| Роки життя | 1906–1963 |
| Місце народження | Охтирка, Харківська губернія, російська імперія (нині — Сумська обл., Україна) |
| Освіта | Київський художній інститут (незакінчена) |
| Нагороди | лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка |
| Мова текстів | українська |
| Діяльність | письменник, політичний діяч |
| Популярні книжки | «Тигролови», «Сад Гетсиманський» |
| Відома цитата | «Сміливі завжди мають щастя.» |
Іван Багряний — український письменник, поет, публіцист і політичний діяч. Його справжнє ім’я — Іван Павлович Лозов’яга. Народився 2 жовтня 1906 року в місті Охтирка.
У 1920 році Іван Багряний вступив до технічної школи, де опановував слюсарну справу. Згодом продовжив навчання у Краснопільській школі художньо-керамічного спрямування.
1926 року він вступив до Київського художнього інституту, однак через матеріальні труднощі та несприятливу атмосферу припинив навчання.
У 1930-х роках Багряний зазнав переслідувань радянською владою, був ув’язнений та засланий на Далекий Схід. Події з тих п’яти найважчих років життя лягли в основу його романів «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».
У роки Другої світової війни письменник емігрував до Західної Європи, а згодом оселився в Німеччині, де активно займався літературною та політичною діяльністю.
Іван Багряний став співзасновником Української революційно-демократичної партії (УРДП) і боровся за незалежність України з-за кордону. Письменник помер 25 серпня 1963 року. Його поховали в німецькому місті Новий Ульм.
У 1925 році Багряний працював ілюстратором у газеті «Червоний кордон» у Кам'янці-Подільському, де вперше опублікував свої вірші.
Після того, як Багряний покинув навчання у Київському художньому інституті, він також залишив спілку «Плуг». Згодом долучився до альтернативного літературного об’єднання МАРС.
Упродовж 1920-х років активно друкувався в таких виданнях: «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція». У 1929 році за власний кошт він випустив поему «Ave Maria», яку незабаром заборонила радянська цензура.
У 1945 році Багряний емігрував, осів у Німеччині. Саме в еміграції він написав свої найвизначніші прозові твори — «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Огненне коло».
Іван Багряний писав патріотичні пісні, політичні статті, а також створював карикатури й агітаційні плакати. Паралельно брав участь у формуванні Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і допомагав розробляти її програмні документи.
У 1948 році в Німеччині Іван Багряний створив Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і до кінця свого життя був головним редактором газети «Українські вісті». А ще очолював Виконавчий орган Української Національної Ради та був заступником президента УНР в екзилі.
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
