«Між небом і землею» — це історія не просто про кохання. Це книга про вибір. Про момент, коли серце тягне в один бік, а реальність — в інший. Авторка дуже тонко показує, як легко можна загубитися між почуттями та обов’язком, між мрією і страхом зробити крок. Тут немає ідеальних героїв — є живі люди з сумнівами, болем і надією. Мені особливо сподобалося, як через просту, але глибоку мову передається внутрішній шторм персонажів. Ти читаєш — і ніби сам стоїш «між небом і землею», не знаючи, що обрати. Це книга про: — другий шанс — силу прощення — ціну мовчання — і любов, яка або підносить до неба, або боляче повертає на землю Після прочитання залишилося відчуття тиші. Такої, знаєте, коли хочеться трохи побути наодинці зі своїми думками.

? «Кожен з нас має цей магічний банк - час! Ріг достатку з минущими секундами… банк може закрити рахунок будь-якої миті й без попередження - життя може скінчитися будь-коли» ?️?️?️ Історія болі, несприйняття, зневіри, але щирості і неймовірного кохання ? Друга частина книги взагалі відрізняється від екранізації і це добре, мене оригінальна історія зачепила більше ? ? Лорен живе звичайним життям ? будні, лікарня, допомога людям… але один трагічний момент змінює її життя… тепер воно знаходиться за крок від смерті ? Артур - архітектор, який винаймає квартиру… і одного разу зустрічає таємничу і незнайому жінку у шафі ? Ця зустріч змінює їхнє життя, зʼєднує і не дає розʼєднатися їхнім душам ? ❓Чому саме Артур бачить Лорен? Можливо, він є останньою ниткою, яка не дає їй втратити себе між небом і землею? І чи зможе справжнє кохання побороти смерть і повернути Лорен до життя? ? «Може, це і є чистилище - вічна самотність» ? «По-справжньому ми даємо лише те, чого в нас мало» ? «Кожному свій світ. Головне - пустити коріння в потрібний нам ґрунт» ? «Найголовніший з усіх земних дарів, який і робить нас людьми, - це щастя ділитися» ? «Смерть не приходить на запрошення, вона сама виставляє умови» ? «Самотність - це сад, де всихає душа» Мій ? рекомендасьйон ? Друга книга від Леві ?

Книга про життя мешканців одного дому, в якому працює ручний ліфт, та про сім’ю ліфтера. Автор змушує замислитись про людські цінності, дружбу, життя людей з обмеженими можливостями. Розв’язка виявилась не такою цікавою, як хотілося б. Проте сподобався стиль і простота викладу автора.

"Симфонія монстрів" Марк Леві Видавництво Старого Лева, 2024 ⠀ "Мене звати Валентин Ходов, і я обов'язково втечу..." ⠀ Це історія про хороброго хлопчика, який рятує друзів, але не може врятувати себе. ⠀ "Завідувачка бачить свою місію ось в якому сенсі: виховати малих українців, щоб вони стали великими росіянами." ⠀ Це історія про монстрів, які з вигляду дуже нагадують людей, хоча втратили все людське та зазіхають на найсвятіше - дітей. ⠀ "Четверо дітлахів затрималися й напали на нього ззаду. Боротися з ними було марно. Він скрутився в клубок, стиснувши кулаки, а копняки знай сипалися на нього. Обличчя вони не чіпали, щоб вихователі нічого не запідозрили. Відлупцювавши його, вони попередили, що завтра ще дадуть йому прочуханки. Та не копняки розлютили Валентина, а те, що вони назвали його мерзенним українцем. Усі ці дурні були українцями. Він має втекти звідси, поки все це «чародійство» і його не перетворило на робота." ⠀ Це історія про боротьбу в складних ситуаціях, коли людина має швидко обирати на чиєму вона боці. Чи її совість зможе змиритися з правдою. ⠀ Це могла би бути справжня історія. Це могли би бути справжні герої та родини. Але в реальності все не так просто. Деякі реальні персонажі з цієї книжки досі не на лаві підсудних. ⠀ Автор гарно написав цю історію, він акцентує увагу не на трагічних моментах, а на сімейних та людських цінностях. На тому, що допомагає нам зараз вижити. ⠀ Раджу 8⭐️ з 10⭐️ ⠀ Про книжку: ⠀ "У цьому романі популярний французький письменник Марк Леві волає про найжахливіший наш із вами біль — викрадення й депортацію українських дітей на територію Російської Федерації з подальшою зміною їхніх імен і прізвищ, стиранням пам’яті, із промиванням мізків. Цей акт геноциду — найцинічніший із усіх можливих, і письменник вважає своїм моральним обов’язком кричати про це на весь світ. «Симфонія монстрів» — болюча історія викраденого німого хлопчика; історія його незламної віри, любові і, зрештою, перебування на пекельній «фабриці манкуртів», на сировину для якої його збиралися перетворити. ⠀ #примхливачитака

