Осінь – пора моторошних книг, а жовтень й поготів
Якщо ви прочитали на обкладинці, що ця книга про любов, без перебільшення так і є
Любов материнську, яка поза часом і простором, попри і всупереч, безумовна і вічна
Навіть якщо твоє дитя мертве, у твоїй душі тліє вогонь любові, який, можливо, і тримає тебе, зігріваючи у моменти відчаю
Ця книга дуже передбачувана, але навіть здогадуючись, яким буде фінал, її не можна відкласти
Інколи деяким епізодам не ймеш віри, а потім жахаєшся від справжності вчинків найрідніших
Наївності головної героїні часом дивуєшся, а від моторошних подробиць подружнього життя хочеться заплющити очі і не вірити, що, на жаль, такі випадки не поодинокі
Мені дуже подобаються сюжети, в яких є кілька часових ліній, а події відбуваються в дорозі
Саме таким чином авторка будує свою історію, описуючи поїздку Сьюзан Лентіґо до Північної Дакоти
Мета головної героїні - бути присутньою на страті Чудовиська, того, хто 20 років тому вбив її донечку Емі
Та чи дійсно той, хто вбив її дитину, є Чудовиськом?
Можливо, найстрашніше завжди було поруч?