"Хочу з’їсти твою підшлункову. Том 2" Цей том ще більше розкриває глибину емоцій і страждань героїв. Вони переживають біль і втрати, але саме в цих моментах проявляється їхня справжня сила та краса цієї історії Кожна сторінка — як новий удар, і хоча ти знаєш, що це буде важко, все одно не можеш відкласти книгу. Це історія, яка залишає слід у душі?

"Хочу з’їсти твою підшлункову. Том 1"? З першої сторінки здається, що це просто історія про шкільну дружбу, але чим далі читаєш, тим більше розумієш, що це набагато більше Це книга про життя, смерть і цінність кожної миті, яку ми проводимо з тими, хто нам дорогий Герої такі різні, але їхні діалоги й емоції відчуваються настільки живими, що ніби сам стаєш частиною цієї історії. І так, вона розіб’є ваше серце. Але зробить це красиво?

Ніколи в житті не могла подумати що манґа може змусити мене лити сльози. Найцікавіше, що з самого початку все було зрозуміло, але сюжет наскільки закохав мене в головну героїню, що я не могла стриматися Історія про любов до життя, про справжні емоції, про подорожі, про дружбу, про все найсмачніше в світі Не передати словами наскільки я захопилась і жила разом з героями Дуже важко було відпускати їх..

« — Знаєш, що я збагнула, поглянувши у вічі смерті? Що хочу щодня усвідомлювати, що я жива, і жити далі». Ох, як я наревілася з цією манґою... Пів другого тому тепер пропитані моїми слізьми. Знаєте, історія хоч й світла, але морально тяжко все одно після неї. Чи раджу я цю манґу? Так, якщо ви готові проплакати усю цю історію, бо вона не зможе вас залишити байдужими. Колись у далекі часи вірили, що якщо у тебе дещо болить, або ти маєш якісь проблеми з певним органом, то достатньо було усього з'істи відповідний орган тварин... « — Я хочу з'їсти твою підшлункову» — це цитата початку та кінця стосунків між протилежними за хакаратером однокласників — відлюдником ** та екстрасоціальною Сакурою. Вони ніколи не спілкувалися, поки дівчина не відкрила один свій жахливий секрет саме цьому хлопцю — вона скоро помре через те, що такий важливий орган, як підшлункова, припинив свою життєздатність. Так, хоч й Сакура смертельно хвора, та не падає духом; вона хоче максимально яскраво прожити усі дні, котрі їй залишилися. Під час дещо дивних стосунків між ** та Сакурою, ті одне одного змінюють: хтось більше починає розуміти сенс життя, а хтось — відкриватися для цього світу. Ця історія вчить цінити кожну хвилинку свого життя, яке складне б воно не було.

