Зимовий детектив, сніг, Канада, хуртовини, керлінг. З точки зору задуму, якщо детально читати та аналізувати розділи, які написано напочатку детективу, то зразу можна дізнатись, хто вбивця. Основа детективу - це дитячі травми та їхній вплив на життя. Вже є екранізація серіал "Три сосни" досить нічогенька.

Спочатку я поставила історії 4, та подумала пару днів, і зменшила оцінку. Це класичний детектив, з гарними описами природи, повільний і спокійний, де багато уваги приділяється деталям та затишку. Інспектор Ґармаш повертається в село Три сосни, де зустрічається зі "старими друзями" з першої частини. Та тепер це розслідування вбивства жінки, що була авторкою книги й місцевою жителькою. На початку книги ми знайомимося з цією жінкою. Сісі де Пуатьє одразу викликає бажання прибити її, тож за нею майже ніхто не сумує. І здається, що в траурі лише її родина. Ґармаш, виясняючи деталі, також спілкується з компанією сусідів, що знають одне одного багато років, і пронесли дружбу через різні негаразди. Це одночасно і затишна історія, але тут криється і мінус - дуж-дуже багато імен і героїв. Так, вони прописані з різними характерами й описами, але від цього втомлюєшся в якийсь момент і можеш загубитися в усіх цих іменах. Хоча підозрюю, що з кожною книгою героїв буде все менше, і пам'ятати теж треба буде менше. Другий мінус, багато термінів французькою. І якщо ви теж нею не володієте, то треба буде постійно читати переклад в зносках, що гальмує і без того повільну історію. По-третє, як на мене, в обох частинах дуже неправдоподібний і хитромудрий злочин. Ключове завдання злочинця, зазвичай, здійснити план і щоб його потім не вирахували. А коли хиткий план складається з купи пунктів, кожен з яких залежить від інших подій або реакцій сторонніх людей, як на мене, це 100% провал. Тож читати раджу тільки якщо вам байдуже, як саме злочин реалізовано й придумано, а головне - вирахувати, що трапиться і хто винний. Тут це реально, адже детектив герметичний. І, не зважаючи на вбивство (це ми знаємо з анотації), історія досить затишна й зимова.

Купуючи цей детектив я не думала, що вв’язуюсь у цикл на 10+ книг, але маємо, шо маємо. Зловісно тихе життя — доволі повільний детектив, що нагадує твори Агати Крісті. Події відбуваються в Канаді, тому тут доволі часто вживаються французькі слова, це і додало мені схожості з розслідуваннями легендарного Пуаро. В невеличкому селі Три Сосни відбувається вбивство однієї з мешканок, що зводить нанівець тихе життя мешканців. Ніхто не має уяви, хто і чому вбив місцеву вчительку, і саме це треба з’ясувати інспектору Гамашу та його команді. Як я вже казала, розслідування доволі повільне, тут нема кліфхенгерів після кожної глави, тому книга читалась доволі довго, хоч зазвичай я ковтаю детективи за добу. Десь з середини події починають закручуватись і справа йде жвавіше. Убивцю не розгадала, бо мене весь час відволікала одна з працівниць поліції, яка була найпідозріліша з усіх:) Тому сподіваюсь, що її персонаж розкриється в наступних книгах. Рекомендую, якщо ви любите книги про Пуаро.

Нарешті українською вийшла перша книжка із величезного циклу (17 ) канадської письменниці. У селі Три Сосни у лісі знайшли мертвою жінку похилого віку. В неї поцілили з лука. Це сплановане вбивство чи випадковість? За розслідування береться інспектор із Монреаля Арман Гамаш. Щось у цьому тихому лісі витає дуже зловісне і детектив не вірить, що це нещасний випадок. Я давно хотіла познайомитись із цією серією. Але перша історія не вразила. Якось все дуже сильно розтягнуто, безкінечна кількість діалогів ні про що , описів людей, їхніх вчинків. Хоча атмосфера канадської глибинки передана гарно.Рлзслідування ведеться повільно настільки, що забуваєш, що там було спочатку. Тут більше не про сам злочин, а про те, чому ж його вчинили і головне -хто. Адже постраждати можуть абсолютно невинні персонажі. Обов'язково дам шанс ще другій книжці, як тільки вийде українською.

Ця книга, ніби списана з картини Джейн, яку знайшли мертвою на лісовій стежці. Щоправда, персонажі тут не печерно-схематичні, а об'ємні та шалено живі. Впевненими штрихами виконане тло цієї роботи - канадське маленьке село, оточене барвистим лісом на межі між осінню та зимою. До речі, погода наче має свою сюжетну лінію, що набирає обертів від зав'язки до штормової кульмінації. То хто ж така Джейн в цій історії? Вчителька на пенсії, активістка, добра людина, яку любили всі - від її собаки до колишніх учнів-бешкетників. Хто б тільки міг подумати, що в когось може піднятися рука на стареньку. І ще більше вражає те, що загинула вона від стріли. Спочатку я ніби розчарувалася, бо хотілося чогось темнішого. Але потім я зачарувалася селом і його цікавими жителями, як інспектор Ґамаш. Сюжетними лініями та поворотами, логікою та гумором. Справді - то навпрочуд мистецьке село, ніби маленький рай. Тут вам і художники, і шеф-кухар, і поетеса, і схиблений на антикваріаті. І куди ж без милої книгарні та її чудової власниці Мирни. Але і в тому раю є отруйна змія, а точніше - цілий будинок зі зміями. Тут вам і проблеми батьки/діти, і брехня, і давні таємниці. Детектив виявився міцнішим, ніж я думала. Я дивилася зовсім в іншу сторону, тому розв'язка мене вразила.

?"Життя - це вибір. І наше життя обумовлено нашим вибором. Це водночас і просто і складно. І має вирішальне значення." Повільно та спокійно. Тихе містечко серед гір, всі про всіх все знають, атмосфера маленьких кухонних вечірок... Тиша та розмірність. Розслідування разом з детективами вели чи не всі жителі Трьох сосен) Я не дуже люблю таку повільність у книжках, інколи здавалося, що я читаю аби дочитати. Мотив злочину і вбивця доволі прагматичні. Щоб хтось з героїв викликав у мене особливі почуття - то такого не було. Єдине, агентка Ніколь ? якась вона бісячо-мутна. Цікаво чи розкриється її персонаж у наступних частинах? Але десь після 250 сторінки стало цікавіше, читання пішло швидше. І до фіналу я вже читала не відриваючись. Розв'язка витягнула повільно-розмірену манеру оповіді. Мені сподобалось як все закінчилося: "Життя тут було аж ніяк не метушливим. Але воно й не було тихим." От щось у тому фіналі мене зачепило. І якщо першу половину я думала, що на цій книзі, моє знайомство з авторкою закінчиться. То зараз я б не була така впевнена)