"- Я хочу з'їсти твою підшлункову. - Виявила інтерес до канібалізму? - Вчора бачила програму. У ній ішлося про те, що в давнину люди, які мали проблеми з певним органом, їли відповідний орган тварини" У лікарні головний герой дізнається таємницю Сакури - його однокласниці. Дівчина смертельно хвора, про що не має бажання нікому агітувати. Так починається історія двох протилежностей - спокійного хлопця та експресивної дівчини, непомітного однокласника та зірки класу, людини, у якої вдосталь часу та людини, у якої його немає. Іноді в житті з'являється людина, побувши з якою деякий час, ти можеш кардинально змінитися. Так само відбувається з нашим "невидимкою" - протягом усієї історії ми спостерігаємо не тільки за хімією підлітків, а ще й бачимо зростання хлопця як персонажа. До речі, ми все ще не знаємо його імені... "Однокласник, який дізнався мою таємницю","непоказний однокласнику", "близький однокласнику", "друже" - це все клички, якими нарікають героя протягом історії. Це демонструє його байдужість до оточуючих так само, як і до всього, що відбувається навколо. У хлопця є лише він сам, більше ніхто й не потрібен. Допоки в його життя не вривається Сакура. "Це не випадковість. Ми опинилися там, де ми є, тому що це було наше рішення. Завдяки твоїм та моїм рішенням у минулому ми змогли зустрітися нині" Дуже довго кам'яне серце супротивилося сонячним промінчикам, проте зрештою парубок піддався чарам позитивної дівчини, і в його душі стало тепліше, а думки стали веселішими. Здавалось, усе тільки починається, проте діагноз Сакури нікуди не подівся... Ця історія для мене - історія про зміни та прийняття. Сакура легко ввійшла в світ тихого хлопця й так само з нього пішла. Проте вона залишила йому великий подарунок - уміння насолоджуватися життям ❤️‍🩹 Підтвердженням тому є момент, коли юнак нарешті називає своє ім'я з посмішкою на обличчі - він прийняв себе й став відкритим до світу, від якого ховався довгі роки.

"Хочу з’їсти твою підшлункову. Том 2" Цей том ще більше розкриває глибину емоцій і страждань героїв. Вони переживають біль і втрати, але саме в цих моментах проявляється їхня справжня сила та краса цієї історії Кожна сторінка — як новий удар, і хоча ти знаєш, що це буде важко, все одно не можеш відкласти книгу. Це історія, яка залишає слід у душі?

"Хочу з’їсти твою підшлункову. Том 1"? З першої сторінки здається, що це просто історія про шкільну дружбу, але чим далі читаєш, тим більше розумієш, що це набагато більше Це книга про життя, смерть і цінність кожної миті, яку ми проводимо з тими, хто нам дорогий Герої такі різні, але їхні діалоги й емоції відчуваються настільки живими, що ніби сам стаєш частиною цієї історії. І так, вона розіб’є ваше серце. Але зробить це красиво?

Ніколи в житті не могла подумати що манґа може змусити мене лити сльози. Найцікавіше, що з самого початку все було зрозуміло, але сюжет наскільки закохав мене в головну героїню, що я не могла стриматися Історія про любов до життя, про справжні емоції, про подорожі, про дружбу, про все найсмачніше в світі Не передати словами наскільки я захопилась і жила разом з героями Дуже важко було відпускати їх..

« — Знаєш, що я збагнула, поглянувши у вічі смерті? Що хочу щодня усвідомлювати, що я жива, і жити далі». Ох, як я наревілася з цією манґою... Пів другого тому тепер пропитані моїми слізьми. Знаєте, історія хоч й світла, але морально тяжко все одно після неї. Чи раджу я цю манґу? Так, якщо ви готові проплакати усю цю історію, бо вона не зможе вас залишити байдужими. Колись у далекі часи вірили, що якщо у тебе дещо болить, або ти маєш якісь проблеми з певним органом, то достатньо було усього з'істи відповідний орган тварин... « — Я хочу з'їсти твою підшлункову» — це цитата початку та кінця стосунків між протилежними за хакаратером однокласників — відлюдником ** та екстрасоціальною Сакурою. Вони ніколи не спілкувалися, поки дівчина не відкрила один свій жахливий секрет саме цьому хлопцю — вона скоро помре через те, що такий важливий орган, як підшлункова, припинив свою життєздатність. Так, хоч й Сакура смертельно хвора, та не падає духом; вона хоче максимально яскраво прожити усі дні, котрі їй залишилися. Під час дещо дивних стосунків між ** та Сакурою, ті одне одного змінюють: хтось більше починає розуміти сенс життя, а хтось — відкриватися для цього світу. Ця історія вчить цінити кожну хвилинку свого життя, яке складне б воно не було.

