Нові відгуки

Нещодавно я зважилася на певний експеримент — почати читати книжку, яку б ніколи не обрала самостійно. Подруга, велика прихильниця романтичного фентезі, підібрала для мене твір, що має доволі високий рейтинг серед шанувальників жанру, з вимогою бути чесною й відвертою. Отже, обраний роман К. Н. Кроуфорд «Мороз» — типовий представник сучасного романтичного фентезі з елементами еротичного фікшну, який міг би стати захопливою історією, якби автори (наскільки я зрозуміла, це подружжя) не зосередилися виключно на еротичній складовій, відверто занедбавши сюжет і логіку оповіді. Роман є характерним прикладом так званого «їбліту», коли еротичні сцени настільки домінують у тексті, що підміняють собою глибину характерів та структурованість історії. На перший погляд, маємо доволі популярну формулу: героїня потрапляє в небезпечний світ, де стикається з темним, загадковим чоловіком. Між ними виникає пристрасть, що межує з агресією та ризиком — усе як належить для тропу «вороги — коханці». Він — принц, вона — простолюдинка, яка за примхою долі потрапляє на щось на кшталт шоу «Холостяк», де головний герой серед перших красунь королівства фейрі обирає собі наречену. Проте за цими штампами не стоїть нічого нового. Сюжет настільки лінійний, що вже після кількох глав усе стає передбачуваним. Будь-який конфлікт вирішується швидко, поверхнево, наче списаний з чернетки. Однією з головних проблем є відверта нелогічність у діях персонажів. Часто вони поводяться всупереч емоціям, здоровому глузду чи навіть елементарним правилам побудови характеру. Їхні вчинки не мають внутрішньої мотивації, а реакції — глибини. І це стосується навіть головних героїв. Про другорядних я взагалі мовчу: вони радше нагадують функціональних роботів, створених виключно для виконання однієї дії — просунути сюжет до наступної еротичної сцени. Саме на еротиці автори роблять головну ставку. Її дуже багато — настільки, що складається враження, ніби це не доповнення до основної історії, а спроба замаскувати сюжетні дірки. Іноді сцени збуджують, іноді — викликають подив чи навіть сміх, коли стають надто надуманими або недоречними в контексті подій. Ще один недолік — картонність персонажів. Вони ніби списані з шаблонів: героїня — сильна, але бідна; герой — брутальний принц із вразливим минулим; другорядні персонажі — статисти. Їм бракує внутрішнього життя, психологічної складності, розвитку. І хоча автори намагаються передати емоційну напругу між головними героями, усе це виглядає надто примітивно. Стиль написання легкий, іноді навіть приємний, але не рятує загального враження. Немає яскравої мови, витончених метафор чи запам’ятовуваних описів світу. Світобудова — умовна, без виразних деталей. Ти читаєш — і не бачиш, не чуєш, не відчуваєш цього світу. «Мороз» — це книжка, яку, попри певний потенціал, важко назвати якісним фентезі. Вона може сподобатися тим, хто шукає виключно еротичну фантазію з простим сюжетом, але для більш вимогливого читача залишить по собі відчуття порожнечі. Еротика тут — не бонус, а фіговий листок, яким намагаються прикрити відсутність логіки, глибини й справжнього драматизму. Це твір, що імітує емоції, але не викликає їх і, на жаль, залишає по собі більше роздратування, ніж захоплення.

Я не мала ніяких очікувань стосовно цієї книги, і, певне, тому вона мені сподобалась. Не очікуйте тут фентезі із глибокими сенсами та шаленими твістами. Історія легка, дотепна, не без дрібки драми і дещиці кровопролиття. І, авжеж, завершилась на такому інтригуючому місці, що негайно потрібне продовження. Дечим нагадує по вайбу книжки з вайбом відборів, якими рясніла книжкова спільнота у 15-17х роках. Саме те, щоби відпочити після робочого дня за книгою.

Ава звичайна фейрі без магії, що виросла у сучасному світі людей. Вона мріяла про своє довго і щасливо з людським розпещеним хлопчиськом аж допоки не дізналась, що він їй зраджував два роки. Волею випадку і п'яного вибрику дівчина стає учасницею фейрської і смертоносної версії "Холостяка". Все заради грошей і ніякого більше кохання, тим паче з зарозумілим красунчиком королем фейрі, якому Ава зовсім не подобається. І ці почуття взаємні. Дівчина мусить не просто вижити на змаганнях, де кровожерливі принцеси заради перемоги насправді готові вбивати, але й перемогти їх усіх, аби король отримав фіктивну дружину і врятував своє королівство, а Ава 50 мільйонів доларів. Та як часто буває не все так склалося як гадалося 😅 Хоч книжка і не величка, але якось не дуже динамічно все розгортається. Я б сказала це затравка перед другою книгою (от там уже справді щось відбувається по сюжету). Пристрасть короля до Ави теж якось з бухти-барахти вималювалась, просто хоп і він її хоче, хоча нічого до цього не спонукало його в той момент коли авторка нам це видала за чисту монету. Далі під час боїв все розігралось правдоподібно, але саме перший момент його інтересу нізвідки просто. Загалом непогане чтиво, щоб розважитись і забутись. Читається швидко, за кілька годин. Це дилогія, друга частина вже видана мовою оригіналу. Тож будемо сподіватись на скорий переклад.

