нас не лише у світ фактів, а й у глибини людської душі. Герої книги аналізують листи, спогади, малюнки, намагаючись зрозуміти, ким був Маленький Принц насправді - вигадкою? симоволом? реальною дитиною? «Маленький Принц не міг померти просто так. Його смерть - це послання, яке ми ще не розшифрували.» Ця книга - ідеальний вибір для тих, хто виріс на казці Екзюпері, але хоче заглибитися далі, шукаючи правду, яка ховається за алегоріями. Вона поєднує в собі повагу до оригіналу і сміливу літературну гру з міфом. Не варто очікувати легкої історії - це радше інтелектуальний пазл, емоційно глибокий і метафоричний. ? Рекомендується тим, хто любить книжки, що ставлять більше запитань, ніж дають відповідей.