«Код 612» - це незвичайна, філософська і водночас детективна історія, яка змушує зовсім по-іншому подивитися на легендарного «Маленького Принца». Автор, Мішель Бюссі, ніби відкриває другий рівень класичної казки Екзюпері, наповнюючи його загадками, прихованими сенсами та теоріями змови. Розслідування обставин смерті Маленького Принца веде нас не лише у світ фактів, а й у глибини людської душі. Герої книги аналізують листи, спогади, малюнки, намагаючись зрозуміти, ким був Маленький Принц насправді - вигадкою? симоволом? реальною дитиною? «Маленький Принц не міг померти просто так. Його смерть - це послання, яке ми ще не розшифрували.» Ця книга - ідеальний вибір для тих, хто виріс на казці Екзюпері, але хоче заглибитися далі, шукаючи правду, яка ховається за алегоріями. Вона поєднує в собі повагу до оригіналу і сміливу літературну гру з міфом. Не варто очікувати легкої історії - це радше інтелектуальний пазл, емоційно глибокий і метафоричний. 📘 Рекомендується тим, хто любить книжки, що ставлять більше запитань, ніж дають відповідей.
Анонім
Чи читали ви "Маленького принца"? Якщо так, то вам буде дуже цікаво прочитати цей детектив. Автор ту знакову книгу точно прочитав) То ж вирішив дослідити, хто Його убив і що сталося з його творцем. Про що? Не усі згідні, що Антуан де Сент-Екзюпері загинув. Тому існує таємне товариство, що складається з небайдужих, які досліджували життя та смерть Екзюпері та його найголовніший твір - про Троянду, Змія, Лиса і, звичайно, Принца. Кого і що вони уособлюють? Які таємниці сховані за простими чи радше не простими словами? Отже, один з товариства наймає детективку Анді та непрактикуючого пілота Невена провести ґрунтовне розслідування. Тому ці двоє вирушають у подорож, залишаючи тих, кого вони приручили. Чи, може, це приручили їх? "Беручи до уваги площу Середземного моря, яка ймовірність, що два літаки могли впасти в одному й тому самому місці? І весь світ купився! Вірте у випадковості, якщо хочете, але коли їх так багато, мені починає здаватися, що все це справа рук загадкового зеленого чоловічка!" Роман читається легко і швидко, так, у мене виникали деякі питання щодо логіки, але, як нам з @md_crochet_dolls здається, твір написаний, передусім, для просування французької літератури. То ж і нам треба гідно просувати найкращі зразки української літератури у світ. Так свого часу сталося з "Тінями забутих предків". Але треба діяти і далі.
Анонім
Моя оцінка: 8/10 На сам перед хочу відмітити, що книга читається дуже легко. Сюжет ведеться як від третього, так і першого лиця що розбавляє і робить читання цікавішим. Не зважаючи на легку мову книга може здатись скучноватою, адже хоч це детектив, тут багато уваги приділено саме мистецтву, Клоду Моне та його «Чорним водяним ліліям». Персонажі дуже багато спілкуються про життя митця, його творчий шлях. І для поціновувачів це прям, думаю, буде дуже цікаво. Проте, для мене це було не надто цікаво. Сам сюжет нікуди не спішить. Подій багато, але вони ніби пливуть, як неспішна річка, що погружає тебе в цей вир. Ти прям проникаєш в це маленьке містечко і спостерігає за мешканцями. Автор дуже майстерно побудував сюжет своєї книги, що ти до кінця не розумієш як все скінчиться. Можливо самого убивцю розпізнати не важко (хоча я не здогадалась). Проте кінець книги стане сюрпризом. Повірте, автор вас здивує і дуже приємно, адже такого ви собі подумати не могли. Найбільше з персонажів мені запали двійко слідчих, які дуже веселі і харизматичні. Їхні жарти та підколи це щось прекрасне. Але от що до дітей, щось на 11 років їхні думки не тягнуть, але ладно. Загалом книга мені дуже сподобалась. Признаюсь, якби не книжковий клуб я б на неї увагу не звернула. А дарма, адже кінцівка досі не виходе мені з голови. І я досі десь трішки там з «Чорними водяними ліліями»
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
