Зніматися у фільмі жахів чи жити у ньому? Дуже крута і нетипова історія, якій справді віриш навіть більше, ніж очікувала від самої себе Це історія в історії, яка обертається навколо сюжету книги, що так підозріло схожий на дійсність І це чи не єдиний трилер, який тримав у напрузі до кінця Ну, майже до кінця... Та втім, книгу є за що похвалити: моторошна атмосфера, непрохідні хащі лісу на краю цивілізації, постійні дощі й вологість, дивні звуки навколо та перебої зі зв’язком Додайте сюди головну героїню актрису, в якої на попередніх зйомках фільму стався нервовий зрив. Вона переживає у своїй професії не найкращі часи і, не вагаючись, погоджується на першу-ліпшу пропозицію Це вже потім її лякатиме кожен порух, вона матиме сумніви щодо складу знімальної групи, а почуті ненароком розмови повністю переконають її, що єдиний спосіб урятуватися - тікати! Та як тільки Адель, здавалось би, намагається вхопитися за порятунок, трапляється дещо, що, на мій погляд, трохи затягує фінал і розмиває відчуття ідеально вибудованої напруги Попри це, "Хронометраж" - свіжий, кінематографічний, атмосферний трилер, який змушує сумніватися у всьому: у тому, що є фільмом, що реальністю, і навіть у тому, чи можна взагалі відрізнити одне від іншого Якщо любите історії, де кожен кадр дихає тривогою, а кожна тиша звучить гучніше за крик - ця книга точно для вас

ХРОНОМЕТРАЖ Кетрін Раян Говард Видавництво Старого лева    Книга мені дуже сподобалася. Початок - перші сторінок 100? читала повільно, було складнувато звикнути до побудови тексту, стилю автора в цьому творі, самого перекладу( "...через яку була перечепилася.., ...Мартін був найняв..." ?). Але сьогодні я дочитувала до 4 ранку, бо не могла заснути, не дізнавшись фіналу?.   Клаустрофобний детектив, в якому молода актриса Адель Раферті знімається в фільмі жахів у будинку?, розташованому в лісі????. Супер атмосферно Авторка передає всі емоції ГГ. Ще по дорозі на місце зйомок актриса отримує погрози. Після першої ночі зйомок вона прокидається і розуміє, що опинилася зовсім одна, без зв'язку, зникла електрика і йде проливний дощ. У неї навіть немає відповідного взуття. Адель почувається у пастці з приходом ночі. Вона постійно думає: де всі поділися, чи це дурний жарт знімальної групи... "? я впевнилась, що це все мені влаштовує знімальна група, що то якась матрьошкова егоцентрична дрочка творця, яке Стів собі влаштував моїм коштом." Адель постійно щось робить, щоб вибратися звідти, зарядити телефон та дати про себе знати близьким людям...   Фінал видався неочікуваним. Але в процесі прочитання виникає багато емоцій, запитань, переживань за ГГ. Тож цю книжку я довго не забуду та можу рекомендувати. ? Де люди тішаться своєю долею, бо їм вистачає здорового глузду, аби зрозуміти, що їхня доля - це вже чимало. Припиню кожного разу прив'язувати свою самооцінку до того, чим заробляю на життя, і почну натомість просто жити.

Дуже сподобався трилер. Це як раз те що треба читати в дощовий вечір на самоті. Так, розв'язка і головний, так мовити "злодій", зрозумілий десь з половини книги, але фішка не в тому. Головна причина через яку ви не можете відірватись від книги - це неймовірно густа атмосфера. В мене було таке враження, що це я біжу крізь темний ліс, падаю в грязюку, в мене на ногах тонесенькі балетки, які відчувають кожен камінчик, і все тіло вкрито дрижаками. Ну і все ж таки, доволі цікаво розкрита тема переслідування. А переслідування чого конкретно - це вже самі прочитаєте.

Один із прочитаних останнім часом трилерів, саме «Хронометраж» можу відзначити як вайбовий, цікавий, моторошний та швидко прочитаний. Одна з тих небагатьох книжок нині, від яких не можна відірватись до останньої сторінки. Ця темрява, ліс і злива — це просто моя, моя атмосфера ?.

«Хронометраж» — це захопливий психологічний трилер, який грає з уявою читача так майстерно, що ти вже не розумієш, де вигадка, а де реальність. Кетрін Раян Говард створила атмосферу, яка тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Головна героїня, акторка, що потрапляє на зйомки фільму, який дивно переплітається з її життям. Авторка грає на тонких психологічних нюансах, змушуючи читача разом із героїнею сумніватися в реальності того, що відбувається. Особливо сподобалась структура роману: “фільм у книзі”, сюжетні твісти, які не лише несподівані, а й глибоко продумані. Мова динамічна, яскрава, а атмосфера — напружена й місцями навіть клаустрофобна. Це той тип трилера, що не просто розважає, а залишає слід — змушує думати, аналізувати й переглядати певні сцени ще раз у голові. Ідеально підійде для тих, хто любить інтелектуальні психологічні ігри на межі жанрів. Рекомендую!

Акторська кар’єра Адель Раферті переживає важкі часи. Після провалу свого останнього проєкту вона відчайдушно прагне нової ролі, яка зможе повернути її на сцену успіху і відвернути увагу від минулих невдач. Її мрії, здається, ось-ось здійсняться: Адель несподівано запрошують замінити головну актрису в новому психологічному горорі «Остаточний ескіз». Зйомки проходять у віддаленому куточку Ірландії, серед густих ялинових лісів — ідеальне місце для створення тривожної, похмурої атмосфери. Але від самого початку щось йде не так. Ізоляція від зовнішнього світу, дивна поведінка знімальної групи, невловимі уривки розмов, які натякають на приховану правду, що її від Адель приховують. Та справжній жах починається, коли фантазії, створені для фільму, починають зливатися з реальністю. «Хронометраж» – це більше, ніж просто психологічний горор. Це тонко сплетений сюжет про межі між реальністю та вигадкою, про страхи, які народжуються в ізоляції, і про те, що буває, коли страхи стають реальними. Книга захоплює своєю атмосферою напруженості, де кожен елемент — від локації до персонажів — працює на те, щоб читач постійно відчував непередбачуваність подій.

Це просто скарб, давно такого цікавезного не читала. Опис ніби й простий, і начебто таке вже десь бачили в кіно (ні), але авторка вміє тримати на гачку й дивувати. Сюжет із вкладеними сюжетами, ̶с̶о̶н̶ ̶у̶в̶і̶ ̶с̶н̶і̶ ̶у̶в̶і̶ ̶с̶н̶і̶ книга про фільм за сценарієм по книзі. Ух, люблю таке страшенно. Воно ні на що не схоже, захопило мене з перших сторінок, і таку цеглинку я проковтнула за два вечори. Атмосфера Ірландії й віддаленої хатини в лісі просто неймовірні, а напруга відчувається майже фізично. Рекомендую.

книгу прочитала за добу, настільки цікавим і непередбачуваним є сюжет.. атмосфера описана дуже реалістично, таке враження, що я також була присутня в тому моторошному лісі разом з головною героїнею..проте фінал дуже розчарував..я не повірила в нього..