Карстен Генн

вчора ввечері я прочитала цю неймовірно теплу історію)

по вайбу: "Кіт, що рятував книжки", "Поліанна", "Різдво з червоним кардиналом")

Про глибоке людське, життєві долі, зцілення душ, коловорот добра та безмежну любов до книг і читання)

на мою скромну думку: musthave-на книга для кожного книголюба)

Карл Колльгофф багато років був продавцем книг у книжковому магазині свого друга «Біля міської брами». Йому вже за 70, і він розносить книги відвідувачам, які не хочуть або не можуть самі прийти в магазин. Він добре знає вподобання цих людей і підбирає потрібну книгу кожному. Він дуже ретельно запаковує книги та вручну доставляє їх у різні куточки цього міста, яке він любить.

Карл трохи самотній та відлюдькуватий, але коли раптово дев’ятирічна кмітлива дівчинка Шаша починає його супроводжувати, світ Карла і світ тих, кому він доставляє книжки, стає трохи ширшим і яскравішим.

Книга розповідає теплу та щемку історію людей, які люблять книги. Чудовий роман про силу книг і дружби, які здатні змінювати життя та впливати на нього.

«Водночас під обкладинками книжок — люди та їхні історії. Усередині кожної книги — серце, яке починає битися, коли її читаєш. Тому що це серце єднається з твоїм»

А ще там був кіт на ім’я “Пес”. Як може не сподобатись розповідь, де є книжки і кіт? ☺️

так приємно читати про любов до книг, коли сам розділяєш ці почуття з героєм. коли хтось з персонажів буквально висловлює твої думки >>>

трохи про сюжет: старенький ділусь карл вже дуже багато років на самоті ходить по одному й тому ж маршруту, розносячи книжки покупцям. він все своє життя провів поруч з книжками і працює у книжковому у маленькому німецькому містечку. життя карла досить самотнє і нудне, допоки в його житті не з‘являється 9-ти річна дівчинка на ім‘я шаша (шарлотта), яка стає його помічницею.

ця книжка не лише про книги, але й про людей, що їх читають і знаходять у книжках себе і свою віддушину. шаша - окрема насолода у вигляді вигаданого персонажа, яка змушує карла подивитися не лише на книжки, але й на людей, що їх читають і на реальне життя (зовсім трошки)

у цій історії немає того, що може не сподобатись, тому що текст легкий, персонажі живі, а сюжет — окрема насолода з краплинкою драми (все ж життя людей досить складне). однозначно рекомендую, це саме та книжка, з якою легко провести теплий вечір і кілька приємних годин (вона мала, тому ви легко прочитаєте її за день)

Такі книжки я можу читати часто: невеличкі за обсягом, про книги, добро перемагає (хоч і не без втрат). Тому, якщо ваш настрій потребує ментальної цукерочки - купіть її і проковтніть. Або повільно розсмокчіть. Переконана, вам смакуватиме)

Про що? Про взаємини між людьми і книгами, до того ж у довільному порядку.

Пан Колльгофф, чоловік поважного віку, живе книгами. Багато років він працює у книжковій крамниці, де власник був і залишився його другом. Але часи змінюються. З новою власницею усе не так просто. Тим більше, що і Карл, у свої 72, краще розуміє книги, ніж людей. Особливо дітей.

"Якщо ти багато читаєш, це не означає, що ти інтелектуал. Якщо ти набиваєш живіт, це не означає, що ти гурман. Я читаю як егоїст, задля власного задоволення й з любові до цікавих історій. Зовсім не для того, щоб пізнавати світ "

Але одного серпневого дня все змінилося - Карла своїм другом обрала 9-річна Шаша, яка згодом змінить розуміння старого чоловіка і про людей, і про книги. Також трансформується і життя особливих читачів Карла - людей, яким він приносить книги додому. Тому він і Buchspazierer.

Книга мені дуже імпонує своєю легкістю, не завважаючи на підняті гострі соціальні проблеми, життєвістю, а також - цікавими типажами. Виявляється, німці можуть бути і такими) Ну, дуже цікаво і незвично.

Але тепер я хочу прочитати цю книгу ще раз, але німецькою)