Нові відгуки

Анотація до цієї книги ввела мене в оману. Сама ідея — чудова: шукачі пригод, експедиції, давні скарби, особливо ті, що дарують владу над цілим світом. Але... Головні герої поводилися настільки штучно, а їхні діалоги часом просто неможливо було читати. Десь ще роздуми могли додати персонажам об’ємності, але загалом вони залишились для мене нерозкритими. Щодо їхніх мотивів — усе прозаїчно: шукачі пригод і скарбів, ні більше, ні менше. Місце дії додавало пригодницького духу, чогось таємничого, але не очікуйте пісків, буревіїв і пустель — будьте готові опинитися у тропічному вологому кліматі посеред річки. Трохи незрозумілою виявилась концепція світів. Так-так, ви потрапляєте не в один світ. Але автор подає це сухо, хоча, трясця, саме це мало би бути одним із найцікавіших моментів! Самі скарби також могли б зайняти більше простору в тексті, але ми отримуємо лише скупі описи найцікавішого. Через це виникає бажання не читати, а швидше пролистувати. Наприкінці, коли різні експедиції (так, там буде ще дещо) перетинаються і, здається, мала би настати епічна сцена — автор раптом «виводить» читача з цього тропу. "Нуштож" Ось саме такі моменти дарують невимовне розчарування, коли хочеться щоразу зупинитись і не дочитувати. Можливо, комусь вона буде до душі, покаже щось нове і свіже. Але, перечитуючи свій відгук, я розумію: мені не подобається ані стиль автора, ані фабула. Були моменти, за які хотілося вчепитися, як за соломинку, але й їх автор так і не розвинув. Від пригод я очікувала динаміки — і не отримала її.

Містичне Різдво-Юрій Грузін Якщо ви хочете прочитати щось легке, романтичне, святкове, про різдвяне диво, про те що всі бажання здійсняться то ця книга не для вас. Нехай не вводить в оману назва"Містичне Різдво"бо це книга саме про містичне Різдво, саме про те що в ніч перед різдвом може трапитися будь-що. В книзі зібрано 7 оповідань і хоча я чесно кажучи не люблю оповідання, бо коли їх читаєш то часто вони швидко закінчуються і не встигаєш насолодитися розповіддю як вже кінець, то тут з цим все добре оповідання не маленькі і вистачає часу, щоб зануритися в їх пригоди. Тут різні епохи, різний час, різні місця де все це сталося. Ви переноситеся з одного місця в інше. Ще що вас може здивувати це довгі описи всього що навколо, ви занурюєтеся повністю в цю атмосферу без слів, без діалогів що дещо незвично. Тому якщо ви любите багато діалогів, багато розмов то книга вас здивує. Але на рахунок містики, фантастики то тут якраз все це є, в ніч перед різдвом прокидаються не тільки добро та щастя, але і ті кого краще не займати. Різні містичні духи можуть прийти по вас і пробудити у вас те про що ви й не здогадувалися. Книга не схожа на інші, і тим мені і сподобалася, це мороз по шкірі після прочитання, це коли думаєш добре що це не насправді тоді можна закрити книгу, подивитися у вікно як падає сніг та подумати добре що це все не зі мною. #марафонкнигомам

Ця книга дійсно виправдовує свою назву - містична, атмосферна і загадкова. Хоч я дуже люблю коротку прозу, деяких історій мені було відверто мало. Усього їх тут сім, і кожна з них має свою особливість і загадку. Автор майстерно передав атмосферу кожної розповіді, настільки, що під час читання здається, ніби ти сам стаєш частиною сюжету. Мене дуже потішив тонкий зв’язок між деякими історіями. Хоча він був незначним. Щодо самого Різдва, його тут небагато, але я не вважаю це недоліком. Книга сповнена зимової атмосфери, і цього цілком достатньо, щоб зануритися в магію зимових днів. Як я вже згадувала, мені було мало. Деякі сюжети настільки захопили, що я мрію про продовження, особливо для "Маскараду", "Вергавінтеру" та "Із глибини". "Маскарад" — одна з моїх улюблених історій тут. Алхімія, загадкові відкриття та Карпати, але не ті, до яких ми звикли. У маленькому містечку під впливом маскарадних масок люди починають поводитися неприродно і завдавати шкоди іншим. Головна героїня Марія виявляє, що ці маски наділені алхімічним передавачем, який впливає на людей. Під його вплив потрапляє навіть її найкраща подруга. Марія разом із коханим знаходять спосіб знешкодити маски, але питання "хто за цим стоїть і навіщо?" так і залишається без відповіді. Загалом ця книга фантастична, з нею можна поринути у неймовірні історії, наповнені дивовижними місцями, де врешті добро переможе зло

