Автор створив цей світ у 17 років (так пишуть)і Алагезія постає перед нами у всьому багатстві своїх соціальних, політичних і антропоморфних зв'язків. Я розумію, що твір написаний підлітком для таких же тінейджерів, але сподобається і тим дорослим, що люблять карколомні пригоди у фантастичних світах. А ще мають слабкість до драконів.
Отже, простий сільський хлопчик з дивним для людини ім'ям Ерагон блукав по горам, щоб вполювати якусь тварину на їжу для родини. Натомість знайшов дивний і красивий камінь, який пізніше виявився яйцем. І, звичайно, не простим, а драконячим. І ось за багато років з'явилися дракон і його вершник.
"Отже, не слід забувати, що дракони — магічні істоти, які дивним чином змінювали все, до чого торкалися. Вершники проводили з ними безліч часу, тому й змінювалися найдужче"
Ось і наш хлопчик змінився, бо мав вплив не лише своєї подруги драконячого роду, але й вчителя, і інших не менш харизматичних особистостей. Але переказувати фентезі річ не вдячна, тому краще почитайте, якщо ще цього не зробили. Але попереджаю, що це цикл з чотирьох книжок.
#пані_читає, читається дуже легко, тому рекомендую.
А на кшталт того, що у "Четвертому крилі" запозичено зв'язок між вершником і драконом, я можу сказати лише те, що так, тут він теж є, але є ще гноми, ельфи та різні поганці. Але ж ми не стверджуємо, що автор запозичив їх) Це світ фентезі, він такий. Тому, книги різні, але кожна по-своєму цікава.