В анотації до книги сказано, що це мила історія кохання молодого ліфтера Санджея та власниці квартири на дев'ятому поверсі, Хлої. ⠀ Але для мене історія їхніх стосунків була зовсім не на першому місці. ⠀ У Нью-Йорку на П'ятій авеню, у будинку номер 12, оселилися кардинально різні мешканці, але їх усіх об'єднює одне - старовинний мехінічний ліфт. Тож ви легко можете уявити, що після того як нічний ліфтер потрапляє в лікарню, життя мешканців кардинально змінюється. ⠀ Книга щедро насичена гумором. Її ідеально читати ввечері, після важкого робочуго дня. ⠀ Автор так майстерно описав усіх персонажів історії, що складається враження, наче сам читач стає мешканцем будинку номер 12. ⠀ Книга показує, як важливо не зрікатися своєї мрії та кохання, і кожне падіння - це насправді старт, підйом до нової сторінки життя. ⠀ Надіюся, що з часом хтось придбає права на екранізацію цієї книги і режисери мене не розчарують.

Коли я бралася за читання цієї книги я не покладала великих надій. Сюжет мені був знайомий з екранізації, та й чомусь була впевнена, що нічого нового я не прочитаю. Що таке може бути, що вразить мене більше? P. S. Екранізацію я бачила 15-20 разів? ⠀ Лорен жила звичайним життям, але одного дня вона потрапила в аварію і опинилася між світом мертвих та живих. ⠀ Артур молодий архітектор, який жив розміреним життям поки не зустрів її - жінку, яку може бачити та чути лише він. ⠀ Чоловік стає останньою надією Лорен, єдиною ниткую, яка пов'язує її з світом живих. Проте чи зможе Артур їй допомогти? Та якою ціною? ⠀ На перший погляд, просто романтична історія, з якогось боку навіть казка. Але чим ближче я наближалася до фіналу - розуміла, що фільм не передав і 30% подій книги. ⠀ Це було моє перше знайомство з автором, але стиль його письма мене зачарував. Уже з перших сторінок я опинилася в епіцентрі подій, ясно уявляючи кожний епізод. Та й сама книга намертво закарбувалася в моїй голові, що, мабуть, мені не потрібно буде її перечитувати, щоб ясно згадати події чи навіть фрази?

Історія, в якій головний герой - механічний ліфт з його вірним служником-ліфтером Діпаком. Історія, що акцентує на МОЖЛИВОСТЯХ людини, яка користується колісним кріслом, жити життя на повну, при цьому жодним, навіть найменшим способом, не викликаючи жаль чи співчуття. Історія, яка руйнує стереотипи щодо зовнішності офісних працівників, котрі мають завжди виглядати так, ніби щойно зійшли зі сторінок глянцю. Історія про вікові традиції окремо взятих країн і родин, і їхнє непорушне дотримання з величезною повагою і віддачею. Історія про справжню чоловічу дружбу, яка вартує більшого, ніж рахунок за вдалий ІТ- проєкт. Історія, загалом про кохання, але, як на мене, сюжетна лінія тут аж ніяк не про це. Та якщо хочете провести вечір в компанії легкого чтива, ця книга підійде ідеально.

Книга про кохання Санджая до дівчини в інвалідному візку Хлої. Весь сюжет крутиться навколо старовинного ліфта одного з житлових будинків. Ліфтери для цих ліфтів, це рідкість, одного разу напарник з нічної зміни падає і опиняється в лікарні. Постає питання про заміну ліфта на звичайний, оскільки знайти професійного ліфтера не так просто. Однак, щоб не втратити роботи один із ліфтерів пропонує свого племінника Санджая на цю посаду, таким чином головний герой потрапляє в той будинок, де живе Хлоя. В книзі є багато про дружбу, вірність, кохання та силу людей, коли вони об’єднуються. Більш нічого не можу написати, бо мені зовсім не сподобалась, якось важко було читати і нудно, але впевнена, що книга заслуговує на увагу??