Книга загострює увагу переважно на культурних особливостях Швеції через призму авторки, тому не очікуйте тут багато історичної чи сухої наукової інформації. Читалося надзвичайно цікаво — ніби весь час слухала близьку подругу, яка без прикрас розповідає про плюси й мінуси проживання в країні. Загалом рекомендую як дуже легкий і ненав’язливий нонфікшн.

Офіційно признаю, я трохи схиблена на Скандинавії. І ця схибленість сильно впливає на те, що я читаю. Про північні й Скандинавські країни я читаю багато і з задоволенням. Ця книга посіла почесне місце на моїй Скандинавській полиці! Після неї, я дійшла висновку, що жити у Швеції я не хочу, але хочу бути оточена шведами, як би це дико не звучало. Шведи — це люди, які уникають конфліктів, наче ті прокажені, люди-індивідуалісти, толерантні до неможливості, я б навіть сказала гіпертолерантні. Ця толерантність місцями заважає їм жити, але так вже вони виховані — шанувати чужі і свої власні кордони. Все це описано з власного досвіду і з яскравими прикладами, які не залишать вас байдужими. Як пересічному читачу, мені була помітна наукова проф.деформація авторки. Зазвичай, на книгу, мені трапляється ну пара слів, значення яких я не знаю. Тут їх в мене під 2 десятки. А один абзац допустив у мій мозок слабовольну думку: "Може ну його, цю тарабарщину читати?" Але ніт! То було тимчасовою слабкістю ;) Книга добра. Читайте!

Крута книга для легкого читання, хоча вона покликана бути інформаційною, але дуже класно читається. Авторка науковиця, тому все написано не вихилясто, а просто і послідовно. Багато про менталітет та культуру.

Якщо ви,як і я до прочитання книги, знаєте про Швецію лише те,що це скандинавська країна і там холодно,але вам цікаво знати більше-беріть цю книгу. Завдяки авторці,котра,міжіншим, там живе,тобто це не тільки враження туриста. З книги ми дізнаємося про країну в цілому,менталітет шведів і його відмінність від нашого. Та,як воно,переїхати в геть незнайому країну. Я колись точно маю потрапити в Швецію і насолодитися тамтешніми краєвидами,прохолодою і духом. Менталітет геть інший від українського,і при цьому якраз ті аспекти котрі не дуже імпонують мені в нас-там відсутні. Є збереження особистих кордонів без запитань «шо,коли дітей плануєте» і в цьому дусі. Там люди більше слідкують за собою ніж за сусідом .( звісно не без виключень,які є і в нас) Книгу читала одразу після Шпіцбергена, і,звісно,відчула різкий стрибок ,адже хочеш не хочеш порівнюєш одне з іншим. І саме якщо розглядати «для життя» то Швеція ближче. Але як туризм то із задоволенням побувала б і там і там. Кому б я рекомендувала книгу,то це тим, хто цікавиться в цілому в пізнавальних цілях різними країнами. І також тим хто розглядає Швецію як граїну доя еміграції,бо авторка прекрасно показала як воно є.

Авторка описує свій досвід проживання у Швеції, трансформацію сприйняття та прийняття життя та суспільства. Дуже імпонує, що Юлія застосовує науковий підхід до викладення матеріалу , спирається на дослідження, приправляючи їх власними спостереженнями. Мені було дуже цікаво читати, бо, як виявилося, наскільки мої знання про Швецію були далекі від реалій, настільки внутрішні переконання про світ співпадають зі шведськими. Парадокс? Та ні, колективний індивідуалізм) "Відверто виказувати своє незадоволення, виражати свої емоції, і - не дай боже - демонструвати , що ти з чимось абсолютно не згідна, - це зовсім не по-шведськи." У книзі розглянутий широкий спектр особливостей проживання у цій скандинавській країні, зі звичаєвими нюансами сприйняття світу і себе в ньому. Як на мене, головний принцип шведів - не висовуйся, але непомітними нюансами доведи свою унікальність) І як же мав на гірше змінитися світ, щоб ця країна, яка майже уникла жахіть Першої та Другої світової, вирішила увійти до НАТО. То ж про усе це, а також про ІКЕА, лаґом, фіку і про купу складних для моєї вимови (шведську не вчила зовсім) термінів ви дізнаєтеся під час читання цієї оповіді. А у кінці книги подані рецепти. І хіба ж я могла не запропонувати вам булочки з цинамоном? То що, на фіку?

Авторка - науковиця, яка вже доволі довго живе в Швеції. Це однозначний плюс в моїх очах, адже лише поживши в оточенні можна хоч трохи зрозуміти нову країну та її жителів. Написано простою мовою, тому читається легко) також є історії з життя, хоч це і не мемуари. Екологія, фемінізм, черги на житло, баланс у всьому (славнозвісний лагом), емоційна закритість шведів, всі їхні свята - це лише частина тем, які піднімає Юлія Юрчук. Якщо вас цікавить ця країна, то книга точно буде не зайвою в читацькому багажі.Взагалі дуже люблю цю серію від Віхоли і планую далі читати про Ірландію та Ісландію.

Це дуже легка книжка, яка розвіює багацько міфів та стереотипів про Швецію! Розповідає про «країну, про яку не пишуть в новинах». Юлія Юрчук показує Швецію такою, як вона є, з усіма її перевагами і недоліками, відштовхуючись від власного досвіду. Ця книжка - мандрівка Швецією, усіма частинами життя шведів, їхніми традиціями, домівками (а це для шведів ну ДУУЖЕ важливо), побутом і навчанням. Разом з авторкою ми можемо прожити цілий рік у Швеції, зрозуміти суть лаґому, відзначити всі свята, приготувати особливі шведські страви, дізнатися, куди піти, де поїсти і що відвідати. Для мене ця книжка стала цікавою мандрівкою в країну, яку я дуже хочу відвідати, вона відкрила для мене багато нового про Швецію! Книжка чітко відповість вам на питання: «Що ж робить шведське життя шведським?»