Нові відгуки

«Людина біжить над прірвою» — це Іван Багряний у всій своїй силі: чесний, гіркий, болісний і неймовірно живий. Це книга не про війну — це книга про людину, яка намагається вижити, не втративши себе. Тут не буде прикрас. Усе — на грані. Прірва — це не лише простір під ногами, це час, страх, невідомість, втрата віри в усе, окрім самого життя. А над нею — герой, який не просто біжить, а щодня балансує між тим, щоб залишитися людиною і не здичавіти. Це роман про гідність, коли її вже ніхто не вимагає. Про внутрішню свободу — навіть у тоталітарному мороці. Про біль, який очищує, і пам’ять, яку не знищити жодним концтабором. Рекомендується тим, хто готовий подивитися в очі історії — не офіційній, а справжній, з кров’ю, потом, надією. І тим, хто не боїться питань: “А як би вчинив я?”

Класні теми, гарно прописані герої і здавалося б тяжка книга, але має гарний кінець. Мабуть, трішки романтизований, але голу правду було б важко сприймати. Детальні описи, зрозумілі емоції і така непроста наша історія. Варто прочитати

Це втеча — буквально і метафорично. Головний герой, в’язень ГУЛАГу Григорій Многогрішний, виривається з радянського поїзда смерті й знаходить порятунок у родині мисливців на Далекому Сході. Трилер, любовна історія, філософський маніфест про свободу й гідність — усе в одному. Для мене “Тигролови” — це крик про те, що навіть у найтемніших умовах українська воля не згасає. Рекомендую тим, хто цінує сильних героїв і боротьбу за людське в людині.

Коли я навчалася в школі, про цього письменника мовчали, тому раджу всім українцям, хто пропустив, прочитати, це геніально.

Це основа основ всього українського! Кожен має прочитати цю неймовірну книжку в житті. Вразив факт, що Багряний міг отримати Нобелівську премію за твори про гулаг ще за 10 років до того, хто отримав (не будемо згадувати). Але передчасна смерть завадила.

українська класика, яка у дорослому (цікаво я можу у 19 років вважати себе дорослою?) віці сприймається зовсім інакше ніж у школі. так багато алюзій які розумієш лише з віком, така реальна історія, навіть через багато років і так багато описів... сюжет розповідає про фактично три події: втечу многогрішного з "дракону", його життя у родині тигроловів і вбивство медвина (себто прямий протест проти тодішньої рос влади). у "драконі" проглядався зловісний режим, в золотошукачах пустоголові багатії які жадають набити свої кармани грошима і яким байдуже до політичної ситуації в країні, в сім'ї тигроловів проглядалось таке рідне українське тепло, а в самому григорію многогрішному волелюбний дух. медвин уособлював радянську владу, огидну, неприємну, жорстоку, проти якої так хотілося виступити. кількість алюзій неймовірна, така ж велика як і кількість описів, через які подеколи було дуже складно читати книгу. я досі дивуюся тому, яка циклічна історія. читала-слухала "тигроловів" і знаходила купу деталей які актуальні і зараз. окрему увагу хочу приділити читцю. текст сприймається чудово, автентично, дуже приємно і сам голос читця дуже пасує до образу многогрішного який і є головним героєм. мені сподобалось, але до книжки дійсно варто "дорости", бо в 11 класі мені вона була супер нудною.

українська класика, яка у дорослому (цікаво, я можу у 19 років вважати себе дорослою?) віці сприймається зовсім інакше ніж у школі. так багато алюзій які розумієш лише з віком, така реальна історія, навіть через багато років і так багато описів... сюжет розповідає про фактично три події: втечу многогрішного з "дракону", його життя у родині тигроловів і вбивство медвина (себто прямий протест проти тодішньої рос влади). у "драконі" проглядався зловісний режим, в золотошукачах пустоголові багатії які жадають набити свої кармани грошима і яким байдуже до політичної ситуації в країні, в сім'ї тигроловів проглядалось таке рідне українське тепло, а в самому григорію многогрішному волелюбний дух. медвин уособлював радянську владу, огидну, неприємну, жорстоку, проти якої так хотілося виступити. кількість алюзій неймовірна, така ж велика як і кількість описів, через які подеколи було дуже складно читати книгу. я досі дивуюся тому, яка циклічна історія. читала-слухала "тигроловів" і знаходила купу деталей які актуальні і зараз. окрему увагу хочу приділити читцю. текст сприймається чудово, автентично, дуже приємно і сам голос читця дуже пасує до образу многогрішного який і є головним героєм. мені сподобалось, але до книжки дійсно варто "дорости", бо в 11 класі мені вона була супер нудною.

українська класика, яка у дорослому (цікаво я можу у 19 років вважати себе дорослою?) віці сприймається зовсім інакше ніж у школі. так багато алюзій які розумієш лише з віком, така реальна історія, навіть через багато років і так багато описів... сюжет розповідає про фактично три події: втечу многогрішного з "дракону", його життя у родині тигроловів і вбивство медвина (себто прямий протест проти тодішньої рос влади). у "драконі" проглядався зловісний режим, в золотошукачах пустоголові багатії які жадають набити свої кармани грошима і яким байдуже до політичної ситуації в країні, в сім'ї тигроловів проглядалось таке рідне українське тепло, а в самому григорію многогрішному волелюбний дух. медвин уособлював радянську владу, огидну, неприємну, жорстоку, проти якої так хотілося виступити. кількість алюзій неймовірна, така ж велика як і кількість описів, через які подеколи було дуже складно читати книгу. я досі дивуюся тому, яка циклічна історія. читала-слухала "тигроловів" і знаходила купу деталей які актуальні і зараз. окрему увагу хочу приділити читцю. текст сприймається чудово, автентично, дуже приємно і сам голос читця дуже пасує до образу многогрішного який і є головним героєм. мені сподобалось, але до книжки дійсно варто "дорости", бо в 11 класі мені вона була супер нудною.