Ця манґа змусила мене ридати ?… Вона настільки пробирає емоційно, що стриматись було просто неможливо. Два томи є завершеною історією, тому це дуже хороший варіант для тих, хто не хоче довго чекати на видання усіх частин, яких у манґи зазвичай багатенько. Якщо перший том ще більш-менш спокійно сприймається, знайомлячи з героями та вводячи в курс справ, то в другому додали стільки драматизму, що сторінки перед очима розпливались від сліз. А розв'язка… я передбачала два можливі сценарії завершення історії, та жоден з них не справдився, що добряче здивувало. Але щось я вже задалеко забігла наперед ?. Двоє однокласників — непоказний хлопчина-одинак і дівчина, котру у школі всі обожнюють — здавалось, що між ними може бути спільного? Але їх об'єднала одна промовлена нею дивна фраза: "Я хочу з'їсти твою підшлункову" та таємниця, що за нею стоїть. Цій фразі є просте пояснення: колись люди вірили, що якщо людина з проблемами з певними органами з'їсть відповідний орган тварини, то це може зцілити її хворий орган. Виявляється, Сакура Ямаучі смертельно хвора і залишилось їй недовго. З певних причин дівчина розкрила цю таємницю, про яку відомо лише її сім'ї, не друзям, а своєму "невидимому" однокласнику. Ці двоє — цілковиті протилежності: популярна екстравертка, одинокий інтроверт. Для усіх він немов невидимка, вона ж завжди в центрі уваги. Він ніколи не мав друзів, світ книг йому цікавіший за реальний, у неї ж друзів безліч. Вона завжди лізе в гущу подій, він намагається залишатися стороннім спостерігачем. Проте саме з ним вона може почуватися вільно і говорити про те, що думає, може жартувати, розлабитися, адже він дізнався таємницю й поводиться так, ніби нічого не змінилося, а жалість й співчуття їй не потрібні. Від раптової уваги Сакури хлопцю було дивно, бентежно й весело водночас: намагаючись зазвичай бути непомітним і ні в що не вплутуватися, через стосунки із нею він раптом опинився в центрі уваги однокласників, які не розуміють, що відбувається. Було надзвичайно цікаво спостерігати, як дружба змінює їх обох. У своєму непоказному однокласнику дівчина шукала й знаходила те, чого їй не вистачало. А він завдяки їй відкрив принадність стосунків з іншими й усвідомив, якою людиною врешті хотів би бути. Манґа дуже щира, мила, надзвичайно чуттєва й емоційна. Місцями весела, романтична, місцями трагічна і драматична, але попри все життєствердна й світла. Вона розповідає про дві сильні, але дуже різні, особистості, про стосунки, що змінюють і зцілюють, про непохитну силу волі та спрагу до повноцінного життя, про цінність й важливість кожної миті. Ніжний, романтичний, чуттєвий малюнок дуже вдало підкреслює атмосферу й додає емоційності. Але щодо емоційності я вже попереджала, пам'ятаєте?

Манга це завжди гарний вибір, а тут ще й така щемка історія. Історія про підлітків, дружбу, кохання і смерть. Рекомендую прочитати.

Просто море і маленьке озеро моїх сліз було пролито, коли читала цю чудову мангу ? ⠀ Гірку мангу, яка розбило мені серце і в той же час таку важливу і необхідну, бо вчить піклуватися про себе і своє здоровʼя, цінувати життя саме тут і зараз, не відкладати його на завтра. ⠀ І це ще не всі важливі теми, які тут підіймаються! ⠀ Це саме той випадок, коли захоплюєшся з першого і до останнього слова. ⠀ Читала крізь сльози, сміялась крізь сльози і все думала, чого ж життя таке несправедливе ? ⠀ І в той же час отримувала відповіді на такі важкі питання, бо весь цей текст - суцільна цитата, присягаюся. ⠀ Я багато всього взяла для себе з цієї історії і тому раджу її всім!