Ця манґа змусила мене ридати ?… Вона настільки пробирає емоційно, що стриматись було просто неможливо. Два томи є завершеною історією, тому це дуже хороший варіант для тих, хто не хоче довго чекати на видання усіх частин, яких у манґи зазвичай багатенько. Якщо перший том ще більш-менш спокійно сприймається, знайомлячи з героями та вводячи в курс справ, то в другому додали стільки драматизму, що сторінки перед очима розпливались від сліз. А розв'язка… я передбачала два можливі сценарії завершення історії, та жоден з них не справдився, що добряче здивувало. Але щось я вже задалеко забігла наперед ?. Двоє однокласників — непоказний хлопчина-одинак і дівчина, котру у школі всі обожнюють — здавалось, що між ними може бути спільного? Але їх об'єднала одна промовлена нею дивна фраза: "Я хочу з'їсти твою підшлункову" та таємниця, що за нею стоїть. Цій фразі є просте пояснення: колись люди вірили, що якщо людина з проблемами з певними органами з'їсть відповідний орган тварини, то це може зцілити її хворий орган. Виявляється, Сакура Ямаучі смертельно хвора і залишилось їй недовго. З певних причин дівчина розкрила цю таємницю, про яку відомо лише її сім'ї, не друзям, а своєму "невидимому" однокласнику. Ці двоє — цілковиті протилежності: популярна екстравертка, одинокий інтроверт. Для усіх він немов невидимка, вона ж завжди в центрі уваги. Він ніколи не мав друзів, світ книг йому цікавіший за реальний, у неї ж друзів безліч. Вона завжди лізе в гущу подій, він намагається залишатися стороннім спостерігачем. Проте саме з ним вона може почуватися вільно і говорити про те, що думає, може жартувати, розлабитися, адже він дізнався таємницю й поводиться так, ніби нічого не змінилося, а жалість й співчуття їй не потрібні. Від раптової уваги Сакури хлопцю було дивно, бентежно й весело водночас: намагаючись зазвичай бути непомітним і ні в що не вплутуватися, через стосунки із нею він раптом опинився в центрі уваги однокласників, які не розуміють, що відбувається. Було надзвичайно цікаво спостерігати, як дружба змінює їх обох. У своєму непоказному однокласнику дівчина шукала й знаходила те, чого їй не вистачало. А він завдяки їй відкрив принадність стосунків з іншими й усвідомив, якою людиною врешті хотів би бути. Манґа дуже щира, мила, надзвичайно чуттєва й емоційна. Місцями весела, романтична, місцями трагічна і драматична, але попри все життєствердна й світла. Вона розповідає про дві сильні, але дуже різні, особистості, про стосунки, що змінюють і зцілюють, про непохитну силу волі та спрагу до повноцінного життя, про цінність й важливість кожної миті. Ніжний, романтичний, чуттєвий малюнок дуже вдало підкреслює атмосферу й додає емоційності. Але щодо емоційності я вже попереджала, пам'ятаєте?

Манга це завжди гарний вибір, а тут ще й така щемка історія. Історія про підлітків, дружбу, кохання і смерть. Рекомендую прочитати.

Просто море і маленьке озеро моїх сліз було пролито, коли читала цю чудову мангу ? ⠀ Гірку мангу, яка розбило мені серце і в той же час таку важливу і необхідну, бо вчить піклуватися про себе і своє здоровʼя, цінувати життя саме тут і зараз, не відкладати його на завтра. ⠀ І це ще не всі важливі теми, які тут підіймаються! ⠀ Це саме той випадок, коли захоплюєшся з першого і до останнього слова. ⠀ Читала крізь сльози, сміялась крізь сльози і все думала, чого ж життя таке несправедливе ? ⠀ І в той же час отримувала відповіді на такі важкі питання, бо весь цей текст - суцільна цитата, присягаюся. ⠀ Я багато всього взяла для себе з цієї історії і тому раджу її всім!

Я дуже багато чула і бачила відгуків на манґи, але чомусь самій не хотілось пробувати їх читати. Але з чогось треба починати і ця історія мені за описом дуже приглянулась. Школа специфічне місце. Здається що усі все про всіх знають, але часто за гарним настроєм ховається якась біда. Ось через неї і починають спілкуватися двоє однокласників. Сакура дуже позитивно налаштована дівчина, а Харукі закритий у собі хлопчик. Вони повна протилежність одне одного, але це все одно не заважає їм спілкуватися та проводити разом найкраще літо свого життя. Історія дуже сумна, але тим часом і дуже повчальна. Тут про дружбу, перше кохання, підліткову відлюдькуватість, а головне про наше життя і його швидкоплинність. Кінцівка просто розбила моє серденько, вона прям дуже несправедлива і так і хочеться спитати: Ну чому?! Чому саме так?! А як класно це оформлено у малюнках! У дитинстві я обожнювала комікси Winx, мені купували кожний новий випуск і ця манґа нагадала мені про те, як я любила читати історії у вигляді гарних картинок. Самі книги теж класні? І обкладинка і суперобкладинка мені дуже сподобались. Якщо ви ще не знайомі з жанром манґи, то дуже раджу спробувати хоча б один том, і я впевнена, що навіть якщо у вас не виникне читати їх постійно, то час від часу гарні манґи точно будуть потрапляти у список ваших бажанок.