“Полонений принц” - це надзвичайно цікава та колоритна історія з політичними іграми, палацовими інтригами жорстокістю та зрадами. Події якої відбуваються в південних краях. Де світить палке сонце, люди носять довгі сорочки і де рабство є нормою Після смерті короля Акʼєлосу, законного спадкоємця трону, принца Даміаноса зраджує його брат, Кастор. Всі думають що спадкоємець мертвий, але Кастор підносить брата у подарунок, як раба, принцу Вери, Ларону. Що тепер буде з Даменом? Що його чекає, коли Ларон дізнається хто він? А найголовніше, як втекти з палацу країни ворога. Історія дуже цікава та непередбачувана. Вера, країна розпусти. Всі придворні мають, як мінімум одного пестуна. Та ігрища, які вони влаштовують, це щось з чимось. Тут варто боятись не лише принца, його дядька чи придворних, але й пестунів, які мають сильний вплив на господаря. Стосунки Дамена та Ларона вибудовуються поступово. Колишній спадкоємець не готовий миритися з долею раба і всіма силами протистоїть королівському двору. Лоран у свою чергу холодний та доволі жорстокий. Готовий ламати Дамена, поки той не підкориться. У процесі історії, від цілковитої ненависті їхні стосунки переростають в ділові. Даменіанос пробує залучитись довірою Лорана заради себе та інших рабів. Лоран дуже цікавий персонаж, адже незважаючи на свій холодний характер, щось тепле ховається всередині. Але жорстокий світ не дає цьому проявитись. Дамен ж починає потрохи звикати та привʼязуватись до принцва Вери. Хімія між ними повільна, проте інтригуюча. Тут немає неочікуваних поворотів. Сюжет розмірений та неспішний. Проте ця книга дивує та не відпускає. І ти хочеш читати далі. Це щось нетипове, щось екзотичне і щось цікаве.
Анонім
Я не дуже дружу з янґ едалтом, бо часто бачу там сюжетні дірки, легкі історії, персонажів, які не притягують... Я знала, що Темне сходження — це YA, але на нього були такі гарні відгуки, що я вирішила таки його взяти. Як тільки я почала читати, то зловила дуже жирний вайб Володаря перснів, бо побачила прям цілу схожу сцену (хто поняв, той поняв 😁) і думала, що вся книга буде в такому стилі... Так, тут є древнє зло, яке прокидається, є обраний, який стає на шлях боротьби, є магічні артефакти, АЛЕ… Ця книга, хоч і має вайби ВП, насправді дуже від нього відрізняється. Це індивідуальна, самобутня, якісно прописана історія, яка дуже класно розкривається по ходу сюжету. Легкий початок, який поступово переростає в напружений кінець. Як для свого піджанру супер 👍🏻 В другій частині обіцяють скло, а я вже протираю лапки, бо я і скло — друзі навік 🤭 Ох, як же я люблю, коли книжкові герої страждають… 😁
Анонім
Дочитала Темне сходження 🖤 Я не дуже дружу з янґ едалтом, бо часто бачу там сюжетні дірки, легкі історії, персонажів, які не притягують... Я знала, що Темне сходження — це YA, але на нього були такі гарні відгуки, що я вирішила таки його взяти. Як тільки я почала читати, то зловила дуже жирний вайб Володаря перснів, бо побачила прям цілу схожу сцену (хто поняв, той поняв 😁) і думала, що вся книга буде в такому стилі... Так, тут є древнє зло, яке прокидається, є обраний, який стає на шлях боротьби, є магічні артефакти, АЛЕ… Ця книга, хоч і має вайби ВП, насправді дуже від нього відрізняється. Це індивідуальна, самобутня, якісно прописана історія, яка дуже класно розкривається по ходу сюжету. Легкий початок, який поступово переростає в напружений кінець. Як для янґ едалт взагалі супер 👍🏻 Події описані логічно, все подається поступово, немає надлишку зайвої інформації, але водночас все необхідне є. Десь третина книги йшла легко і не особливо аж захоплювала, а далі пішло, як по маслу. Це перша частина, тому скоріш за все розкачка через чимось більшим. В другій обіцяють скло, а я вже протираю лапки, бо я і скло — друзі навік 🤭 Ох, як же я люблю, коли книжкові герої страждають… 😁
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
