"Емпати"- одна з найкращих з прочитаних мною книжок за останні кілька років. Прочитала першу книгу ще у 2023 році і вона досі найулюбленіша. Мені дуже близький головний герой, який мене зовсім не дратував, що буває дуже рідко. Також мені дуже імпонує те, що це квір історія в якій гг не страждає від внутрішньої гомології, бо вже трошки набридли подібні книжки. Хотіла б зазначити, що в даній книзі також порушують купу важливих тем, тому я з нетерпінням чекаю на фінал історії.

Я в шоці, наскільки мені сподобалась книжка, ще жодне фентезі так мене не цікавило, чесне слово! Ще й автор виявився українцем, а я, ой як люблю талановитих українських письменників! Отже, Головний герой - Кай, - емпат. Емпати - це люди, що здатні керувати чужими емоціями, а також їхні емоції передаються емпату. Сім'я Кая намагається боротись з тими, хто мають додаткові здібності (інсайдерами). Одного разу Кай не зміг упоратись зі своїми емоціями, його виявили інспектори, і йому довелось йти вчитись в Інститут для інсайдерів. І ох як не солодко йому довелось там, з одного боку - сім'я, що його не приймає, з іншого - студенти, проти яких його сім'я працює над ліками вже більше десяти років. Це фентезі зацікавило мене з першої сторінки і планую купувати другу частину, тому рекомендую і вам!

Це друга частина серії, і в цій частині більше уваги приділяється відносинам Кая та Джиена, а події розгортаються більш жваво. Загалом я в захваті від цієї книги, читала кожну можливу хвилинку. Але. Що не сподобалось - це фінал, бо я не люблю відкриті фінали перед наступною частиною, яку ще чекати і чекати. Ти просто перегораєш в очікуванні і не знаєш чи варто чекати наступну частину, бо якщо це цикл, то і наступна частина може закінчитись так само суцільною невідомістю і купою запитань. Я так починала читати драконів Яррос, в результаті продала дві частини і не планую купувати третю поки не з'являться всі. В цій частині Кай намагається приборкати свій вплив без ліків, відносини з Джиеном набирають обертів, але навчання в Інституті складається не так легко, а ще й тут з'являться каверзна сестричка, зі своїм бажанням забрати собі акції Кая, та організація антиінсайдерів на чолі з Ханною не дають спокою. Мені подобається трансформація Кая із заляканого хлопчини, що не любить себе до впевненого в своїх силах хлопця, що заради коханого готовий рознести весь світ. Не знаю, коли наступна частина і чи дотерплю до неї не перегорівши, але якщо вас таке не зупиняє, то дуже раджу!

можна мені психолога?? тому що, реально, останні сторінки вбили мене абсолютно, що я навіть не очікувала друга частина дійсно містить дорослі сцени, і вони неймовірно чудові, у мене від них перехоплювало дух, хоча великого нічого не відбувалося, але все таки ДОМІНІКА, ЯК ЖЕ Я ТЕБЕ НЕНАВИДЖУ. якщо ви хочете книгу побіситися — ось вона перед вами. я відчувала максимальну несправедливість по відношенню до Кая, і мені було так шкода його( у персонажі Кая, я все більше починаю вбачати себе, з тривожність, з самозвинуваченням, з світом, що тисне все дужче коротше, книжка дасть вам пропотіти, успіхів !!

Перша частина закінчилась коли на мою думку все тільки почало розвиватись. І я не могла дочекатись коли ж буде друга. А друга закінчилась на самому цікавому і тепер треба чекати третьої, а це буде не скоро так як ця тільки вийшла? Друга частина мені однозначно більше до вподоби. Цікаво спостерігати за взаємодіями між друзями. Як вони тренуються зі своїми силами і як кожна вона розкривається в кожного по різному. Цікаві описи їх групових занять, де розповідається, як кожний вид вміє впливати і як це проявляється, особливо коли вони разом хочуть створити, якусь спільну картинку. І ще більш цікаво було, як з цим всім справляється Кай, ще й після тих подій, які були в кінці першої книги. Нарешті можна було спостерігати за розвитком почуттів між головним персонажем і дискретом. Їхня як би мовити привʼязаність один до одного, дає поштовх до чогось більшого. Те, як дискрет визнає, що має синдром рятувальника, а емпат натомість намагається прийняти його допомогу, показує, що вони не ідеальні, але борються із цим. І вже хочеться трошки більшої їх хімії. Хоча ні один, ні другий ще не визнав її, але тут все дуже очевидно ж, особливо після деяких сцен? Після кінцівки залишається дуже багато питань. Але вони всі будуть відкриті лише у третій книзі. З нетерпінням буду на неї чекати.

Сказати що я в захваті після прочитання це нічого не сказати. Я не могла відірватися від прочитання. Аж настільки я хотіла знати чим все закінчиться і розбити собі серденько. Сюжет продовжує події першої книги. Кай повертається в школу. Перед ним повстають нове випробування, «спільна практика». Хлопцю і так тяжко довіряти оточуючим, а тут треба слідувати за Дискретом і працювати командою. Кай в цій частині росте. Він прагне змін і більше не хоче залежати від таблеток. Юнак ходе на багато додаткових занять і працює над собою. Джиен стає вже не другом, а потребою. Каю важко не зриватись, проте дискрет завжди поруч і завжди поможе. Джиен в другій книзі дуже турботливий і ніжний. Хлопець постій приходить підтримати та помогти Каю. Він приймає хлопця зі всіма його зривами і завжди на його боці. В цій частині нарешті появляється неймовірно ніжні та інтимні сцени. І в ці моменти світ зупиняється і ти просто перечитуєш це по 10 раз А також сформувався дует коміків Міка та Ірен. Ці дві квіточки так жартують що навіть най напруженіший момент стає смішним. Кінцівка в стилі першої частини. Просто кидає тебе і все. Ти живеш з тривогою і переживаннями що буде далі. Я не просто задоволена книгою, я кричу. Схоже ця серія знову займе місце найкращої книги року.