Купила сама собі в офлайн магазині в якості подарунку на Різдво прямо 25 числа. Ніяких особливих очікувань від книги у мене не було. Внутрішньо хотілось якогось дива, чогось незвичного. І.... я це отримала. Незважаючи на назву, тут не буде духів, привидів, тьмяних шурхотів у готичних коридорах. Це інша містика. На нас чекають інші паралельні світи, десь наближені до наукової фантастики, десь до казок північних народів. Можливо, місцями трохи нафіні, але це сам ті різдвяні казки та історії, які нам так потрібні. Ніяких жахливих любовних ліній, ніякої пафосності і драми. Чуддова книга, чудові історії, небанальні і нестандартні, майже без сюжетних дірок. Ставлю 9, тому що в деяких оповіданнях трошки не вистачило повного розкриття сюжету (в принципі, тут кожне оповідання можна використовувати як замальовку для повноцінного роману).

Це збірка містичних оповідань з різдвяним вайбом та величезною порцією загадковості і вайбом Різдва. Читаючи перше ж оповідання «Маскарад», було відчуття ніби тут є щось від Кінга, а саме масовий психоз, відчуття хаосу і разом з цим моторошність подій. Це моя найулюбленіша історія з усіх. Кожне оповідання в книзі має власний настрій і приховану таємницю, яка розкривається поступово, ніби мерехтіння різдвяних вогників. Однак в багатьох мені не вистачало динаміки чи інтриги, яка б мене утримувала як читача. Варто відзначити різноманіття тем: від загадкових зустрічей з надприродними істотами до тихих, але значущих моментів, що змінюють життя героїв. Одні оповідання зачаровують несподіваними поворотами, інші — теплом і затишком, властивим різдвяним вечорам. Проте інколи здавалося, що окремим історіям бракувало завершеності. Хотілося б більше деталей або глибшого розкриття персонажів, щоб повністю зануритися в їхні світи. «Містичне Різдво» залишає приємне враження, попри деякі недоліки. Це збірка, яка ідеально доповнить зимовий вечір і нагадає про те, що магія завжди поруч, особливо у святкові дні.

Юрій Грузін "Містичне Різдво" Якщо ви уже начиталися на свята милих і романтичних різдвяних книжок, то зверніть увагу на цю збірку. Різдво і Новий рік - час особливий. Час змін і сподівань. Дехто вірить, що у цей час у "гості" заходять різні сутності, добрі і не дуже. Саме у цій збірці маємо нагоду з таким зустрітися. Перше оповідання, "Маскарад" - мені якраз новорічне. У стилі стимпанк: містечко у Карпатах, де процвітає алхімія і наука, і процвітає відповідно містечко. Люди готуються до свята, до маскараду. І обирають маски, які виявляються зовсім не простим аксесуаром. Одразу простежується метафора: як маски, які ми носимо і у будні, і у свята, змінюють нашу поведінку і нашу сутність... "Круків човен" відсилає читала до класичних святкових історій столітньої давнини і казкових сюжетів одночасно. Одного разу перед Різдвом зникає чоловік. Через рік ми зустрічаємо його родину: дружина шиє на замовлення, юна дочка перед святом біжить віднести замовлення. Хто перестріне її на шляху і яку пригоду запропонує? "Роздоріжжя тіней" відбувається у одній з моїх улюблених локацій, книгарні. Ви уже можете собі уявити по тематиці цієї збірки, що книжки там продаються не лише звичайні. А ще там збирають за святковим столом друзів, і не всі виявляться тими, за кого їх мали. "Варгавінтер". Плануєш зустріти свята з друзями, і поки ви гуляєте у будинку з'являється дівчина з іншого виміру. Хтось її переслідує. Повірити їй? Чи це якесь шахрайство? Улюблені багатьма історії про подорожі між світами набирають нового значення у світлі різдвяної магії. Хоча відчуття небезпеки буде залишатися з вами. "Із глибини" знову кардинально змінює місце дії. Підводний човен, рятувальна місія. Арктика приховує свої таємниці. З настроєм класичних пригодницьких історій про подорож до центру світу, це оповідання сповнене алюзій на злочини колоністів, нагадує про відповідальність науковців. Як часто люди у своїй історії знищували те, чого не розуміли! "Небесні хащі" одразу додали тепла, попри величезних снігових павуків (попередження арахнофобам). Історія про рятувальників. З українськими іменами і зовсім іншою реальністю. Але коли треба рятувати - все відступає!

