За двома зайцями Михайлович Старицький "За двома зайцями" - один з найулюбленіших комедійних фільмів. Там прекрасно все і актори, пісні, костюми та сама історія. А от книгу, каюсь, прочитала тільки нещодавно. Сама книга написана як п'єса, тому в голові одразу ж уявляється, що ти сидиш в театрі, а перед тобою грають актори. Вже з самої назви одразу ж розумієш, що за двома зайцями не поженешся, а якщо і вирішиш таке зробити, то залишишся взагалі без нічого, з пустими руками. Тут ми бачимо на межі банкрутства Голохвастого (вже саме прізвище дуже багато нам про нього розповідає) в якого була цирюльня від батька, але синочок звик жити на широку ногу тому весь спадок він прогуляв. Але коли його цирюльню мають забрати за борги, до нього в голову прийшла геніальна ідея одружитися на багатій нареченій Проні, щоб і гроші її батьків прогуляти :) Але його душа бажає ще й кохання гарної але бідної Галі, незважаючи на те, що він їй геть не подобається і вона має хлопця Степана. Але наш герой хоче все й одразу: і гроші Сірків, і кралю Галю. І тут починаються смішні, курйозні ситуації, за якими цікаво спостерігати. І коли здається все добре - зайці розбігаються в різні боки…… Найбільше мені було шкода Проню, котра говорить в кінці, що їй не його гроші потрібні були (яких насправді не було), а вона полюбила саме його Смішні жарти, український колорит, продумані персонажі і сама історія сподобаються всім. Це надзвичайно цікава книга котра прикрасила мою бібліотеку. Наша українська класика неймовірно прекрасна. Раджу всім і книгу, і фільм.
Анонім
На свято кожен із нас — трохи дитина Особливо, якщо це свято відноситься до найдовшого християнського циклу і триває аж 40 днів Пам'ятаю, як мої прабабусі в період від Великодня і до Трійці віталися лише "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!" Зараз помічаємо, що вже навіть тиждень по Великодні, у так звану Світлу седмицю, ніхто цього не дотримується Проте найголовніше на Великдень — не забути про Христа Про Його смерть і Воскресіння Про Його жертву заради спасіння людства Ця збірка великодніх історій про життя, смерть і безсмертя Про "сенс свята та/або трагедію безсвяття" Про любов, віру і надію Про жертву і прощення, поразку і перемогу Про перемогу світла над темрявою, а життя — над смертю Бо ж якщо смерть можна подолати, то виходить, немає нічого неможливого Гортаючи сторінки цього неймовірного видання, чуєш великодні дзвони у церкві, відчуваєш запах воскових свічок, бачиш їх відблиски на образах А ще знову і знову вдивляєшся у зморшкуваті руки бабусі, які тремтять, але все-таки виробляють тісто на святу паску, бо "доки могтиму спекти — житиму" Це та книга, яку не "прогоротаєш" за вечір Глибину її текстів потрібно "смакувати", роздивляючись, як вміло розмальовану писанку — повільно, помічаючи і відкриваючи приховані сенси, відчуваючи зв'язок з традиціями минулих поколінь Дякую видавництву @vivatclassic за цю можливість знайти точки дотику минулого і сучасного
Анонім
Шикарне видання великодніх творів від Vivat 😍 Книга дуже красива, приємно пахне. У цьому видання є багато творів різних письменників. Про багатьох із них я раніше навіть не чула - і це прекрасна нагода, щоб із ними познайомитися)) Звісно, це українська література - тому, багато творів дуже сумні, але це не робить їх гіршими. Але є також твори, після яких стає так тепло й світло на душі 😌 Наприклад, мені найбільше сподобалися та запам'яталися оповідання Михайла Старицького "Писанка". Так уже того хлопчика було шкода на початку... Але кінець щасливий 😍 Також дуже сподобалося оповідання Олени Пчілки "Золота писанка" про сільську вчительку. А я ще й читала цю книгу в великодній період - тож, якраз чудово склалося 😌
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях