Михайло Старицький

Мені пощастило прочитати "Великодню класику"! Не буду першою, але висловлю захоплення від дизайну обкладинки, який розробила Лада Касьяненко🥰! До речі, яйце, якщо потерти і досі ароматне🤩😉. Тепер щодо змісту - приємно вразив. І це ще одна Велика Подяка колективу науковців, що працювали над антологією! Найперше, - вірші 🥰! Підібрані зі смаком і любов'ю до України й українського❤️. Це і мій улюблений "На Великдень на соломі..." Тараса Шевченка - напівдитячий та напівжартівливий. Більшість віршів обов'язково містять у сюжеті одвічні Великодні символи - Паска, Крашанка (Писанка), Хрест. Але іноді автори віршів для надання більшої урочистості та ефекту піднесення додають образ дзвонів, як у Б.-І. Антонича: "Дзвони грають шовково, осяйно, бароково..." Щодо прозових творів українських письменників ХVIII-XX ст., треба зазначити, що більшість з них розповідають про події або напередодні, або під час свята Великодня. Автори намагалися через оповідачів передати всю красу Великодня і водночас важку, кропітку працю у підготовці до свята. Мабуть, це йде від наших пращурів, які з такою теплотою передавали наступним поколінням любов і шану до традицій. Моя прабабця вважала Великдень найголовнішим святом! Окремо хочу зазначити ще тему святкування на чужині, у неволі (твори М. Чернявського, П. Феденка). Наскільки щемко і важко давалися українцям Великодні поза Батьківщиною 🥹. Тому особливо Актуально зараз, під час повномасштабної Війни, звучать слова М. Чернявського: "Тяжко бути в таку ніч (мається на увазі, напередодні Великодня) десь далеко від рідного краю, від сім'ї і, блукаючи між чужими людьми, прислухаючись до чужої радості, ловити слухом чужий сміх, в серці точити, капля по краплі, гірку отруту самотини". Тож, прочитавши антологію, раджу її як дітям, так і дорослим! Ви не лише познайомитися із малознаними творами про Великдень, а й відчуєте на Смак всю Велич і Красу цього українського традиційного свята! Оцінка 10 з 10!

Анонім

За двома зайцями Михайлович Старицький "За двома зайцями" - один з найулюбленіших комедійних фільмів. Там прекрасно все і актори, пісні, костюми та сама історія. А от книгу, каюсь, прочитала тільки нещодавно. Сама книга написана як п'єса, тому в голові одразу ж уявляється, що ти сидиш в театрі, а перед тобою грають актори. Вже з самої назви одразу ж розумієш, що за двома зайцями не поженешся, а якщо і вирішиш таке зробити, то залишишся взагалі без нічого, з пустими руками. Тут ми бачимо на межі банкрутства Голохвастого (вже саме прізвище дуже багато нам про нього розповідає) в якого була цирюльня від батька, але синочок звик жити на широку ногу тому весь спадок він прогуляв. Але коли його цирюльню мають забрати за борги, до нього в голову прийшла геніальна ідея одружитися на багатій нареченій Проні, щоб і гроші її батьків прогуляти :) Але його душа бажає ще й кохання гарної але бідної Галі, незважаючи на те, що він їй геть не подобається і вона має хлопця Степана. Але наш герой хоче все й одразу: і гроші Сірків, і кралю Галю. І тут починаються смішні, курйозні ситуації, за якими цікаво спостерігати. І коли здається все добре - зайці розбігаються в різні боки…… Найбільше мені було шкода Проню, котра говорить в кінці, що їй не його гроші потрібні були (яких насправді не було), а вона полюбила саме його  Смішні жарти, український колорит, продумані персонажі і сама історія сподобаються всім. Це надзвичайно цікава книга котра прикрасила мою бібліотеку. Наша українська класика неймовірно прекрасна. Раджу всім і книгу, і фільм.

Анонім

На свято кожен із нас — трохи дитина Особливо, якщо це свято відноситься до найдовшого християнського циклу і триває аж 40 днів Пам'ятаю, як мої прабабусі в період від Великодня і до Трійці віталися лише "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!" Зараз помічаємо, що вже навіть тиждень по Великодні, у так звану Світлу седмицю, ніхто цього не дотримується Проте найголовніше на Великдень — не забути про Христа Про Його смерть і Воскресіння Про Його жертву заради спасіння людства Ця збірка великодніх історій про життя, смерть і безсмертя Про "сенс свята та/або трагедію безсвяття" Про любов, віру і надію Про жертву і прощення, поразку і перемогу Про перемогу світла над темрявою, а життя — над смертю Бо ж якщо смерть можна подолати, то виходить, немає нічого неможливого Гортаючи сторінки цього неймовірного видання, чуєш великодні дзвони у церкві, відчуваєш запах воскових свічок, бачиш їх відблиски на образах А ще знову і знову вдивляєшся у зморшкуваті руки бабусі, які тремтять, але все-таки виробляють тісто на святу паску, бо "доки могтиму спекти — житиму" Це та книга, яку не "прогоротаєш" за вечір Глибину її текстів потрібно "смакувати", роздивляючись, як вміло розмальовану писанку — повільно, помічаючи і відкриваючи приховані сенси, відчуваючи зв'язок з традиціями минулих поколінь Дякую видавництву @vivatclassic за цю можливість знайти точки дотику минулого і сучасного

Анонім