Дочитала сьогодні книгу "Себек" Юрія Грузіна, і дуже хочу поділитися з вами відгуком. Перш за все, я читала різні враження про цю книгу, тому не знала, що мене чекатиме попереду. Але дуже радію, що взялася за "Себек", тому що книга фантастична! І я зараз не перебільшую💭 Ця книга мені дійсно сподобалася. Вона поєднує в собі нотки детективу, міфології різних країн і навіть фантастики. А те, що події відбуваються в колоніальному Єгипті – тільки додають цій розповіді плюсів. Головний герой – це колишній військовий капітан британської армії. Його втягують у таємничу експедицію за пошуками втрачених скарбів. Компанію Ґріффіту складе багатий баронет та ексцентрична жінка, яка дуже добре вправляється зі зброєю та володіє незвичайними силами. До речі, мені "Себек" нагадав трішки фільм "Мумія" і це було дуже приємно🤍 Хочу поділитися зе декількома цитатими, які мені сподобалися: • А от ніч милосердно ховає під своїм плащем багато потворних рис Міста Мертвих, і воно відразу починає здаватися набагато чудеснішим і привабливішим, аніж удень. У місячному сяйві Каїр виразно нагадує місто зі східних легенд, вулицями яких блукають звіздарі, маги і султани інкогніто, поспішає на таємне побачення, бурмочучи кечеряві арабські вірші, закоханий, а з-за рогу найнесподіванішої миті можуть з'явитися зухи Алі Зібака. • Груба сила – це ще не все. Лише хлопчисько вважає, що, коли в нього міцні кулаки, його найбільше шануватимуть на вулиці. Завоювати легко, втримати завойоване складніше. Проте найскладніше – уповні діставати задоволення від перемоги. • Ніл здатен дарувати натхнення живописцям із найрізноманітнішими смаками. Береги його то дикі й пустельні, то тішать око заростями пальм, акацій, мімоз і сикоморів, то відкривають красу древніх руїн, а то й можуть вразити суворою величчю гір. • На що схожі прожиті століття? На те саме, що й прожиті роки. Що більше часу минає, то дужче блякнуть спогади. Щось лишається надовго. Щось забувається швидше. Щось ніби бачиш виразно, а воно виявляється не таким, як було насправді.

У дитинстві я дуже любила серіал "Мисливці за старовиною". Там була така крута професорка історії, яка розкривала таємниці артефактів і добряче вміла битися. Ця книжка за настроєм мені нагадала. Можливо, ви уже бачили у мережі порівняння з Індіаною Джонсом - і це правда. Каїр. 1899. Емріс Ґріффіт обіцяє знайти баронета Вітгема, закоханого у таємниці давнього Єгипту. Ґріффіт знає місто, знається з таємною поліцією, розбирається в єгипетських артефактах - ідеальна кандидатура. Ясно що пошуки ці будуть небезпечними, а потім наших героїв чекають небезпечні мандри. Весь час мене не покидала атмосфера класичних романів. Вишукані манери, елегантна мова, "золота лихоманка". Ще свіжі відкриття у Єгипті - і ніхто не забув розграбованих пірамід. А ще чітко видно, хто вважає себе господарями міста. Пригодницький роман чіпко зв'язаний з містикою, і це щось таке у числі Стокера, як на мене. Ось воно, поруч, але Емріс не вірить, ну бо а як у таке повіриш. А читач... Читач вірить, бо такі закони жанру. І чекає, коли ж настане та кульмінація, коли і найголовніший скептик прийме істину. Моя улюблениця у романі - Елліс. Талановита у бійці, смілива, розумна. Не розкрию більше, щоб не зіпсувати вам враження. Роман приніс мені багато задоволення. Сюжетом, стилем. Хоча книга перекладена, але редакторка постаралася на славу. Класична історія про пошук скарбів, дружбу, вірність - і трохи містики.