Хто б що не говорив, але для мене це найкраща книга 2024 року. Мені дуже сподобалась ідея та те, як написана книга. Світ де звичайні люди живуть з інсайдерами не новий, але для мене цікавий. Сюжет доволі повільний, адже ми спостерігаємо за Каєм, який вливається в цей світ інсайдерів. Тут немає епічних битв, проте гарна детективна лінія. Ідея не нова, але цікаво спостерігати, як син компанії що бореться з інсайдерами, сам є ним. Персонажі цієї книги це найкраще. Ми маємо чудових 5 героїв і Міка…(прошу зменшіть йому екранний час). Спостерігати за цією компанією саме задоволення. Ірен це чисто стендапер групи. Якщо вона поряд чекай чогось смішного. Кай як головний герой мені дуже сподобався. Через свій тип впливу (емпат) та складне дитинство має певні психологічні травми та розлади, які заважають йому вести нормальний спосіб життя. Проте юнак всеодно приймає участь в студентському житті та сам прагне розслідувати серію убивств, до якої скоріш за все причетна компанія його сімʼї. Джиен теж такий доволі цікавих хлоп. Нам мало що говорять про нього і його мотивацію. Як він сам жартує, що в нього є синдром рятівника. Хімія між ним та Каєм мені сподобалась. Багато таких напружених сцен де ти думаєш «от-от і поцілуються». Підсумовуючи, книга мені дуже сподобалась, що в цьому році прочитала аж двічі (навіть вирішила відгук обновити). Мені ідеально заходить в тяжкі емоційні моменти. Дуже чекаю продовження.

Скажу чесно, у мене були не дуже високі очікування, щодо книги, після першої частини, але «Дискрет» мене приємно вразив. Історія набагато більш якісно прописана (наприклад тільки після першої третини Дискрету ми дізнаємось, що дійство відбувається в Бельгії (або ж я пропустила цей момент в Емпатах)), краще розкриваються персонажі, і нарешті достатньо уваги приділяється навчальному процесі (бо взагалі-то основні події відбуваються в Інституті інсайдерів, в якому робить вигляд, що навчається Кай). Ще мені дуже сподобалися поглиблені описи застосування всіх інсайдерських здібностей, можливості кожного виду та їхній вплив на організм, бо це все ж фентезі, хоч і міське. Звісно ж я не можу обійти стороною хімію між Каєм та Джи. Не сказати, що їхні стосунки нарешті стали нормальними (куди там, у всій серії дійсно адекватні стосунки вибудовуються у Камілли та Хейгера), але принаймні вони щиро намагаються побудувати такі, попри всі свої вибрики. Вони обидва визнають, що мають купу проблем – синдром рятувальника у Джиена та цілий набір тривожника у Кая, та не зважаючи на це, вчаться буди один з одним. Те, як Джи, незалежно від обставин, підтримує Кая, просто в саме серце. Так само мене дуже радує, як Кай вчиться приймати допомогу від Джиена і довіряти йому. Хочу також хочу відзначити, як гарно прописані емоції самого Кая, як він сприймає їх, працює з ними та розвиває свої здібності. Так, він досі доволі безрозсудно кидається з головою у нові проблеми, але при цьому вчиться діяти більш розважливо у критичних ситуаціях. Інші персонажі не менш гарно розвиваються і розкриваються, за автору велика подяка. А ще мене капець як дратували Фрея і Домініка. Фрея, коза така, все життя була татусевою улюбленицею, а після смерті матері і коли дізналася, що її близнюк – емпат, вирішала остаточно доконати брата, об’єднавшись з батьком, який його і так практично ненавидить. А ось Домініка розчарувала значно суттєвіше. Здавалося б, досвідчена інсайдерка та викладачка, і при цьому абсолютно не вміє взаємодіяти з підлітками (та і іншими людьми, якщо чесно). Її вибухова імпульсивність пояснює, чому їй не підвищують кваліфікацію, як відмітила Камілла. Вона постійно хоче, щоб було все по її та абсолютно не готова приймати будь-які пропозиції, якщо вони розбігаються з її власними уявленнями. Загалом я прочитала книгу за добу і це був справжній вибух емоцій, настільки ними вона насичена. І кінцівка як завжди, залишає в напруженому очікуванні продовження/фіналу. Єдині недоліки, які можу тут відмітити – редактора трохи хромає та в оформленні лімітованого видання купа чудових ілюстрацій, але всі вони виконані в різному стилі, що створює доволі відчутний дисбаланс, коли персонажі зображаються настільки по-різному. Я абсолютно розумію проблему пошуку гарних ілюстраторів, які б згодилися на такий об’єм роботи і можливу обмеженість бюджету, та коли купляєш книгу за 850 грн (1000 після завершення перепродажу) в якій акцент саме на візуальному оформленні, то хочеться, аби це оформлення було трохи більш гармонійним і продуманим.