Яке жахіття, як я рада, що не довелось жити в 50-ті. Як би мені не подобалась естетика, стиль того часу, але яке ж мерзенне ставлення до жінок. Кожна поява чоловіка Неллі - це очікування зневаги і насилля від нього. Вирізки з журналів, газет і книг того часу підбурювали жбурнути цю книгу у стіну) А найгірше те, що так же і було насправді, а десь подібне ставлення до жінок існує досі. І від цього стає поганенько. На противагу Неллі, Еліс живе у сучасності, де повним ходом йде боротьба за права жінок, які знають собі ціну і вміють за себе постояти. І от в цьому часовому проміжку героїня мені не сподобалась. Бо все ж і ставлення до неї було інакше, і можливостей більше, і висказувати незгоду з чимось їй не заборонялось. Але вона чомусь все одно поводилась безвольно і не могла рота відкрити, щоб сказати, що їй щось не до вподоби. Мені ніби хотіли показати, що от в наш час так само до жінок ставляться, але для мене конкретно в такій подачі це було слабо. Але в цілому спостерігати за життям обох жінок і їхнім побутом цікаво, хоча і очевидно, чим все закінчиться у випадку з Неллі. Кінцівка не сподобалась, зіжмакана і не зовсім зрозуміла. Дуже розчарувала, тому тут і оцінка нижча, ніж хотілось поставити до останніх двох розділів. Ідея з рецептами прикольна, я б щось приготувала і сама) ?Бути успішною дружиною - це теж свого роду кар’єра, для якої знадобляться, зокрема, якості дипломата, підприємця, хорошого кухаря, досвідченої медсестри, педагога, політика та модної леді

Я не дуже люблю, коли історія ведеться одночасно з двох часових проміжків, але в даній книзі це було настільки органічно та цікаво, що я і забула, що не люблю це. Історія не має крутих поворотів сюжету та неочікуваних моментів, вона спокійно зосереджує нас на психологічних аспектах та спонукає думати. ⠀ Тож, яка вона ця ідеальна дружина? (я точно не в курсі, хіхі, бо такою не являюсь)? ⠀ Авторка знайомить нас із двома прекрасними жінками — Еліс та Неллі. На перший погляд, вони надзвичайно різні, навіть жили за різних століть, часів та звичаїв. Але насправді значно більшу схожість між ними було тяжко не помітити. ⠀ - Еліс — сучасна та самодостатня жінка, яка стала успішною піарницею. Доля звела все так, що колишню роботу їй довелось покинути та ще й переїхати з коханим чоловіком до передмістя? Попри власні досягнення вона все ще залежала від власного чоловіка. ⠀ - Неллі — здавалось би, що вона дійсно ідеальна дружина 50-х років. Вона догоджала чоловіку абсолютно з кожною його примхою, готувала, дбала про чоловіка та будинок, створювала ідеальну картинку подружнього життя??‍♀️. Тільки от чоловік був зовсім не гідний її старань та був тираном. Але за звичаями того часу було поза статусом виявляти непокору чи розлучатись, тому і Неллі залежала від власного чоловіка. ⠀ Але все змінюється рівно в той момент, коли Еліс знаходить книгу рецептів Неллі, починає готувати по ній, читати її листи і тут відкриваються таємниці обох жінок? ⠀ Мені не вистачило логічного фіналу, він був зіжмаканий та якийсь недолугий. Тільки через це я оцінюю книгу на 8, а не 10. Але все одно рекомендую вам, бо вона чудова. І да, там багато класних рецептів?, які я не буду використовувати, бо я ж вам не ідеальна дружина? ⠀

Якщо ви дівчинка з тонкою душевною організацією і ще не вийшли заміж (будь-який раз), можливо, вам не варто читати цю книгу, бо може так статися, що одружуватися вам взагалі не захочеться) Хоча, можливо, і варто прочитати цю книгу як довідкову літературу: що може бути, як не варто чинити і які варіанти виходу із сімейної кризи. Але попереджаю ще раз - тут суцільні тригери. Про що? Про шлюбні стосунки середини 50х років минулого століття та у наш час. Дві жінки, дві долі, дві бійчині. І один будинок. Одна жінка (Неллі) мешкала у ньому з середини 20 століття, інша (Еліс) переїхала зараз. Начебто зовсім різні часи, чоловіки та прагнення, але є в них одна головна схожість - вони шукають себе і хочуть бути вільними. Так сталося, що Еліс не лише знайшла рецепти своєї попередниці, але й листи останньої, у яких та розповідала своїй матері про події свого життя. Листи, що розкривають душу та натякають на таємницю. "Навіть страждаючи від болю, вона розуміла свою роль - схилятися перед чоловіком, вибачатися за непідконтрольні їй речі та полегшувати його життя, навіть ускладнюючи власне, - роль ідеальної дружини." Скажу відразу, ідеальність знищує, брехня псує стосунки, а маніпуляції руйнують обидві сторони. Якщо з Нелі у мене не виникало питань, то з Еліс усе набагато складніше, проблеми у шлюбі виникли до переїзду, то ж при стресовій ситуації вони лише посилилися, тим більше, що кожен з подружжя мав свої власні цілі та прагнення. Але закінчення книги -це ще не кінець історії, фінал залишився відкритим. І я налаштована зовсім не позитивно...