Книга мене зацікавила своєю ідеєю. Світ людей тепер межує зі світом фейрі. Король Торін шукає собі дружину. Змагання за трон королеви. Прям холостяк в світі фентезі. Ава, яка головна героїня мені сподобалась. Дівчина фейрі, яка прожила все життя в світі людей, вертається у Фейрію, щоб позмагатися за трон королеви. Ава смілива, розумна та спритна. В неї є свої причини брати участь у цьому всьому, проте вона мужньо тримається. Адже світ фейрі жорстокий і небезпечний. Спершу я думала, що це буде щось комедійне і легке. Проте сюжет більш напруженіший. Фейрі показують себе холоднокровними, хтивими, егоїстичними. Ми дізнаємось багато чого про історію світу, взаємини з людьми та інших міфічних істот які живуть у магічному світі. Хімія між Торіном і Авою розвивається поступово. Вони дуже класно взаємодіють і жартують один з одним. Напруга в їх стосунках ніби дражнить і не дає до кінця зрозуміти чи це просто пристрасть чи щось більше. Торін мені імпонує. Красивий, розсудливий, небезпечний. Король має таємницю яку не може нікому розповісти. Мені сподобалось як він поступово почав теплішати в сторону Ави. Він багато помагає дівчині та хвилюється за неї. В загальному книга має, я б сказала, неспішний сюжет. Головний акцент робиться не на «шоу холостяк», а на демонстрації істинного характеру фейрі, розвитку стосунків головних героїв, пошуку правди хто така Ава і як врятувати королівство від лиха.

"Мороз" — це легке фентезі з динамічним сюжетом, яке з перших сторінок затягує в світ пригод. Події розвиваються настільки швидко, що читач не встигає занудьгувати, хоча іноді бракує деталей, щоб повністю зрозуміти правила цього світу та його механіки. Ідея книги мені сподобалася — вона свіжа і незвичайна, але виконана не ідеально. Моментами сюжет здавався нелогічним, а дії персонажів — надуманими. Наприклад, деякі події відбувалися не через логіку сюжету, а, тому що "так має бути". Десь на середині я зрозуміла таємницю і сутність героїні, але це не викликало сильних емоцій, бо текст постійно наголошував на чомусь "темному" і загадковому, що швидко набридало. Стиль письма іноді здавався трохи недолугим, але загалом книга читається легко. Що сподобалося: ✅ Швидкий розвиток подій — нудьгувати не доводиться. ✅ Цікава ідея, яка виділяється серед інших фентезі. Що не сподобалося: ❌ Недостатньо пояснень про світ і його правила. ❌ Надмірне повторення про "темне" і загадкове. ❌ Нелогічність у діях персонажів і сюжеті. Загалом, "Мороз" — це непогана книга для легкого читання, але вона могла б бути кращою, якби автор більше уваги приділив логіці сюжету та деталям світу. Моя оцінка — 6/10.

▫️«А фейрі? Вони не ті милі створіння, якими ти їх вважаєш» Ава ніколи не думала, що її день народження перетвориться на справжній кошмар: зрада, алкоголь і повна невизначеність 🥲 Але саме тоді на її шляху з’являється Торін — небезпечно привабливий король Благих фейрі, який шукає не кохання, а вигідний союз. Йому потрібна королева, і Ава, сама того не очікуючи, стає ідеальною кандидаткою 🥹 П’ятдесят мільйонів доларів за фіктивні стосунки — це жарт чи угода, від якої неможливо відмовитися? 🤫 ▫️«Але ми такі. Фейрі. Ми створіння землі й туману. Ми воїни. І коли перебуваємо на піку своїх можливостей, то виходимо за межі тіл і спілкуємося з богами. Коли ти востаннє відчувала себе живою, Аво?» Це легке та динамічне роментезі, яке захоплює з перших сторінок. Події розгортаються дуже швидко, що робить книгу захопливою, хоча інколи не вистачає більшого пояснення світу та його законів 🤭 Ава — сильна героїня з хорошим почуттям гумору, а Торін — той самий небезпечно чарівний король, який змушує серце битися частіше. Їхня хімія відчувається з перших сцен, хоча хотілося б більшого розкриття персонажів 😏 Фінал залишив багато запитань і змушує чекати на продовження. Це чудова історія для тих, хто хоче насолодитися романтичною і водночас сповненою інтриг книгою 😍