Захопливий історичний детектив, який майстерно поєднує атмосферу Нью-Йорка кінця XIX століття з напруженим кримінальним розслідуванням. Калеб Карр створює виразних персонажів і занурює у світ, де наука та інноваційні методи психологічного аналізу лише починають прокладати шлях у боротьбі зі злочинністю.

«Алієніст» — це похмура й захоплива подорож до Нью-Йорка кінця XIX століття, де на тлі брудних вулиць і політичних інтриг зароджується новий спосіб мислити про злочин. Калеб Карр майстерно поєднує атмосферу історичного міста з інтелектуальним викликом: його герої не просто шукають убивцю, а намагаються зрозуміти природу насильства, коли сама наука про людську психіку тільки робить перші кроки. Напруга тримається не стільки на погоні, скільки на зіткненні прогресивних ідей із жорсткою реальністю часу. Це роман для тих, хто любить детективи з глибиною — де кожна тінь має свою історію, а кожне відкриття відкриває ще темніший коридор.

На вулицях Нью-Йорка зразка 1896 року відбуваються жахливі жорстокі убивства, але поліція ці вбивства не розслідує. Жертвами убивств стають хлопчики-повії з сімей іммігрантів, які зовсім не від хорошого життя змушені торгувати своїм тілом. Як таке може бути, що до їх смертей нікому немає діла? Доктор Ласло Крайлцер разом з репортером "Таймз" Джоном Муром, а ще двійко детективів і секретарка поліційного відділку отримують "добро" від тогочасного комісара поліції Нью-Йорка Теодора Рузвельта (так, того самого президента США) на розслідування цих убивств. Але нюанс в тому, що ніхто не має дізнатися, що вони проводять це розслідування. Взагалі, читання цієї книжки — це прекрасний спосіб максимально ґрунтовно, не маючи спеціальних знань, дослідити психологію злочинців. Настільки детально тут розібрано, як команда складає портрет можливого злочинця з того мінімального обсягу інформації, яка в них є і яку вони можуть отримати, досліджуючи трупи, залишені убивцею. Загалом, якщо вам хочеться почитати детально розписаний детектив, сюжет в якому розтягується доволі повільно, тоді ця книга для вас ? Мені було дууууууже цікаво настільки заглиблюватися в психологію злочинця, але правда в якийсь момент вже набридло, що автор так довго з нами грається, не розкриваючи особу злочинця настільки довго, наскільки це взагалі можливо. І я просто вже згорала від нетерплячки, не в змозі більше терпіти до розв'язки ?

Коли я спробувала коротко резюмувати свої враження від книги, вийшов такий собі оксюморон: «досить занудно, але захопливо» :) Як так може бути? Та просто: По-перше, це класичний поліцейський детектив про маніяків. Причому класичніше нікуди: психолог-профайлер (таких сто років тому називали «алієністами») розшукує вбивцю, що керується якимись своїми хворобливими мотивами; плюс команда максимально використовує досягнення кримінології. Автор при цьому дуже дотошно описує процес слідства – від прозекторської до «мозкових штурмів» команди. Це забезпечує занудство у хорошому розумінні цього слова. По-друге, і вже тут йтиметься про захопливе, це історичний детектив – події розгортаються наприкінці ХІХ ст. І ось тут автор ідеально тримає баланс між ретро деталями і реконструкцією (дуже переконливою) особистої історії убивці за його поведінкою – тією, що відчитує слідство. Однозначно, ключовим елементом захопливої розповіді стала історія поліцейської справи (включно з помилковими уявленнями, наприклад, що на сітківці мертвого ока зберігається образ того, що загиблий бачив останнім), а також картина становлення судової психіатрії загалом – дуже детально і переконливо виписані (йдеться про час, коли Фройд щойно опублікував свою першу книгу). Додайте сюди психологізм у виписуванні характерів персонажів – було б дивно, якби його не було. І от прямо окремий герой – тогочасний Нью-Йорк: прекрасно описані локації, круті побутові деталі із життя вершків нью-йоркського суспільства (театральне життя, ресторани, розкішна сцена із виводком Рузвельтів – шкодую, що таких у книзі мало) і огидні та сумні реалії його дна (а от цих чимало і інколи здається, що автор нагнітає). Втім, судячи з того, що сам Калеб Карр, історик за освітою, наголошує, що перелопатив чимало літератури для створення переконливих історичних декорацій, та і критики історичне підґрунтя сприйняли прихильно, доводиться автору вірити. До речі, в книзі згадується чимало тогочасних історичних діячів. Вікі називає 15 персонажів, що не просто мали реальні прототипи, а присутні у романі власною історичною персоною – політики, ділки, гангстери, святоші (діячі популярних на межі століть товариств із охорони моральності). Так що загалом книга сподобалась, реально затягує, і це попри те, що із сюжетом я була знайома, тому що дивилась серіал, знятий за цією книгою. Ну і, коли вже доводиться згадувати про екранізовану книгу, типова ремарка: так, серіал теж сподобався і так, мені цілком ок одну і ту ж історію і читати, і дивитись. І це той випадок, коли обидва варіанти історії сподобались: телевізійний створював враження більш яскравих, експресивних героїв і напружених подій, але не такого виразного слідства; книга зображує героїв стриманіше, ніякого тобі надриву, зате деталізує розслідування. Це, як на мене, той випадок, коли чітко бачиш як працюють різні медіа з однією історією, і працюють щоразу добре.

Це було незвично для мене чтиво! Я зазвичай оминаю детективи, звідкілясь у мене до них маса упереджень. Але "Алієніст"... Це було кльово! Реалістично, деталізовано, глибоко. Неймовірний історичний-психологічний-детективний роман, з вражаючими криміналістичними деталями та живими, фактурними, яскравими персонажами. Сюжет розвивається розмірено: готуйтеся до розлогих відступів, роздумів, описів. Через них створюється задушлива атмосфера Нью-Йорка 1890-х років, з брудними бідняцькими районами, корупцією, злочинністю. Якщо ви читали щось у Золя, то ви зрозумієте, про що я! Дуже нагадав мені стилістикою цей роман його стиль. Ця історія - дуже логічна, поступова, вона прив'язує до своїх героїв та не відпускає. Якщо не боїтесь розлогих історій, заплутаних деталізованих детективів - не пропустіть. Ця книжка точно варта вашої уваги!

Книга поєднує в собі два жанри - детектив та історичний роман. Адже, окрім головних героїв, всі персонажі і події, що згадуються в Алієністі - реальні. Звичайно, це впливає на динаміку історії, але особисто мені було цікаво вивчати кожну сюжетну пасхалочку і читати окремо про згадані цікавинки. Калеб Карр - військовий історик, людина "в матеріалі". Однак, це не означає що детективна складова поступається історичній. Інтригуюче з перших сторінок, атмосферно, заплутано, після кожної нової глави хотілось відразу переходити до наступної.