"Працюючи, тіште себе приємними думками. Тоді кожна справа даватиметься легше і приємніше." Ця книга про двох дівчат — Неллі та Еліс, які живуть в одному і тому ж будинку, тільки в різні часи. Тут описане життя жінок у провінції та роль жінки та чоловіка у сім'ї у різні періоди. Майже кожен розділ починається з порад жінкам з журналів 1950х р.р. як стати ідеальною дружиною (як догодити своєму чоловікові) і деякі з них, навіть мають сенс ?. Також тут можна знайти багато рецептів, якими головні героїні користувалися в повсякденному житті. І, звісно, страви тут мають велике значення — книга просякнута ароматами усілякої смакоти. До речі, дівчата, які полюбляють проводити час у саду та серед квітів також знайдуть тут декілька порад (правда, не знаю, чи дієві вони). Ця книга для мене — це такий собі коктейль з вайбу книг Сари Джіо та Коллін Гувер (тут є два часові проміжки та гіркоти історії додав аб'юз зі сторони чоловіка однієї з героїнь). Книга цікава, мені сподобалась.

Якщо ви шукаєте книгу з легким ароматом ретро, але з сучасним післясмаком – "Рецепт ідеальної дружини" саме для вас! Карма Браун майстерно змішує дві часові лінії, подаючи нам ідеальний коктейль із 1950-х і сьогодення. Виявляється, рецепт ідеальної дружини не такий вже й простий, коли додати дрібку таємниць, жменьку суспільних норм та щіпку жіночої сили. Героїня Аліса, копаючись у своєму новому домі, знаходить кулінарну книгу з рецептами від колишньої власниці – справжньої "домогосподарки" з 50-х. Але разом із рецептами печива приходять і рецепти на життя, які навчають не тільки готувати, але й ставити питання про свою роль у суспільстві та стосунках. Книга так майстерно підсмажує стереотипи про "ідеальну дружину", що після прочитання захочеться додати до своїх життєвих рецептів більше свободи і самоцінності. Після цієї історії ви вже ніколи не будете дивитися на старі кулінарні книги однаково – раптом вони теж ховають секрети? І хоча з вас може й не вийде "ідеальна дружина", зате точно вийде крута жінка, яка вміє творити своє життя на власний смак!

Непогана книга, проте мені здалося, що вона якась незавершена. Цікаво переплетені дві сюжетні лінії на початку, але здається авторка втомилася і кинула свій задум. Це роман проте, як жінка шукає себе, весь час балансуючи між роботою, хобі, сім'єю, дружбою та соціальними очікуваннями. Але рано чи пізно, постає питання: а хто ж я така, насправді, якщо прибрати все те, що я роблю для інших? Відповіді, які знаходять героїні місцями неочікувані і цікаві

Ця книга зачепила мене з перших сторінок, читати її було легко та приємно. Події відбуваються у двох різних епохах: у 50-х роках розповідається про життя Неллі з Річардом, а в 2018 році про Еліс і Нейта. Щодо Неллі, то її дуже шкода. Спостерігати за тим, як вона терпить насильство з боку чоловіка, було важко. Але коли вона відстоювала свої права, це справляло сильне враження. Вона уособлювала собою сильну жінку, яка була такою з дитинства, як про це й зазначалося у книзі. Неллі мені дуже сподобалась, і я до останнього сподівалася, що вона зможе стати матір'ю. Що стосується Еліс, то на початку я була здивована, як швидко Нейт прийняв рішення переїхати без жодних обговорень. Але згодом усе нібито налагодилось, аж раптом Еліс почала брехати своєму чоловікові. Вона часто говорила, що Нейт її зрозуміє і підтримає, але, вирішивши, що поки не час для правди, вона відкладала пояснення. В цілому книга мені дуже сподобалась, особливо атмосферою 50-х років, яку автор майстерно відтворив. Опис світу був настільки яскравим, що можна було все легко уявити, особливо під музику того часу. Я оцінила книгу на 5/5, бо вона мене дійсно захопила. Єдиним моментом, який мене трохи збентежив, був відкритий фінал, оскільки я не є прихильницею таких завершень, але це не вплинуло на мою оцінку. Загалом, я рекомендую прочитати цю книгу.

Книга про жінку, що написана жінкою. Цікаві діалоги, вдало описані внутрішні монологи головної героїні. Сюжет, що затягує пірнути в читання з головою.